Рішення від 09.02.2024 по справі 120/293/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 р. Справа № 120/293/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Кравчука М.О., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову позивачці у наданні державної допомоги при народженні дитини;

- зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачці державну допомогу при народженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачену статтею 10 Закону України "Про державну допомогу сім'я з дітьми."

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у позивачки народився син, ОСОБА_3 . Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, народження дитини відбулося у Литві. Повернувшись в Україну, позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення державної допомоги при народження дитини, однак відповідач відмовив у наданні такої допомоги через те, що минуло більше 12 місяців з дня народження дитини.

Позивачка з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.

Ухвалою суду від 12.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160-161 КАС України. Так, до заяви не було додано доказів звернення позивачки до відповідача з заявою про призначення спірної державної допомоги при народженні дитини. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення позивачки від сплати судового збору. Відтак заявнику запропоновано додатково обґрунтувати відповідне клопотання та надати суду належні й допустимі докази на підтвердження неможливості сплати позивачкою судового збору або ж надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. Для усунення виявлених недоліків позовної заяви встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду.

17.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано заяву, з якою позивачка зверталася до відповідача про призначення їй державної допомоги при народженні дитини, а також квитанцію про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що 30.11.2023 позивачка звернулась до управління з заявою та документами про призначення та виплату їй допомоги при народженні дитини. Водночас з витягу-підтвердження про народження дитини від 15.09.2022 № 2066, виданого Відділом обслуговування клієнтів та надання інформації Адміністрації самоврядування міста Каунас (Литва), встановлено, що син позивачки, ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у Литві.

Відповідач вказує на те, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. Відтак позивачці було відмовлено у призначенні такої допомоги через пропущення строку звернення за її призначенням.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_2 . Подія відбулася у АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом-підтвердженням запису про народження від 15.09.2022 № 2066.

30.11.2023 позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради з заявою про призначення їй допомоги при народженні дитини, додавши до заяв низку документів, зокрема копію вказаного витягу.

Письмовим повідомленням від 08.11.2023 позивачці відмовлено у призначенні та виплаті спірної допомоги з посиданням на те, що з дати народження дитини минуло понад 12 місяців.

Позивачка з таким рішенням непогоджується та вважає його протиправним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII).

Цей Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2811-ХІІ одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

За приписами ст. 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Зазначені норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001.

Зокрема, відповідно до п. 12 цього Порядку допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Отже, процитованими вище правовими нормами передбачені певні обмеження, які стосуються строку подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини.

Судом встановлено, що син позивачки, ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Каунас (Литва), водночас за призначенням допомоги при народженні дитини позивачка звернулася до відповідача, як до уповноваженого органу з цим питань, лише 30.11.2023.

Відтак позивачка справді пропустила установлений чинним законодавством строк для звернення за допомогою при народженні дитини.

Разом з тим слід врахувати, що позивачка з об'єктивних причин була позбавлена можливості своєчасно подати відповідну заяву, оскільки перебувала за межами України, що підтверджується відомостями з її закордонного паспорту.

При цьому у позовній заяві наголошується на тому, що виїзд позивачки за межі України і як наслідок народження дитини закордоном обумовлюється військовою агресією російської федерації проти України.

В цьому аспекті суд зауважує, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Його дія триває донині.

Відтак суд визнає обґрунтованими доводи позивачки про те, що початок війни росії проти України та введення воєнного стану у нашій державі внаслідок збройної військової агресії є тими винятковими обставинами, які обумовили народження дитини позивачки закордоном та її несвоєчасне звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини.

Додатково суд заважає на те, що після повернення в Україну позивачка без зайвих зволікань звернулася до відповідача з відповідною заявою.

Отже, на думку суду, пропущення позивачкою законодавчо встановленого строку звернення із заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбулося з об'єктивних причин та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка та її дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення насамперед інтересів дитини.

Відтак, виходячи з принципу верховенства права, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та встановлених фактичних обставин позивачка має право на отримання від держави допомоги у зв'язку з народженням дитини.

Враховуючи вищевикладене, відмову відповідача у призначенні та виплаті позивачці спірної допомоги суд визнає протиправною.

Відповідно, з метою ефективного захисту прав позивачки, відповідача слід зобов'язати призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з огляду на задоволення позову, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради від 08.12.2023 про відмову ОСОБА_1 у наданні державної допомоги при народженні дитини.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 );

2) представник позивачки: адвокат Кравчук Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: вул. Театральна, 51, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради (код ЄДРПОУ 20088327, місцезнаходження: провул. В'ячеслава Чорновола, 2, буд. 8, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000).

Повне рішення суду складено 09.02.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович

Попередній документ
116898017
Наступний документ
116898019
Інформація про рішення:
№ рішення: 116898018
№ справи: 120/293/24
Дата рішення: 09.02.2024
Дата публікації: 12.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; сімей із дітьми