Справа № 226/60/24
ЄУН 226/60/24
Провадження № 3/226/10/2024
09 лютого 2024 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Людмила Іванівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого: АДРЕСА_2 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Згідно протоколу, 19.11.2023 року о 22.00 год. по вул.Соборній в м.Мирноград Донецької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом PEUGEOT 307, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) і в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» та в медичному закладі охорони здоров'я, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні під час розгляду протоколу ОСОБА_1 , не визнаючи своєї винуватості за інкримінованим йому правопорушенням, суду заявив, що протокол щодо нього складено неправомірно, так як транспортним засобом він не керував. Автомобіль належить його дівчині, яка 19.11.2023 і керувала ним на вулиці Соборній. До того ж, автомобіль PEUGEOT 307, державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому він перебував в якості пасажира, ніхто з працівників поліції не зупиняв. Працівники поліції підійшли до них після того, як вони біля магазину «Будинок рибака» на вулиці Соборній висадили їх спільну знайому, а автомобіль стояв обабіч дороги.
На неправомірність складання протоколу щодо ОСОБА_1 та безпідставність його звинувачення в керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння заявив і його представник Безрук А.В., звертаючи увагу суду на відсутності доказів та наявність підстав для закриття порушеного провадження.
Надавши правову оцінку протоколу та доданим до нього доказам, суд дійшов висновку про неможливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП). Принцип презумпції невинуватості закріплено у ст.62 Конституції України, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як слідує з протоколу, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, а саме - відмова від проходження від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на визначення стану сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі охорони здоров'я, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
На підтвердження вказаного факту до протоколу додано відеозапис з боді-камери поліцейського, який як факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факту зупинки автомобіля, що підлягає обов'язковому з'ясуванню та дослідженню під час судового розгляду протоколу, не відображає. Інші належні та допустимі докази вчинення ним інкримінованого йому правопорушення відсутні, що не дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти висновку про доведеність винуватості.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини констатував, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину та не викликали сумніву у її доведеності, суду не представлено, а сам протокол за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, порушене щодо ОСОБА_1 провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283,284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не подана.
Суддя Л.І.Клепка