Ухвала від 02.02.2024 по справі 607/2200/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2024 Справа №607/2200/24 Провадження №1-кс/607/701/2024

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 11 грудня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання про винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим, залучення ПП «Афіша» у якості потерпілого у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 12.01.2024 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06 червня 2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України.

Скарга мотивована тим, що вказаною постановою йому відмовлено в задоволенні клопотання про визнання його представником потерпілого ПП «Афіша». Вважає, що ця постанова є незаконною. ОСОБА_3 вказує на те, що згідно витягу із ЄРДР №12023211040001348 від 06.06.2023, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за заявою ОСОБА_6 та із фабули якого свідчить, що внаслідок зловживання ліквідатором ПП «Афіша» - арбітражним керуючим ОСОБА_3 з метою отримання неправомірної вигоди, спричинено тяжкі наслідки для ПП «Афіша». Відтак, шкода заподіяна виключно юридичній, а не фізичній особі, а тому ПП «Афіша», в силу прямої вказівки КПК України, на його думку, повинно бути потерпілим у кримінальному провадженні для захисту своїх порушених прав та інтересів. Скаржник вважає, що постанова від 12.01.2023 не містить відомостей про зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів та обґрунтування. Також, слідча не навела жодного доказу того, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023211040001348 є потерпілим, в розумінні вимог статті 55 КПК України, а лише зазначила, що дане кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_6 , в якій останній вказує, що він є спадкоємцем засновника (власника) ПП «Афіша». Однак, такі дані не було підтверджено документально, а тому визнання у даному кримінальному провадженні потерпілим - ОСОБА_6 , а не ліквідатора ПП «Афіша» - арбітражного керуючого ОСОБА_3 , вважає незаконним та безпідставним. Мотивувальна частина постанови слідчого ОСОБА_5 від 12.01.2024 про відмову у задоволенні клопотання повністю, взагалі не містить відомостей про зміст обставин, які є підставами для її прийняття, а мотиви її прийняття із їх обґрунтуванням є суперечливими та не відповідають фактичним обставинам, що вже встановлені судовими рішеннями у справі № 921/236/20. Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що постанова про відмову у задоволенні клопотання від 12 січня 2024 року підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 110 КПК України та позбавляє його процесуальних прав, визначених статтею 56 КПК України.

Скаржник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені вимоги у скарзі підтримали та просять їх задовольнити.

Слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу в її відсутності та відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення скаржників щодо поданої скарги, дослідивши долучені до скарги документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно пункту 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Статтею 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303 і 308 КПК України.

Частиною першою статті 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді в ході досудового розслідування.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Слідчим суддею встановлено, що Тернопільським РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12023211040001348 від 06 червня 2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України.

Ліквідатор ПП «Афіша» - арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся до слідчого в кримінальному провадженні, просив визнати його представником потерпілого юридичної особи Приватного підприємства «Афіша» - потерпілого, як єдиного правомірного керівника останнього з 10.06.2022.

Постановою слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 12 січня 2024 року (слідчий допустив описку - 2023 року), за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 , відмовлено в задоволенні означеного клопотання.

Як вбачається із оскарженої постанови, слідчим зазначено, що у кримінальному проваджені встановлюється правомірність дій ОСОБА_3 щодо відмови від касаційної скарги ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №921/236/20 та закриття касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 298 ГПК, що в свою чергу вказує на те, що ОСОБА_3 не може бути представником потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.

КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою (зокрема й юридичною) статусу потерпілого у кримінальному провадженні є факт реального та безпосереднього завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, що дає право вимоги відшкодування такої шкоди в порядку цивільного судочинства в межах кримінального провадження за умови доведення такого факту належними та допустимими доказами.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 58 КПК України, потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Як видно із змісту фабули кримінального правопорушення, слідчим розслідується можливе заподіяння збитків ТОВ «Афіша».

Із змісту статтей 91,92 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Частиною першою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення, серед іншого, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Отже, саме ліквідатор підприємства є законним представником юридичної особи, яка перебуває в процесі ліквідації.

Суд приймає до уваги покликання слідчого в оскарженій постанові на те, що у вказаному кримінальному провадженні досліджуються дії ОСОБА_3 .

Разом з тим, на думку слідчого судді, вказано обставина має бути підставою для врегулювання конфлікту інтересів.

Згідно пункту 9 частини другої статті 12 та частини п'ятої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов'язаний вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів. Порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про запобігання корупції", а також виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів під час здійснення арбітражним керуючим повноважень є підставою для відсторонення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), про що господарський суд виносить ухвалу.

При цьому, відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», арбітражні керуючі відносяться до осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, при невжитті скаржником заходів, передбачених статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо врегулювання конфлікту інтересів, ОСОБА_3 буде нести передбачену законом відповідальність.

При цьому, у випадку наявності конфлікту інтересів, слідчий не позбавлений можливості повідомити про конфлікт інтересів орган, який призначив ліквідатора, для визначення іншого представника у цьому кримінальному провадженні.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя, вважає, що вимоги ОСОБА_3 про скасування спірної постанови слідчого від 12 січня 2024 (помилково зазначено 2023) року про відмову у визнанні потерпілим, залучення ПП «Афіша» у якості потерпілого у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України, слід задовольнити та постанову слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 14 листопада 2023 року про відмову у задоволенні клопотання скасувати, зобов'язавши повноваженого слідчого у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження повторно розглянути дане клопотання ліквідатора приватного підприємства «Афіша» ОСОБА_3 від 01 листопада 2023 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 38, 40-1, 110, 303-307, 284, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 12 січня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим, залучення ПП «Афіша» у якості потерпілого та задовольнити.

Постанову слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 12 січня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України, скасувати.

Зобов'язати повноваженого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12023211040001348 від 06 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 365-2 КК України повторно розглянути клопотання ліквідатора приватного підприємства «Афіша» ОСОБА_3 від 01 листопада 2023 про винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим, залучення ПП «Афіша» у якості потерпілого.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1

Попередній документ
116897999
Наступний документ
116898001
Інформація про рішення:
№ рішення: 116898000
№ справи: 607/2200/24
Дата рішення: 02.02.2024
Дата публікації: 12.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим