09 лютого 2024 р. Справа № 120/300/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
08.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Савчука М.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 № 024550005863 від 02.11.2023 щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання відповідача 2 призначити і виплачувати позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням. У зв'язку з досягненням пенсійного віку (55 років), позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 024550005863 від 02.11.2023 у призначенні пенсії було відмовлено.
Позивач з рішеннями та діями пенсійного органу не погоджується, вважає їх протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Ухвалою суду від 12.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 КАС України. Так, суд встановив, що при зверненні до суду позивач не доплатив судовий збір у сумі 137,20 грн. Також до позовної заяви не додано заяву від 27.10.2023, з якою позивач звертався до пенсійного органу про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Відтак позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі.
15.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про доплату судового збору у розмірі 138,00 грн та заяву позивача від 27.10.2023.
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у відповідача 1 матеріали пенсійної справи позивачки.
05.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач 2 зазначає, що 27.10.2023 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом № 796-XII. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Хмельницькій області та прийнято рішення № 024550005863 від 02.11.2023, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідної тривалості періоду постійного проживання (роботи) станом на 01.01.1993 в зоні посиленого радіологічного контролю.
Відповідач 2 також зауважує, що позивачем не надавалося посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Натомість надане посвідчення серії НОМЕР_1 не свідчить про наявність у позивача права на призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII.
На виконання вимог суду разом з відзивом на позов відповідач 2 надав матеріали пенсійної справи позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи видно, що копію ухвали від 17.01.2024 доставлено відповідачу 1 до його електронного кабінету 17.01.2024 о 15:59 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Вінницькою обласною державною адміністрацією від 27.12.2001, ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
27.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та прийнято рішення № 024550005863 від 02.11.2023 про відмову у призначенні пенсії.
Зі змісту рішення слідує, що страховий стаж позивача становить 33 роки 8 місяців 23 дні, при необхідному - 25 років.
Водночас у призначенні пенсії на підставі ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено у зв'язку з відсутністю факту проживання (роботи) заявника в зоні радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Поданими документами не підтверджено право зниження пенсійного віку на 5 років, оскільки з періодів проживання в зоні посиленого радіологічного контролю виключено періоди:
- строкової служби з 18.11.1986 по 26.11.1998 - місце проходження служби невідоме;
- роботи з 20.01.1989 по 27.12.1989, з 12.02.1990 по 19.09.1990, з 20.09.1990 по 11.11.1991, з 01.12.1991 по 01.08.1993, з 21.12.004 по 26.05.2008 - місце роботи не віднесено до зон радіоактивного забруднення.
Позивач з рішенням пенсійного органу не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).
Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону № 796-XII передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону № 796-XII, згідно з пунктом 2 частини першої якої потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій означеним категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Частиною першою статті 65 Закону № 796-XII передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 65 Закону № 796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Оскільки посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), серії НОМЕР_1 видане позивачеві 27.12.2001, тому аналізу підлягають положення порядку видачі посвідчень, що діяв на момент видачі відповідного посвідчення.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).
Пунктом 2 Порядку № 51 передбачалося, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" іншими актами законодавства.
Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В (пункт 6 Порядку № 51).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
При цьому особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).
У додатку № 7 до Порядку № 51 наведено форму довідки, у якій йшлося про підтвердження факту постійного проживання або постійної роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю особи, якій така довідка видається, із зазначенням про те, що станом на 01 січня 1993 р. така особа проживала або відпрацювала у цій зоні не менше чотирьох років.
Окрім того, суд зазначає, що документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається і документ, який засвідчує особливий статус особи, зокрема посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З наведених норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 599/564/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 21.11.2019 у справі № 572/47/17.
Таким чином, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Більше того, довідкою Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області за вих. № 343 від 21.09.2023 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований та постійно проживав з 26.04.1986 по 18.11.1986 та з 26.12.1988 по 14.01.1994 в с. Юрківка, яке відносилась до населеного пункту категорії № 4, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС з 26.04.1986.
Тобто вказана довідка також підтверджує факт проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю, який станом на 01.01.1993 становив не менше чотирьох років.
Доводи відповідача 1 щодо відсутності підстав для призначення пенсії з огляду на те, що позивач працював на підприємствах, розташованих за межами зони посиленого радіологічного контролю, суд оцінює критично, адже основним документом що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_2 від 27.12.2001, яке видавалося лише за умови, що станом на 1 січня 1993 р. такий громадянин проживав у цій зоні не менше чотирьох років.
Разом з тим відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення визнане недійсним, а раніше присвоєний статус скасований.
Крім того, один лише факт місцезнаходження роботодавця у місці, яке не віднесено до зон радіоактивного забруднення, не означає те, що роботи позивачем виконувалися за межами зони посиленого радіологічного контролю.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 024550005863 від 02.11.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, а також встановив наявність усіх передумов для призначення позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (за місцем проживання позивача) призначити та виплачувати позивачу відповідну пенсію з 27.10.2023.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів (порівно).
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 024550005863 від 02.11.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27.10.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: адвокат Савчук Микола Васильович (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса для листування: вул. Пирогова, 76в/79, м. Вінниця, 21037);
2) відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, 29013);
3) відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 09.02.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович