ЄУН 387/1754/23
Номер провадження по справі 2/387/101/24
22 січня 2024 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача Ведющенка Віктора Володимировича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "Укрзалізниця", виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд стягнути з Акціонерного Товариства "Укрзалізниця" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2021 по 25.05.2022 у сумі 43087,70 гривень.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працює на посаді чергового по залізничній станції Бешкетове станції Помічна ВП "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" з 23.06.2021. В.о. начальника виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" 16.12.2021 винесено наказ № Д4-361/1666про відсторонення чергового по залізничній станції Бешкетове станції Помічна ВП "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 від роботи з 16.12.2021 до моменту усунення причин відсторонення без збереження заробітної плати. Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" від 16.12.2021 №Д4-361/1666 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 . Постановою Кропивницького апеляційного суду рішення від 16.05.2023 Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 залишено без змін. Позивач 01.09.2023 звернулася до начальника станції Помічна Виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" із заявою щодо виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним відстороненням від роботи за період з 16.12.2021 по 25.05.2022. Однак відповідачем не здійснено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та не надано мотивованої відмови у виплаті зазначеного середнього заробітку, що спонукало позивачку звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник відповідача 12.12.2023 подав до суду відзив, зі змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки, як встановлено зі змісту позовної заяви, позивачу стало відомо про порушення її прав 16.12.2021, з моменту ознайомлення її з наказом від 16.12.2021 за №ДН-3-81/1666 про відсторонення її від роботи (встановлено судовим рішенням від 21.04.2022 за №387/9/22, яке набрало законної сили). Крім того, наказом від 25.02.2022 за №ДН-3-01/299 на підставі особистої заяви, позивачку було допущено до роботи з 25.02.2022. Відповідно до ст. 233 КЗпП України, встановлено, що працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду не пізніше 3 місяців з моменту, коли дізнався або мав дізнатися про порушення свого права. Тобто вважає, що позивач пропустила визначений законом строк для захисту порушених прав. Дійсно позивачка була відсторонена від роботи з 16.12.2021. Проте дату поновлення 25.05.2022, позивач зазначає невірно. Відповідно до наказу від 25.02.2022 за №ДН-3-01/299, ОСОБА_1 на підставі особистої заяви було поновлено з 25.02.2022 на попередній посаді та допущено її до роботи. ОСОБА_1 26.02.2022 з невідомих причин не вийшла на роботу. Таким чином роботодавець відсторонив позивача від роботи з 16.12.2021 по 25.02.2022. Отже посилання позивача про стягнення середнього заробітку по 25.05.2022 - безпідставне. Згідно з довідкою про середню заробітну плату ОСОБА_1 середньогоддина заробітна плата складає- 25,22 грн (8524,62/338). Згідно норм тривалості робочого часу для працівників Знам'янської дирекції залізничних перевезень на 2021 та 2022, за період з 16.12.201 по 25.02.2022 норма тривалості робочого часу при 5-ти денній робочій неділі станове (грудень-86 годин, січень - 151 година, лютий -119годин) - 356 годин. Тобто середній заробіток за період з 16.12.2021 по 25.02.2022 складає 8978,32 гривень.
Процесуальні дії суду
Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справи за наявними у справі матеріалами (а.с. 18-19).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 справа ЄУН 387/9/22, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" від 16.12.2021 року №Д4-361/1666 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ( а.с. 6-11).
Згідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 16.05.2023 , апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця"- залишено без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2022 - залишено без змін ( а.с.12-13).
Із заяви ОСОБА_1 від 01.09.2023 встановлено, що вона звернулася до начальника станції Помічна ВП Знам'янська дирекція із заявою про повернення їй середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2021 по 25.05.2022 (а.с. 15).
Відповідно до розрахунку заробітної плати за жовтень 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 черговій по залізничній станції, нараховано 7344,81 гривень. (а.с. 14).
Відповідно до розрахунку заробітної плати за листопад 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 черговій по залізничній станції, нараховано 9258,08 гривень (а.с. 14).
Із заяви ОСОБА_1 від 25.02.2023 адресованої начальнику ВП "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" встановлено, що вона просить допустити її до роботи з 25.02.2022 у зв'язку із введенням воєнного стану.
Згідно з наказом від 25.02.2022 № ДН-3-01/299 начальника дирекції ВП "Знамянська дирекція залізничних перевезень", допущено до роботи чергового по залізничній станції Бешкетове ОСОБА_1 з 25.02.2022. Визнано таким, що втратив чинність, наказ в.о. начальника ВП "Знамянська дирекція залізничних перевезень" від 16.12.2021 №ДН-3-01/1666 "Про відсторонення від роботи".
З акту від 25.02.2022 про надання наказу про допуск до роботи, встановлено, що старший інспектор з кадрів ОСОБА_3 , в.о. заступника начальника станції О.Огир, в.о. секретаря Л.Тесленко засвідчили, що черговій по залізничній станції ОСОБА_4 за допомогою меседжера Viber 25.02.2022 о 16:00 год. надіслано наказ від 25.02.2022 №ДН-3-01/299 "Про допуск до роботи". ОСОБА_5 даний наказ отримала, ознайомилася з ним та надіслала повідомлення у відповідь, що зможе приступити до роботи, отримавши наказ на руки.
З акту від 26.02.2022 про відсутність на робочому місці встановлено, що старший інспектор з кадрів ОСОБА_3 , в.о. заступника начальника станції О.Огир, черговий по залізничній станції Помічна М.Врадій засвідчили, що чергова по залізничній станції ОСОБА_4 не з'явилася на роботу та була відсутня на робочому місця протягом зміни 26.02.2022, на телефонні дзвінки не відповідає.
Згідно з довідкою про середню зарплату за 2 місяці (жовтень 2021, листопад 2021) ОСОБА_1 встановлено, що її середня зарплата мтановить 8524,62 гривень.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Вільний вибір передбачає різноманітність умов праці, проте сталими (обов'язковими) є гарантії захисту працівника від незаконного звільнення за будь-яких умов праці. Незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов'язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Оплату праці працівнику, за час вимушеного прогулу працівника у разі його відсторонення від виконання своїх обов'язків за посадою без законної на те підстави, у трудовому законодавстві відсутня, то керуючись ч. 9 ст. 10 ЦПК України (аналогія закону) слід застосувати до цих відносин норми ч.ч. 2, 3, 8 ст. 235 КЗпП України.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення вимог статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Так, абз. 3 п. 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата нараховується виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт (абз .2 п. 3 Порядку).
Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абз. 1, 4 п. 8 розд. IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення (пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
Як вбачається із довідки про середню заробітну плату позивачки за останні два календарні місяці, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу має бути обчислений з дати відсторонення від роботи до дати допуску до роботи, застосовуючи вищезгадані положення Порядку.
Такого висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц.
Середня заробітна плата позивача починаючи з 16.12.2021 (дата відсторонення) складає:
- (14628,04 грн. /сумарний заробіток за останні два календарні місяці - жовтень, листопад 2021 року/ : 290 відпрацьованих годин /за жовтень і листопад 2021 року/) х 356 робочих годин /вимушеного прогулу/ = 17957,18 гривень.
Тому, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу підлягає стягненню на користь Позивача.
Водночас суд з'ясував, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 26.10.2023.
Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк (правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 06.04.2016 у справі № 6-409цс16).
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.
З матеріалів справи суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду. Крім того, сама позивачка поновити строк звернення до суду не просить та не надала відповіді на відзив в якому відповідач вказує на пропуск тримісячного терміну звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Оскільки на території Кіровоградської області активні бойові дії не ведуться, то частина перша цієї статті застосуванню не підлягає.
Позивач з дня винесення наказу, а саме з 16.12.2021, достеменно знала про наявність наказу про її відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та знала його зміст, а також про наявність рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області та постанови Кропивницького апеляційного суду від 16 травня 2023 року, які набрали законної сили та відповідно до яких скасовано наказ про відсторонення позивачки від роботи як протиправний.
За таких обставин, суд встановив, що позивачка пропустила строк звернення до суду з позовом за захистом своїх трудових прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України при відмові у позові понесені позивачем судові витрати залишаються за ним.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 79-83, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд
У задоволенні позову представника позивача Ведющенка Віктора Володимировича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "Укрзалізниця", виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця"(03680 місто Київ , вулиця Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) ;
відповідач - виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" акціонерного товариства "Українська залізниця" ( 27400 Кіровоградська область місто Знам'янка, вулиця М. Грушевського, 10).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.