м. Вінниця
09 лютого 2024 р. Справа № 120/12244/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині призову його на військову службу, та наказу Військової частини НОМЕР_1 про зарахування його до списків особового складу даної військової частини.
Ухвалою суду від 14.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску цього строку.
17.08.2023 року представником позивача подано заяву, в якій він просить поновити відповідний строк. В обґрунтування поважності пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом заявник посилається на довідку військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2022 року №623, згідно якої ОСОБА_1 з 27.08.2022 року приймає безпосередню участь у бойових діях на території Донецької та Харківської областей.
Ухвалою від 21.08.2023 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви для надання обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду в період з 27.05.2022 року по 26.08.2022 року.
На виконання вказаної ухвали, 04.09.2023 року представником позивача подано до суду відповідні пояснення.
Ухвалою від 11.09.2023 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви для надання обґрунтувань поважності пропуску строку звернення до суду в період з 27.05.2022 року по 09.06.2022 року та з 21.06.2022 року по 26.08.2022 року.
21.09.2023 року представником позивача подано до суду пояснення, в яких він, посилаючись на проходження позивачем служби в лавах Збройних Сил України, просить поновити пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою. При цьому, представник позивача зазначає, що позивач отримав змогу реалізувати своє право на звернення до суду з даною позовною заявою лише під час перебування на лікарняному в липні 2023 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.10.2023 року від представника Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 24.01.2024 року вирішено розгляд справи продовжити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
09.02.2024 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, зокрема наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 квітня 2022 року №28 в частині про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання обов'язків до вирішення даної справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
У заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що на даний час закінчилося лікування та реабілітація ОСОБА_1 , і після цього йому необхідно з'явитись для подальшого проходження служби до місця дислокації своєї військової частини. На переконання представника позивача, в разі задоволення позовних вимог, відповідач зможе ухилитись від виконання рішення суду, оскільки ймовірний перевід у інший підрозділ для подальшого проходження служби, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду відповідачем. Також представник позивача звертає увагу суду на підстави звільнення ОСОБА_1 з військової служби, які, зокрема, були зазначені в обґрунтуваннях позовної заяви.
Розглянувши доводи наведені в заяві про забезпечення позову, суд зазначає, що правомірність та оцінка наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 квітня 2022 року №28 в частині про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Поряд з цим, задоволення вимог цієї заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є неприпустимим.
Тобто на такому етапі суддя позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскарженого наказу, без з'ясування всіх обставин в ході розгляду адміністративної справи та без врахування доказів, які учасники справи надають суду.
Суддя зазначає, що суб'єктивне переконання заявника не може свідчити про явну протиправність оскарженого рішення. Незгода заявника із рішеннями/висновками уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправним і скасування індивідуального акта не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання на можливе переведення ОСОБА_1 до іншого підрозділу, оскільки дані доводи ніяким чином не підтверджені та є лише припущеннями представника позивача.
Окрім того, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на даний час не припинений та не скасований.
Відтак, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.
В контексті вказаного, суд прирівнює наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 квітня 2022 року №28 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , як наказ, який виданий командиром в частині про направлення позивача для проходження військової служби, а тому, в силу положень п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, суд позбавлений можливості забезпечити позов шляхом зупинення такого наказу.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванню, наведені підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям згаданої статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
На момент розгляду заяви позивача у суду відсутні правові підстави для встановлення очевидних ознак протиправності рішення відповідача.
Водночас, жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.
З урахуванням викладеного, у суду наразі відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення даного позову, а тому, у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Чернюк Алла Юріївна