Справа №766/1079/24
н/п 3/766/3044/24
06.02.2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 ХРУП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , продавця-
Відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ВАД № 589815 за змістом якого остання 18.01.2024 року близько 14:20 години перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_2 » АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала в повному обсязі та просила провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Пояснила, що викладене в протоколі не відповідає дійсності. Вона найманий працівник. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї за ч.1 ст. 156 КУпАП складено з порушенням норм чинного законодавства.
Так вина ОСОБА_1 , особою уповноваженою на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №589815 від 18.01.2024, в якому викладено обставини, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дата та час (18.01.2024 року близько 14:20), місце (м. Херсон, вул. вул. Миколаївське шосе,11 магазин «Молоко») та дії вчинені останньої (торгівля тютюновими без марок акцизного податку);
- рапортом Чергової Частини ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, згідно якого 18.01.2024 о 13-48 год. зі служби «102» отримано повідомлення про те, що 18.01.2024 р.о 13-45 год. за адресою Миколаївське шосе, ОСОБА_3 здійснювала торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких вона пояснила, що вона працює продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_4 » та здійснює реалізацію різних товарів, серед яких і тютюнові вироби, ліцензія на продаж яких наявна, 18.01.2024 співробітники поліції під час перевірки магазину виявили сигарети без марок акцизного податку, про те, що торгувала сигаретами без марок не знала;
- переліком, вилучених тютюнових виробів;
- світлинами тютюнових виробів;
- рапортом ст. ДОП СПВП №2 про складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи заперечення сторони захисту та обсяг досліджених судом доказів суд приходить до таких висновків.
Норма ч. 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи, завдяки чому орган, який розглядає матеріали справи про адміністративне правопорушення може встановити конкретні дії/бездіяльність допущені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини регулюються законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»; «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2003 №567 та іншими нормативно-правовими актами.
З урахуванням викладеного особа, уповноважена на складання протоколу мала би зазначити у протоколі складеному щодо ОСОБА_1 конкретну норму, порушення якої було допущено, проте наведеної вимоги не дотрималась.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Статтею 15 цього Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Частиною 1 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та ГПК України дає підстави дійти висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та горілчаними виробами дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими чи алкогольними виробами.
З огляду на викладене, суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання. Проте, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована, як суб'єкт господарської діяльності, тобто є фізичною-особою підприємцем, як і відсутні документальні відомості про те, що остання є найманим працівником .
Крім того, для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, необхідним є доведення як факту торгівлі, так і факту того, що предметом торгівлі були саме алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку.
У свою чергу уповноваженою особою не долучено до протоколу належних доказів, які б підтверджували факт роздрібної торгівлі саме ОСОБА_1 тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 не являється суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а надані суду докази жодним чином не узгоджуються і не відповідають обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, як і відсутні докази факту продажу тютюнових виробів.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, щосуд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі,або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення дій з роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених працівником поліції. За таких обставин дійти висновку про вчинення незаконних дій ОСОБА_1 не можливо, а всі сумніви щодо доведеності вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 156 КУпАП необхідно тлумачити на її користь.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 156 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 156, 247, 250-252, 280, 283, 284КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучені, згідно переліку, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 589815, сигарети у кількості 95 пачок повернути ОСОБА_1 .
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська