712/1592/24
1-кс/712/759/24
07 лютого 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 жовтня 2023 року за № 42023250000000036, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Христинівка Христинівського району Черкаської області, з вищою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітню дитину, інвалідом, депутатом не являється; учаснику бойових дій, раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
В обгрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначає, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № №42023250000000036 від 04 жовтня 2023 року за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27 лютого 2023 року № 57 о/с майора поліції ОСОБА_5 призначено старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності Відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції.
Таким чином, старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, представником влади, а тому, згідно п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду, ОСОБА_5 є службовою особою.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно п.п. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.
ОСОБА_5 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності Відділу кримінальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, як працівник правоохоронного органу, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг за наступних обставин.
ОСОБА_8 , який діяв на підставі довіреності, як представник ОСОБА_9 , в серпні 2023 року прибув до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_9 за фактом вчинення шахрайських дій представниками ТОВ «Любе Авто».
Біля приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 звернувся до працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, серед яких був і ОСОБА_5 , щодо порядку подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та повідомив останнім про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Працівники поліції повідомили ОСОБА_8 , що заява про вчинення кримінального правопорушення буде скерована до Головного управління Національної поліції України в Одеській області для прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_8 пояснив, що існують підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, оскільки передача грошових коштів ОСОБА_9 представникам ТОВ «Любе Авто» здійснювалась в м. Умань Черкаської області.
ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що незважаючи на вказані обставини, заява про вчинення кримінального правопорушення буде скерована до Головного управління Національної поліції України в Одеській області для прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Для того, щоб розгляд заяви про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_8 здійснювався Слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_8 необхідно надати неправомірну вигоду ОСОБА_5 в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США за вплив на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, та забезпечення швидкого досудового розслідування, в тому числі, шляхом виконання оперативними співробітниками наданих слідчим доручень в ході досудового розслідування кримінального провадження. В іншому випадку, за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення буде прийняте негативне рішення.
31 жовтня 2023 року в приміщенні службового кабінету Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_5 особисто відібрав у ОСОБА_8 заяву про вчинення кримінального правопорушення та склав протокол прийняття усної заяви, який ОСОБА_8 підписав.
В подальшому, ОСОБА_8 в автомобілі останнього марки «Chevrolet» моделі «Bolt EV», номерний знак НОМЕР_1 , надав ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 800 (вісімсот) доларів США.
13 листопада 2023 року за результатами вчинення ОСОБА_5 впливу на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 уповноваженою особою Уманського РУП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001840 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
01 лютого 2024 року в автомобілі ОСОБА_8 марки «Chevrolet» моделі «Bolt EV», номерний знак НОМЕР_1 , поблизу приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, відбулась зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , в ході якої останній, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом на отримання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_8 незаконну вимогу про надання йому чергової частини неправомірної вигоди в розмірі 200 (двісті) доларів США за вчинений ним вплив на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в результаті якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001840 від 13 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
05 лютого 2024 року в автомобілі ОСОБА_8 марки «Chevrolet» моделі «Bolt EV», номерний знак НОМЕР_1 , поблизу приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області відбулась зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , в ході якої, ОСОБА_8 було надано ОСОБА_5 чергову частину неправомірної вигоди в розмірі 200 (двісті) доларів США, яку останній вимагав за вчинений ним вплив на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в результаті якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001840 від 13 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та забезпечення швидкого досудового розслідування, в тому числі, шляхом виконання оперативними співробітниками наданих слідчим доручень ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 лютого 2024 року, поблизу приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в порядку ст. 208 КПК України, затримано старшого оперуповноваженого Сектору розкриття злочинів проти власності Відділу кримінальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 під час вимагання та отримання другої частини неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США (800 доларів США отримано ОСОБА_5 31 жовтня 2023 року) від представника потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення слідчим Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо внесення відомостей до ЄРДР за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди. Предмет неправомірної вигоди - 200 доларів США, вилучено під час затримання.
06 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 369-2 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023250000000036 доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 28 вересня 2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09 жовтня 2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24 січня 2024 року;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 06 лютого 2024 року;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 31 жовтня 2023 року;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05 лютого 2024 року;
- заявою про надання добровільної згоди ОСОБА_8 на огляд мобільного телефону останнього від 24 січня 2024 року;
- протоколом огляду від 24 січня 2024 року;
- витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27 лютого 2023 року № 57 о/с «По особовому складу»;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 лютого 2024 року;
- постановою про визнання грошових коштів та предмета в якості речового доказу від 05 лютого 2024 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06 лютого 2024 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження №42023250000000036 в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищення, спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні; 4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
06 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 369-2 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 , користуючись зв'язками, здобутими за час роботи в органах Національної поліції України, та будучи обізнаним про способи, форми та методи проведення слідчих (розшукових) дій, може особисто або опосередковано впливати на хід додосудового розслідування, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, мобільний телефон, яким користується ОСОБА_5 , а також речі і документи, які містять інформацію щодо вчиненого останнім кримінального правопорушення, в тому числі матеріали кримінального провадження №12023250320001840 від 13 листопада 2023 року, підозрюваним ОСОБА_5 працівникам поліції не видані і в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження не відшукані, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 2), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищення, спотворення підозрюваним будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному місті та знайомий зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, останньому відоме їх місцезнаходження.
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та родичів останніх, в тому числі шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу тощо з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому, оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження №42023250000000036 заплановано проведення допитів працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо відомих останнім обставин вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні в тому числі шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з вказаним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор Відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 заявлені в клопотанні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в ньому підстав.
Зазначила, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищення, спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні; 4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
06 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 369-2 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 користуючись зв'язками, здобутими за час роботи в органах Національної поліції України, та будучи обізнаним про способи, форми та методи проведення слідчих (розшукових) дій, може особисто або опосередковано впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, мобільний телефон, яким користується ОСОБА_5 , а також речі і документи, які містять інформацію щодо вчиненого останнім кримінального правопорушення, в тому числі матеріали кримінального провадження №12023250320001840 від 13 листопада 2023 року, підозрюваним ОСОБА_5 працівникам поліції не видані і в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження не відшукані, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 2), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищення, спотворення підозрюваним будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному місті та знайомий зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, останньому відоме їх місцезнаходження.
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та родичів останніх, в тому числі шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу тощо з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому, оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження №42023250000000036 заплановано проведення допитів працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо відомих останнім обставин вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні в тому числі шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При визначенні запобіжного заходу ОСОБА_5 просила врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: вчинення останнім корупційного правопорушення, пов'язаного з використанням службового становища, зокрема, впливу на працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
Крім того, при обранні міри запобіжного заходу ОСОБА_5 просила врахувати посаду, яку обіймає останній - старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, внаслідок чого дії ОСОБА_5 , як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України, зокрема, та правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та в результаті призводить до підриву авторитету Держави.
Зазначила, що жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, враховуючи матеріальний стан та особу підозрюваного, встановлені фактичні обставин вчинення кримінального правопорушення, просила визначити розмір застави - 25 (двадцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 575 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень.
В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення заявлених в клопотанні вимог про обрання підозрюваному ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначила, що підозра є необґрунтованою; прокурором та слідчим не доведено належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 постійно проживає за адресою реєстрації; одружений; має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 є учасником бойових дій.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Прокурором та слідчим не доведено належними доказами, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання піл вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Просила обрати підозрюваному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав; підтримав захисника.
Згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №42023250000000036, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42023250000000036 внесені до вказаного реєстру 04 жовтня 2023 року за фабулою: « ОСОБА_5 , будучи старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінального поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, яку він вимагав за вчинений ним вплив на прийняття рішення посадовими особами слідчого відділу Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в результаті чого було внесено відомості до ЄРДР за №12023250320001840 від 13.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, та забезпечення швидкого досудового розслідування, в тому числі, шляхом виконання оперативними співробітниками наданих слідчим доручень в рамках кримінального провадження» - правова кваліфікація - ч.3 ст. 369-2 КК України.
Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № №42023250000000036 від 04 жовтня 2023 року за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27 лютого 2023 року № 57 о/с майора поліції ОСОБА_5 призначено старшим оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції.
Таким чином, старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, представником влади, а тому, згідно п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду, ОСОБА_5 є службовою особою.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно п.п. з) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.
ОСОБА_5 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, як працівник правоохоронного органу, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг за наступних обставин.
ОСОБА_8 , який діяв на підставі довіреності, як представник ОСОБА_9 , в серпні 2023 року прибув до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_9 за фактом вчинення шахрайських дій представниками ТОВ «Любе Авто».
Біля приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_8 звернувся до працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, серед яких був і ОСОБА_5 , щодо порядку подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та повідомив останнім про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Працівники поліції повідомили ОСОБА_8 , що заява про вчинення кримінального правопорушення буде скерована до Головного управління Національної поліції України в Одеській області для прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_8 пояснив, що існують підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, оскільки передача грошових коштів ОСОБА_9 представникам ТОВ «Любе Авто» здійснювалась у м. Умань Черкаської області.
ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що, незважаючи на вказані обставини, заява про вчинення кримінального правопорушення буде скерована до Головного управління Національної поліції України в Одеській області для прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для того, щоб розгляд заяви про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_8 здійснювався Слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_8 необхідно надати неправомірну вигоду ОСОБА_5 в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США за вплив на прийняття рішення посадовими особами Слідчого відділу Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, та забезпечення швидкого досудового розслідування, в тому числі, шляхом виконання оперативними співробітниками наданих слідчим доручень в ході досудового розслідування кримінального провадження. В іншому випадку, за розгляду заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення буде прийняте негативне рішення.
31 жовтня 2023 року в приміщенні службового кабінету Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_5 особисто відібрав у ОСОБА_8 заяву про вчинення кримінального правопорушення та склав протокол прийняття усної заяви, який ОСОБА_8 підписав.
В подальшому, ОСОБА_8 в автомобілі останнього марки «Chevrolet» моделі «Bolt EV», номерний знак НОМЕР_1 , надав ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 800 (вісімсот) доларів США.
13 листопада 2023 року за результатами вчинення ОСОБА_5 впливу на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, уповноваженою особою Уманського РУП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001840 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
01 лютого 2024 року в автомобілі ОСОБА_8 марки «Chevrolet» моделі «Bolt EV», номерний знак НОМЕР_1 , поблизу приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, відбулась зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , в ході якої останній, продовжуючи діяти з єдиним злочинним умислом на отримання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_8 незаконну вимогу про надання йому чергової частини неправомірної вигоди в розмірі 200 (двісті) доларів США за вчинений ним вплив на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в результаті якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001840 від 13 листопада 2023 року.
05 лютого 2024 року в автомобілі ОСОБА_8 марки «Chevrolet» моделі «Bolt EV», номерний знак НОМЕР_1 поблизу приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області відбулась зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , в ході якої, ОСОБА_8 було надано ОСОБА_5 чергову частину неправомірної вигоди в розмірі 200 (двісті) доларів США, яку останній вимагав за вчинений ним вплив на прийняття рішення посадовими особами Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в результаті якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001840 від 13 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та забезпечення швидкого досудового розслідування, в тому числі, шляхом виконання оперативними співробітниками наданих слідчим доручень ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 лютого 2024 року, поблизу приміщення Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в порядку ст. 208 КПК України, затримано старшого оперуповноваженого Сектору розкриття злочинів проти власності Відділу кримінальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 під час вимагання та отримання другої частини неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США (800 доларів США отримано ОСОБА_5 31 жовтня 2023 року) від представника потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення слідчим Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо внесення відомостей до ЄРДР за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди. Предмет неправомірної вигоди - 200 доларів США, вилучено під час затримання.
06 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 369-2 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відомості, викладені у:
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023250000000036;
- повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06 лютого 2024 року;
- заяві ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 28 вересня 2023 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 09 жовтня 2023 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 24 січня 2024 року;
- протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 06 лютого 2024 року;
- протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_8
від 24.01.2024;
- протоколі огляду та вручення грошових коштів від 31 жовтня 2023 року;
- протоколі огляду та вручення грошових коштів від 05 лютого 2024 року;
- заяві про надання добровільної згоди ОСОБА_8 на огляд мобільного телефону останнього від 24 січня 2024 року;
- протоколі огляду від 24 січня 2024 року;
- витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27 лютого 2023 року № 57 о/с «По особовому складу»;
- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 лютого 2024 року;
- постановою про визнання грошових коштів та предметів в якості речового доказу від 05 лютого 2024 року;
- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06 лютого 2024 року,
свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, його необхідно оцінювати з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищення, спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконний вплив на свідків, експертів у кримінальному провадженні; 4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
06 лютого 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 369-2 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Примітка. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 , користуючись зв'язками, здобутими за час роботи в органах Національної поліції України, та будучи обізнаним про спосіб, форми та методи проведення слідчих (розшукових)дій, може особисто або опосередковано впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, мобільний телефон, яким користується ОСОБА_5 , а також речі і документи, які містять інформацію щодо вчиненого останнім кримінального правопорушення, в тому числі матеріали кримінального провадження №12023250320001840 від 13 листопада 2023 року, підозрюваним ОСОБА_5 працівникам поліції не видані і в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження не відшукані, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 2), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищення, спотворення підозрюваним будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному місті та знайомий зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, останньому відоме їх місцезнаходження.
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та родичів останніх, в тому числі шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу тощо з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому, оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження №42023250000000036 заплановано проведення допитів працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо відомих останнім обставин вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні в тому числі шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно п.п. 4,5 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
Підозрюваний ОСОБА_5 постійно проживає за адресою реєстрації; одружений; має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 є учасником бойових дій.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав.
В судовому засіданні прокурор Відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 при визначенні запобіжного заходу ОСОБА_5 просила врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: вчинення останнім корупційного правопорушення, пов'язаного з використанням службового становища, зокрема, впливу на службових осіб Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
Крім того, просила врахувати посаду, яку обіймає останній - старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, внаслідок чого дії ОСОБА_5 , як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України, зокрема, та правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та в результаті призводить до підриву авторитету Держави.
Зазначила, що жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчим та прокурором належними достатніми достовірними доказами доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 4), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно вливати на свідків, з метою зміни останніми своїх показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, враховуючи матеріальний стан та особу підозрюваного, встановлені фактичні обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий в своєму клопотанні просив визначити розмір застави - 25 (двадцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 575 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан останнього, обставини вчинення останнім кримінального правопорушення, необхідно визначити розмір застави - 25 (двадцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 575 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень, в разі внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 05 лютого 2024 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.3 Конституції України, згідно ст.ст. 4, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та керуючись ст.ст. 23, 84, 92, 176, 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196 , 309, 369 - 372, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 жовтня 2023 року за № 42023250000000036 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 04 квітня 2024 року включно.
Визначити розмір застави - 25 (двадцять п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 575 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 (нуль) копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому зареєстрований підозрюваний, без дозволу слідчого, слідчого судді, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, слідчого суддю, прокурора про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Підозрюваний ОСОБА_5 для виконання ухвали слідчого судді підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Виконання ухвали слідчого судді в частині доставки підозрюваного ОСОБА_5 до місця утримання під вартою - Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», покласти на Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Копію ухвали направити до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, захиснику підозрюваного, слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 09 лютого 2024 року.
Суддя ОСОБА_1