Рішення від 09.02.2024 по справі 760/9642/23

Справа №760/9642/23

Провадження №2/760/4925/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року м. Київ

Солом'янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сушко Р.М. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до АТ «Укргазвидобування», в якому просить відновити порушене право позивача на отримання умовно-постійної винагороди (сукупного доходу) в розмірі 110688 грн: оклад - 88550 грн, премія 25% - 22138 грн, яке існувало до порушення; стягнути з відповідача недонараховану заробітну плату з 01 лютого 2023 року із розрахунку 101619 грн на місяць, судові витрати покласти на відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М

Ухвалою суду від 04 травня 2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду, з моменту отримання такої ухвали.

На виконання вимог ухвали від 04 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сушко Р.Мподав до суду позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої позивач просить відновити порушене право ОСОБА_1 на отримання заробітної плати в розмірі 110688 грн, що складається з окладу 88550 грн та премії 20% 22138 грн, яке існувало до порушення; стягнути з АТ «Укргазвидобування» недонараховану заробітну плату з 01 лютого 2023 року із розрахунку 101619 грн на місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ОСОБА_1 займає посаду начальника відділу енергозбереження та енергоаудиту АТ «Укргазвидобування». 30 січня 2023 року ОСОБА_1 директором з управління персоналом акціонерного товариства повідомлено про зміну істотних умов праці, згідно якого ці зміни вступили в дію з 01 лютого 2023 року, тобто через два дні після повідомлення. Зміна істотних умов праці полягають у зменшенні розміру заробітної плати з 110688 грн, з яких оклад 88550 грн, премія 25% у розмірі 22138 грн, до 9069 грн - оклад 7255 грн, премія 25% -1814 грн. Вказані відомості та розрахунки були зазначені у попередженні ОСОБА_1 про зміни істотних умов праці. Позивач вважає, що дане повідомлення про зміну істотних умов праці є нікчемним документом, оскільки не містить необхідних реквізитів, зокрема дати його складення та відомостей про реєстрацію документу, таким чином, повідомлення не відповідає ДСТУ 4163-203 та ДСТУ 2732-94.

Відповідно до п. 10.2.47 та 10.2.48 Статуту АТ «Укргазвидобування», до виключної компетенції загальних зборів товариства відноситься затвердження організаційної структури товариства та граничної штатної чисельності працівників товариства, а також затвердження положення товариства про порядок відбору та призначення на посади.

Внаслідок протиправних дій АТ «Укргазвидобування», що полягають: у створенні нікчемних документів - повідомлення про зміну істотних умов праці та попередження про зміну істотних умов праці (додані до позовної заяви), а також у свавільному, всупереч порядку, встановленого статутом Відповідача (доданий до апеляційної скарги), зменшенні заробітної плати, мало місце істотне порушення трудових прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 щодо отримання достойної заробітної плати, що спричинило шкоду майновим інтересам ОСОБА_1 у вигляді недоотриманого розміру заробітної плати, починаючи з 01 лютого 2023 року до цього часу в розмірі 101619 гривні на місяць.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01 серпня 2023 року до суду від представника відповідача АТ «Укргазвидобування» - адвоката Шляхетського А.Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Зазначив, що доводи позивача про те, що вручене йому повідомлення про зміну істотних умов праці є нікчемним документом, є безпідставними, оскільки нормативно-правові акти на які посилається позивач втратили чинність, а відповідач, як юридична особа приватного права на власний розсуд оформлює та складає повідомлення про зміну істотних умов праці, де самостійно визначає, у чому саме полягає зміна істотних умов праці працівника та дату запровадження таких змін. Чинне законодавство не регламентує вимоги до оформлення та складання повідомлення про зміну істотних умов.

Під змінами з організації виробництва і праці слід розуміти об'єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов (Подібний висновок наведений в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 205/1312/17).

Згідно із п. 2 розділу «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

30 січня 2023 року позивач був ознайомлений з повідомленням про зміну істотних умов праці, в якому було зазначено, що відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» повідомлено позивача про зміну істотних умов праці в умовах воєнного стану, пов'язаних із зміною посадового окладу та обов'язків за посадою «Начальник відділу енергозбереження та енергоаудиту», які вступають в дію з 01 лютого 2023 року.

Позивач надав згоду на зміну істотних умов праці, пов'язаних із зміною посадового окладу та обов'язків за посадою «Начальник відділу енергозбереження та енергоаудиту», що підтверджується особистим написом та підписом позивача на повідомленні про зміну істотних умов праці.

Тобто, позивач погодився на зміну істотних умов праці, пов'язаних із зміною посадового окладу та обов'язків за посадою, яку займав, з 01 лютого 2023 року. Отже, з 01 лютого 2023 року позивач продовжив роботу при змінених істотних умовах праці, що вказує на добровільне волевиявлення позивача працювати на змінених умовах.

Затвердження організаційної структури апарату управління та штатного розпису апарату управління АТ «Укргазвидобування», де працював позивач, відповідно до п.11.6 статуту відноситься до компетенції Генерального директора АТ «Укргазвидобування».

Таким чином, дії відповідача щодо зміни в організації виробництва та праці відносно позивача були обґрунтованими та документально оформленими. Відповідач дотримався установленого законом порядку проведення зміни істотних умов праці, на які погодився позивач.

З огляду на вищезазначене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

14 серпня 2023 року представник позивача - адвокат Сушко Р.М. подав до суду відповідь на відзив.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши доводи та аргументи позивача, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно з наказу №306-К від 03 листопада 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу енергозбереження та енергоаудиту департаменту наземної інфраструктури з 04 листопада 2016 року за переведенням з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна», з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

Наказом №349-К від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 переведено з 21 грудня 2017 року за його згодою постійно на посаду начальника відділу енергозбереження та енергоаудиту, з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

30 січня 2023 року директором з управління персоналом АТ «Укргазвидобування» повідомлено ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці в умовах воєнного стану, пов'язаних із зміною посадового окладу та обов'язків за посадою «Начальника відділу енергозбереження та енергоаудиту».

Згідно повідомлення, істотні умови праці вступають в дію з 01 лютого 2023 року. Зміна істотних умов праці відбувається зі змінами в організації виробництва і праці та необхідністю оптимізації бізнес-процесів і принципів управління діяльністю АТ «Укргазвидобування. Запропоновано ОСОБА_1 до 17 год. 00 хв. 30 січня 2023 року письмово повідомити про рішення щодо продовження роботи в нових умовах. Також повідомлено, що в разі відмови від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці трудовий договір буде припинено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України, з виплатою згідно зі ст.44 КЗпП України вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

Своїм підписом у повідомленні про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з повідомленням та надав згоду на зміну істотних умов праці зі зміною посадового окладу та обов'язків за його посадою.

Згідно попередження від 30 січня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено що розмір його окладу з 01 лютого 2023 року становить до 01 лютого 2023 року: умовно-постійна винагорода - 84210 грн, премія 25%, що становить 22138 грн, з 01 лютого 2023 року : умовно-постійна винагорода - 9069 грн, премія 25%, що становить 1814 грн.

Підписавши дане попередження, ОСОБА_1 підтвердив, що повністю усвідомлює та погоджується, що у разі незгоди на зміну умов праці з 01 лютого 2023 року настають правові наслідки, передбачені п.6 ст.36 КЗпП.

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з указаним позовом просить відновити його порушене право на отримання умовно-постійної винагороди (сукупного доходу) в розмірі 110688 грн: оклад - 88550 грн, премія 25% - 22138 грн, яке існувало до порушення та стягнути з відповідача недонараховану заробітну плату з 01 лютого 2023 року із розрахунку 101619 грн на місяць, покликаючись на істотне порушення трудових прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 щодо отримання достойної заробітної плати внаслідок протиправних дій АТ «Укргазвидобування», які полягають у створенні нікчемних документів - повідомлення про зміну істотних умов праці та попередження про зміну істотних умов праці, а також зменшенні заробітної плати всупереч порядку, встановленому статутом відповідача.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами суд дійшов таких висновків.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частинами 1, 2 ст.97 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до ч.4 ст.97 КЗпП України роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 103 КЗпП України визначено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з п.2 Перехідних положено КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Ураховуючи вищезазначене, в умовах воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці повинно здійснюватись не пізніш як до запровадження таких умов.

Як установлено судом, позивача було ознайомлено зі зміною істотних умов праці 30 січня 2023 року про що свідчить його особистий підпис у повідомленні про зміну істотних умов праці, які вступають в дію з 01 лютого 2023 року.

Таким чином, відповідачем було дотримано порядок повідомлення позивача про зміну істотних умов праці, оскільки повідомлено про їх зміну до запровадження таких умов.

При цьому не погоджується з твердженням позивача про те, що повідомлення про зміну істотних умов праці є нікчемним документом, оскільки не містить необхідних реквізитів, зокрема дати його складення та відомостей про реєстрацію документу, оскільки чинним законодавством не визначено вимог до оформлення та складання повідомлення про зміну істотних умов праці, у зв'язку з чим доводи позивача про нікчемність повідомлення є безпідставними.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що повідомлення про зміну істотних умов праці не відповідає національним стандартам ДСТУ 4163-2003 та ДСТУ 2732-94, оскільки чинність національного стандарту ДСТУ 4163-2003 скасовано з 01 вересня 2021 року згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, його замінено на ДСТУ 4163:2020, а чинність ДСТУ 2732-94 скасовано з 01.07.2005 згідно з наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97) та замінено на ДСТУ 2732:2004.

Крім того, на переконання суду юридична особа приватного права, якою є відповідач, на власний розсуд оформлює та складає повідомлення про зміну істотних умов праці, де самостійно визначає у чому саме полягає зміна істотних умов праці працівника та дату запровадження таких змін.

Що стосується твердження позивача про те, що зміна істотних умов праці здійснена у свавільний спосіб особами, не уповноваженими на це та здійсненої у непередбачений статутом спосіб, суд зазначає наступне.

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 44 ГК України підприємництво здійснюється, у тому числі, й на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами (ч.1 ст.62 ГК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (ч.2 ст.65 ГК України).

З наданої відповідачем копії статуту АТ «Укргазвидобування», затвердженого рішенням акціонера АТ «Укргазвидобування» від 16 грудня 2020 року №593 судом установлено, що пунктом 9.1 визначено, що органами товариства є: загальні збори акціонерів - вищий орган товариства та Генеральний директор - одноосібний орган товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Згідно з п.11.6 статуту з урахуванням обмежень, встановлених статутом та законодавством, Генеральний директор:

- затверджує організаційну структуру апарату управління товариства, дочірніх підприємств товариства, які засновані товариством, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів товариства;

- затверджує штатний розпис апарату управління Товариства, штатні розписи відокремлених підрозділів, положення про внутрішні структурні підрозділи товариства.

01 лютого 2023 року введено в дію зміни до штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців АТ «Укргазвидобування» №766, затверджені Генеральним директором АТ «Укргазвидобування» Толмачевим О., яким затверджено посадовий оклад апарату управління відділу енергозбереження та енергоаудиту у розмірі 7255 грн.

Таким чином, статутом товариства затвердження організаційної структури апарату управління та штатного розпису апарату управління відноситься до компетенції Генерального директора АТ «Укргазвидобування».

Відтак, дії відповідача щодо зміни в організації виробництва та праці відносно позивача були обґрунтованими, відповідач дотримався установленого законом порядку проведення зміни істотних умов праці, на які погодився позивач, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про зміну істотних умов праці.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, відповідачем спростовано доводи позивача щодо порушення його трудових прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відновлення порушеного права позивача ОСОБА_1 на отримання заробітної плати в розмірі 110688 грн, а також стягнення з АТ «Укргазвидобування» не донарахованої заробітної плати з 01 лютого 2023 року із розрахунку 101619 грн на місяць, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.10, 12, 89, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Акціонерне товариство «Укргазвидобування», місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775.

Суддя Солом'янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова

Попередній документ
116900456
Наступний документ
116900458
Інформація про рішення:
№ рішення: 116900457
№ справи: 760/9642/23
Дата рішення: 09.02.2024
Дата публікації: 12.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (12.06.2023)
Дата надходження: 02.05.2023
Предмет позову: про стягнення заробітної плати
Учасники справи:
головуючий суддя:
АКСЬОНОВА НІНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
АКСЬОНОВА НІНА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Акціонерне товариство "Укргазвидобування"
представник позивача:
СУШКО РУСЛАН МИКОЛАЙОВИЧ