Справа № 503/1415/23
Провадження № 2/503/162/24
09 лютого 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області та ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що перебував з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі та мають спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, після розірвання шлюбу між сторонами їх спільна дочка залишилась проживати з матір'ю - ОСОБА_2 . Крім того, після розірвання зазначеного шлюбу відповідач ОСОБА_2 створила нову сім'ю з іншим чоловіком, з яким має спільну дитину, та перестала приділяти увагу дочці, не цікавиться її інтересами, навчанням, здоров'ям, тому дочка самостійно покинула сім'ю відповідачки ОСОБА_2 та перейшла жити до нього, внаслідок чого з грудня 2022 року дочка постійно проживає з ним та його батьками, які є її дідом і бабою. Позивач відзначає те, що працює в м. Одесі та на вихідні приїздить до смт Слобідка, де всі вихідні проводить з дочкою, яка в даний час найбільше потребує уваги та підтримки батьків, а саме матері, адже вона стоїть на порозі самостійного життя, але відповідач ОСОБА_2 , як мати, не цікавиться навчанням дочки, батьківські збори в навчальному закладі не відвідує, зв'язок з класним керівником не підтримує. В свою чергу позивач, як батько, постійно відвідує батьківські збори, цікавиться її навчанням та поведінкою дочки, підтримує зв'язок з класним керівником та вчителями школи. Окрім того, відповідач ОСОБА_2 навіть не телефонує дитині та не відповідає на її телефонні дзвінки, уникає будь-яких можливих контактів з нею. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчить про небажання відповідачаОСОБА_5 займатися вихованням дочки та її свідоме самоусунення від виконання батьківських обов'язків щодо своєї дочки. У зв'язку з чим позивач пред'явив до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду спільної із своїм представником - адвокатом Бакою В.В. позовної заяви, в якій просять позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.11.2023 року ухвалою суду (а.с.37-39) у даній справі відкрито провадження та призначено проведення розгляду в порядку загального позовного провадження. Одночасно роз'яснено відповідачу і третім особам їх права протягом, відповідно, п'ятнадцяти та десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати на адресу суду, відповідно, відзив на позов та пояснення, а відповідачу також право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.Копію ухвали надіслано сторонам. Також залучено до участі у справі неповнолітню ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а від іншої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - органу опіки та піклування Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області витребувано висновок щодо розв'язання спору у даній справі.
У встановлений судом строк відповідач та треті особи не скористалися своїми процесуальними правами учасників справи, відповідно, відзив на позовну заяву та пояснення не подали.
27.12.2023 року ухвалою суду (а.с.73-75) у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бака В.В. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були своєчасно повідомлені належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, що підтверджують довідки від 29.12.2023 року (а.с.82-83) про доставку електронних листів із судовими повістками про виклик для позивача та його представника - адвоката Баки В.В. надіслані судом на електронну адресу повідомлену останнім в поданій до суду позовній заяві на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України. Таке повідомлення третьої особи відповідає правовій позиції висловленій Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21). При цьому, 09.02.2024 року представник позивача - адвокат Бака В.В. подав до суду письмову заяву про проведення судового засідання за його відсутності та відсутності позивача, в якій також просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-5, 8 п.1, 13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, про що свідчить довідка від 29.12.2023 року про доставку SMS (а.с.85) на номер телефона зазначений нею у поданій до суду 27.12.2023 року заявці (а.с.67). При цьому, 09.02.2024 року відповідач подала до суду письмову заяву про проведення судового засідання за її відсутності, в якій також вказала, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - органу опіки та піклування Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання орган опіки та піклування був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 29.12.2023 року судової повістки до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документа. Окрім того, суд додатково надіслав судову повістку для даної третьої особи на електронну адреси, яка зазначена на офіційному веб-сайті Слобідської селищної ради та використану самою третьою особою при наданні до суду висновок щодо розв'язання спору у даній справі (а.с.54), що підтверджує довідка від 29.12.2023 року (а.с.84) про доставку електронного листа із судовою повісткою. Таке повідомлення третьої особи відповідає правовій позиції висловленій Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-3069св21). При цьому, 27.12.2023 року представник за довіреністю даної третьої особи - Шевчук В.В. подав до суду письмову заяву (а.с.59), в якій зазначив про невизнання третьої особою позовних вимог позивача з посиланням на наданий суду відповідний висновок органу опіки та піклування.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - неповнолітня ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-5, 8 п.1, 13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, про що свідчить довідка від 29.12.2023 року про доставку SMS (а.с.86) на номер телефона зазначений нею у поданій до суду 27.12.2023 року заявці (а.с.62).При цьому, 09.02.2024 року неповнолітня третя особа подала до суду письмову заяву про проведення судового засідання за її відсутності, в якій також вказала, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Відповідно доч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В свою чергу, згідно п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Водночас, згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
Сторони у справі мають спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , повторно видане Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеського обласного Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 09.08.2023 року (а.с.22), актовий запис № 16 від 22.11.2006 року складений виконавчим комітетом Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області.
З 10.03.2017 року малолітня ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке з 24.11.2005 року є зареєстрованим місцем проживання її батька - позивача ОСОБА_1 , який в свою чергу є власником цього житлового будинку, про що в сукупності свідчать відомості у копії довідки про реєстраціє місця проживання особи виданої Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області 01.10.2019 року за № 143 (а.с.10), копії витягу з реєстру територіальної громади сформованого 03.10.2023 року за № 2023/007949726 (а.с.24), копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських будівель від 07.02.2005 року (а.с.14) та копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Кодимським районним бюро технічної інвентаризації 24.11.2005 року № 9050887 (а.с.15).
В період з 10.01.2007 року по 27.04.2013 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія рішення Кодимського районного суду Одеської області від 08.08.2013 року у справі № 503/405/13-ц (а.с.19), яке згідно відомостей наявних у публічному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень набрало законної сили 27.04.2013 року. При цьому, у змісті даного рішення зазначено, що позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, серед іншого, що від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, а в мотивувальній частині рішення зазначено, що судом встановлено, що від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають. Водночас про наявність у сторін спільної малолітньої дитини народженої ще до реєстрації між ними шлюбу у змісті цього рішення не відзначалось.
Згідно копії довідки виданої виконавчим комітетом Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області від 03.10.2023 року № 1254 (а.с.11), до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 входить дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, з якого саме часу та/або який саме період часу дочка входить до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 у змісті цієї довідки не відзначено.
В свою чергу, згідно змісту копії характеристики наданої виконавчим комітетом Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області 03.10.2023 року за № 1255 на позивача ОСОБА_1 (а.с.12), останній на даний час проживає разом з дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні батька, яким в свою чергу створені всі необхідні умови для проживання і виховання дочки, батько велику увагу приділяє вихованню дочки, турбується про неї, дбає, що дочка мала все необхідне і добре навчалась.
При цьому, у змісті копії документа без назви, який за своїм змістом є характеристикою наданою комунальним закладом «Опорний заклад «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області без дати і номеру на ученицю 11 класу - ОСОБА_3 , 2006 року народження(а.с.26), відзначено про те, що навчанням і вихованням доньки опікується батько.
Водночас із цим, у змісті іншого документа без назви, який за своїм змістом є характеристикою наданою комунальним закладом «Опорний заклад «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області без дати і номеру на ученицю 11 класу - ОСОБА_3 , 2006 року народження(а.с.65), відзначено про те, що контроль за навчанням наразі здійснює мати, яка займається і вихованням дочки, мати завжди цікавилась навчальною діяльністю і поведінкою дочки у школі, відвідувала батьківські збори, приходила на класні виховні заходи.
21.03.2023 року постановою Кодимського районного суду Одеської області за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення № 503/92/23, яка набрала законної сили 31.03.2023 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею 22.12.2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП , у відношенні дочки ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вчинення нею 26.12.2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, у відношенні своїх неповнолітніх дітей, серед яких була дочка ІНФОРМАЦІЯ_2 , із застосуванням адміністративного стягнення, за правилами ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 170 грн, про що свідчить відповідна постанова наявна у публічному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, зміст якої суд вважав необхідним дослідити, у відповідності до положень ст. 13 ч.2, 81 ч.7 ЦПК України, з врахуванням змісту висновку органу опіки та піклування (а.с.56-57) для з'ясування обставин, які мають значення для даної справи з огляду на її предмет, та для забезпечення дотримання прав неповнолітньої дитини. При цьому, зазначення у змісті постанови прізвища дочки ІНФОРМАЦІЯ_2 як ОСОБА_3 , а не « ОСОБА_3 суд оцінює як допущену описку з огляду на співпадіння ініціалів її імені і по батькові та дати народження.
В свою чергу висновком органу опіки та піклування (а.с.56-57), затвердженим рішенням виконавчого комітету Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області від 05.12.2023 року № 109 (а.с.55), наданого суду на виконання вимог ч.4 ст. 19 СК України, позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недоцільним у зв'язку з тим, що органом опіки та піклування Слобідської селищної ради було розглянуто та вивчено матеріали про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . Встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 27.12.2022 року неповнолітня ОСОБА_3 перебувала на обліку, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, в зв'язку з діями домашнього насильства матері відносно дочки. За заявою дитини та згідно наказу служби у справах дітей Слобідської селищної ради від 26.12.2022 року № 66 неповнолітня ОСОБА_3 була влаштована в сім'ю тітки, в якій проживала до жовтня 2023 року. За період проживання в даній сім'ї дитиною переважно піклувалась тітка та батько, а саме: забезпечували продуктами харчування, засобами гігієни, одягом та взуттям. Протягом даного періоду мати спілкувалась з дочкою та періодично допомагала матеріально. Поступово стосунки дочки з матір'ю налагодились та дитина повернулась жити до матері, де і проживає по теперішній час. Згідно наказу служби у справах дітей Слобідської селищної ради від 18.10.2023 року № 35 неповнолітню дитину було знято з обліку дітей, які опинилась в складних життєвих обставинах, у зв'язку з усуненням умов та обставин, які стали підставами для взяття на облік. Службою у справах дітей Слобідської селищної ради обстежено житлово-побутові умови проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . Згідно акту обстеження від 05.12.2023 року матір'ю створені необхідні умови проживання та виховання дитини, у останньої є окрема кімната, яка облаштована необхідними меблями, дитина забезпечена шкільними приладдями та гаджетом для дистанційного навчання. На даний момент дитина знаходиться на повному забезпечені матері, яка піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, забезпечує необхідним харчуванням та належним доглядом. Батько контакт з дитиною підтримує, періодично спілкується, цікавиться життям дочки. З метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини, питання про доцільність позбавлення батьківських прав матері було розглянуто комісією з питань захисту прав дитини Слобідської селищної ради, якою не встановлено вагомих підстав доцільності позбавлення батьківських прав, хоча комісією і встановлено факт неповноцінного виконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо виховання дитини, проте на даний час питання про позбавлення батьківських прав є передчасним, так як останнє є заходом крайнього впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов'язків і може застосовуватись тільки у випадках свідомого та умисного ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо такий захід буде застосований в інтересах дитини. Ураховуючи інтереси та законні права неповнолітньої дитини, членами комісії одноголосно було прийнято рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Нормативно-правове обґрунтування:
У відповідності до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ч.2 і 5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Схожі за своєю суттю принципи закріплені у пунктах 6-7 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
В свою чергу, згідно до пункту 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Згідно до абзацу другого пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У відповідності до ч.1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Крім того, згідно до положень ч.4-5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч.4 ст. 164 СК України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
В свою чергу відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно ч.3 ст. 157 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Висновки суду
Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Документи додані позивачем до своєї позовної заяви (а.с.12-15, 20-21) стосуються підтвердження обставин лише про стан здоров'я позивача ОСОБА_1 , наявність у нього у власності власного житла та доходу (заробітку), а також створення ним належних умов проживання для неповнолітньої дочки за відповідною адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 ,як і надана ОСОБА_2 характеристика за місцем її роботи у ФОП ОСОБА_7 від 26.12.2023 року (а.с.64) і довідка про її доходи (а.с.66), які б мали значення для вирішення позову про визначення місця проживання дитини при наявності спору з цього приводу між її батьками, але з огляду на те, що предметом позову у даній справ є порушене позивачем ОСОБА_1 , як батьком, позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , як матері, то ці документи не мають значення для вирішення справи.
В кожній із характеристик наданих комунальним закладом «Опорний заклад «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області без дати і номеру на ученицю 11 класу - ОСОБА_3 , 2006 року народження(а.с.26, 65) акцент робився на участі у вихованні і навчальному процесі дитини одного із її батьків, але водночас не заперечувалось участі іншого з батьків. Таким чином об'єктивні обставини щодо участі батьків у навчанні своєї дитини можливо з'ясувати лише при одночасному сприйнятті обох цих характеристик, які підтверджують обставину участі обох батьків - позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2 у навчальному процесі своєї спільної дочки при її вихованні.
Позивачем ОСОБА_1 суду надано виключно докази тих обставин, що ним як батьком неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювались свої батьківських обов'язки щодо виховання останньої, але ці обставини самі по собі жодним чином не спростовують обставин того, що відповідач ОСОБА_2 в свою чергу також виконувала свої батьківських обов'язки щодо виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В свою чергу позивачем ОСОБА_1 суду надано доказів на підтвердження зазначених ним в своїй позовній заяві обставин ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема внаслідок самоусунення від їх виконання та відсутності цікавості до життя своєї дочки.
Суд звертає увагу на ту обставину, що сам лише факт проживання дитини із одним з батьків не є сам по собі підтвердженням ухилення іншого з її батьків від виконання батьківських обов'язків. Сторони у справі не проживають однією сім'єю, припинили свій шлюб ще у 2013 році, а відповідач ОСОБА_2 створила нову сім'ю з іншим чоловіком, тому та обставина, що після зазначеного неповнолітня ОСОБА_3 проживає періодично то з одним, то з іншим із своїх батьків викликане об'єктивними життєвими обставинами пов'язаними із розлученням її батьків.
Відповідно до ч.2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Крім того, згідно положень ч.2 ст. 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 року № 1871-IX, дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами.
Таким чином суд відзначає ту обставину, що неповнолітня ОСОБА_3 , яка на час пред'явлення позову до суду - 26.10.2023 року досягла 16 років, а на час ухвалення даного рішення вже 17 років, має право вільно самою обирати собі місце проживання, зокрема з одним із батьків, як і змінювати його в подальшому з іншим з батьків на свій розсуд.
Лише один факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення нею на при кінці 2022 року адміністративних правопорушень, передбачених ст. 1732 ч.1, 184 ч.1 КУпАП, у відношенні неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є достатнім для доведення доцільності позбавлення її батьківських прав, оскільки саме після вчинення зазначених правопорушень службою у справах дітей Слобідської селищної ради було вжито заходу реагування з метою усунення негативних наслідків для неповнолітньої ОСОБА_3 шляхом видання наказу від 26.12.2022 року № 66 про її влаштування в сім'ю тітки, в якій вона проживала до жовтня 2023 року, коли наказом служби у справах дітей Слобідської селищної ради від 18.10.2023 року № 35 неповнолітню ОСОБА_3 було знято з обліку дітей, які опинилась в складних життєвих обставинах, у зв'язку з усуненням умов та обставин, які стали підставами для взяття на облік, внаслідок чого вона повернулась жити до матері - ОСОБА_2 . Тобто, після вчинення відповідних правопорушень, у конкретній ситуації ні орган опіки та піклування, а ні сам позивач ОСОБА_1 , як батько дитини, не вбачали доцільності у порушенні позову саме про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , а відтак суд вважає, що своєчасно вжитий службою у справах дітей захід реагування у вигляді тимчасового влаштування неповнолітньої ОСОБА_3 в іншу сім'ю був достатнім та за своїм результатом ефективним. Натомість позов про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 у відношенні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 був пред'явлений позивачем ОСОБА_1 до суду лише 26.10.2023 року, тобто вже після видання 18.10.2023 року службою у справах дітей Слобідської селищної ради наказу № 35 про зняття неповнолітньої ОСОБА_3 з обліку дітей, які опинилась в складних життєвих обставинах, за наслідком якого вона повернулась жити до відповідача ОСОБА_2 .
Свідченням втрати відповідачем інтересу до своєї неповнолітньої дочки могло б бути її ігнорування судових засідань, незважаючи на належне повідомлення про час його проведення, та не подання до суду будь-яких заперечень проти позбавлення батьківських прав (п.58 рішення Європейського Суду з прав людини, прийнятого у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року).
Водночас із цим суд враховує також те, що відповідач ОСОБА_2 брала участь у даній справі, зокрема подала письмові заяви від 27.12.2023 року (а.с.63) та від 09.02.2024 року, в яких зазначала про невизнання у повному обсязі пред'явленого до неї позову, а також подання на свій розсуд доказів (а.с.64-66) на спростування доводів позивача. Таким чином суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 було вжито активних процесуальних дій для захисту своїх батьківських прав, що в свою чергу вказує на зацікавленість останньої в них.
Суд також враховує думку щодо вирішення судом даної справи самої неповнолітньої ОСОБА_3 , яка була висловлена нею у змісті поданих письмових заявах від 27.12.2023 року (а.с.61) та від 09.02.2024 року, в яких вона зазначала, що також не визнає позовних вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав стосовно неї.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно своєї неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим пред'явлений позивачем ОСОБА_1 позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, смт Слобідка, вул. Незалежності, 2та ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживаюча за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , про позбавлення батьківських прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко