31 січня 2024 року м. Харків Справа №922/2310/23 (922/3160/23)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Кувакіна Н.В.,
від відповідача - Пульна Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вх.№2319Х від 01.11.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі №922/2310/23 (922/3160/23) (м. Харків, суддя Яризько В.О., повний текст рішення складено 18.10.2023),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм», м. Харків,
до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, м. Харків,
про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новакорм» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00061720701 від 27.03.2023, винесене щодо ТОВ «Новакорм».
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00061720701 від 27.03.2023, винесене щодо ТОВ «Новакорм» (код 40557266). Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код 43983495, адреса:61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) в дохід Державного бюджету України 95320,81 грн судового збору. Ухвалено видати накази після набрання рішенням законної сили.
Головне управління Державної податкової служби у Харківській області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить прийняти до провадження апеляційну скаргу; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 по справі №922/2310/23 (922/3160/23), прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм» (код ЄДРПОУ 40557266) відмовити; справу розглянути за участю представника ГУ ДПС у Харківській області, повідомивши про дату, місце та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління Державної податкової служби у Харківській області зазначає наступне:
- позивачем порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року «Про валюту і валютні операції», з урахуванням Постанови №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме порушено граничні строки розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів;
- при виявленні порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п. п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ;
- згідно з частиною другою ст. 3 Закону №2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом №2473. Частиною третьою ст. 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону №2473.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023, для розгляду справи суддею-доповідачем визначено суддю Гетьмана Р.А. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., судді Склярук О.І., Тихий П.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вх.№2319Х від 01.11.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі № 922/2310/23 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. .Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд». Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України. Звернуто увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№13674 від 08.11.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2023. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вх.№2319Х від 01.11.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі №922/2310/23 (922/3160/23). Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2310/23 (922/3160/23). Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд». Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень. Звернуто увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
21.11.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2310/23 (922/3160/23) (вх.№14375).
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14709 від 28.11.2023), в якому просить залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2310/23 (922/3160/23) від 09.10.2023 без задоволення; у випадку розгляду апеляційної скарги з викликом сторін забезпечити проведення судових засідань у справі №922/2310/23 (922/3160/23) в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» («Захищений відеоконференцзв'язок з судом»), з використанням власних технічних засобів.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Новакорм» зазначає наступне:
- апелянтом не наведено жодного порушення норм права судом першої інстанції;
- пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України;
- існування форс-мажорних обставин підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема копією сертифікату Запорізької Торгово-промислової палати №2300-23-3936 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 19.09.2023. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). А тому підстави для притягнення ТОВ «Новакорм» до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів відсутні.
Від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх.№14911 від 04.12.2023), в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22) скасувати, провадження у справі №908/129/22 (908/1333/22) закрити.
В обґрунтування поданого клопотання Головне управління Державної податкової служби у Харківській області посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22), від 13.04.2023 у справі №320/12137/20 щодо підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин, судам адміністративної юрисдикції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 призначено справу №922/2310/23 (922/3160/23) до розгляду на «31» січня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Задоволено клопотання представника ТОВ «Новакорм» - адвоката Кувакіної Н.В. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2310/23 (922/3160/23), у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/2310/23 (922/3160/23), яке відбудеться « 31» січня 2024 о 10:00 год. та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника ТОВ «Новакорм» - адвоката Кувакіної Н.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника ТОВ «Новакорм» - адвоката Кувакіну Н.В., що Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розміщена на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua, та роз'яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду особі необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Роз'яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Звернуто увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 31.01.2024 присутні представники сторін надали пояснення та підтримали свої позиції по справі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх учасників справи та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Новакорм» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01 липня 2021 року по 31 січня 2023 року за зовнішньоекономічними контрактами №N-B/5726 від 01 червня 2021 року, №N-B/572748 від 02 серпня 2021 року, №19102021 від 19 жовтня 2021 року, №26042021 від 26 квітня 2021 року, №N-B/1271 від 02 серпня 2021 року, №N-B/1327 від 03 серпня 2021 року, №N-B/201221 від 20 грудня 2021 року, №N-B/1219 від 01 червня 2021 року.
Встановлено, що 20.12.2021 між компанією «Bernardgroup» (підприємство, що зареєстроване і діє на підставі законодавства Польщі) (Покупець за контрактом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новакорм» (Продавець за контрактом) укладено Контракт №N-B/201221 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець купити товар - олію соняшникову нерафіновану, з насіння соняшника врожаю 2021 року, українського походження в кількості 600,00 метричних тон +- 10% на вибір Продавця, насипом, за контрактною ціною.
На виконання умов Контракту, 05.04.2022 ТОВ «Новакорм» поставило компанії «Bernardgroup» соняшникову олію в кількості 604 500,00 кг загальною вартістю 18981300,00 грн. за митними деклараціями (РР) №UA500370/2022/000675 від 30.03.2022; (ДР) номер UA500370/2022/000732 від 05.04.2022.
Станом на час проведення перевірки компанія «Bernardgroup» сплатило ТОВ »Новакорм» 3 444 100,00 грн: 17.10.2022 - 1 149 600,00 грн, 19.10.2022 - 1 144 500,00 грн, 21.10.2022 - 1 150 000,00 грн. Кошти в розмірі 15 537 200,00 грн сплачено не було.
26.04.2021 між компанією «Solo Trading International Limited» (Гонконг) (Покупець за контрактом) та Товариством з обмеженою відповідальністю »Новакорм» (Продавець за контрактом) укладено Контракт №26042021 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар.
На виконання умов Контракту, в період з 01.05.2021 по 01.11.2021 ТОВ «Новакорм» поставило компанії «Solo Trading International Limited» соєві боби, неподрібнені, країна походження Україна) на загальну суму 686 340,00 доларів США, за митними деклараціями (АА) №UA500040/2021/005723 від 01.05.2021 на суму 153 900,00 доларів США; №UA500040/2021/007359 від 06.06.2021 на суму 153900,0 доларів США; №UA500040/2021/200156 від 06.07.2021 на суму 147690,00 доларів США; №UA500130/2021/213625 від 28.10.2021 на суму 76950,00 доларів США; №UA500130/2021/213955 від 01.11.2021 на суму 153900,0 доларів США.
Станом на час проведення перевірки компанія «Solo Trading International Limited» сплатила ТОВ «Новакорм» 686 340,00 доларів США: 03.06.2021 - 50 000,00 доларів США; 10.06.2021 - 50 000,00 доларів США; 14.06.2021 - 53 900,00 доларів США; 23.06.2021 - 50 000,00 доларів США; 30.06.2021 - 50 000,00 доларів США; 16.07.2021 - 53 900,00 доларів США; 30.07.2021 - 50 000,00 доларів США; 12.08.2021 - 97 690,0 доларів США; 31.10.2022 - 150 000,00 грн; 31.10.2022 - 150 000,00 грн; 01.11.2022 - 1 350 000,00 грн; 02.11.2022 - 601 164,56 грн; 02.11.2022 - 748 835,44 грн; 04.11.2022 - 1 350 000,00 грн; 08.11.2022 - 1 350 000,00 грн; 04.11.2022 - 1 053 493,67 грн.
19.10.2021 між компанією «Galagrad SP.Z.O.O.STR» (підприємство, що зареєстроване і діє на підставі законодавства Польщі) (Покупець за контрактом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новакорм» (Продавець за контрактом) укладено Контракт №19102021 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар.
На виконання умов Контракту, 26.10.2021 ТОВ «Новакорм» поставило компанії «Galagrad SP.Z.O.O.STR» соєві боби, неподрібнені, країна походження Україна на загальну суму 76 950,00 доларів США, за митною декларацією (АА) №UA500130/2021/213461.
21.11.2022 між компанією «Galagrad SP.Z.O.O.STR» (Первісний боржник), компанією «Solo Trading International Limited» (Новий боржник) та ТОВ «Новакорм» (Кредитор) було укладено договір про заміну боржника в зобов'язанні, відповідно до умов якого замінено боржника в зобов'язання з оплати поставленого товару за контрактом №19102021 від 19.10.2021.
Станом на час проведення перевірки новий боржник компанія «Solo Trading International Limited» сплатила ТОВ «Новакорм» 2 251 164,56 грн: 12.12.2022 - 500000,00 грн; 16.12.2022 - 500 000,00 грн; 21.12.2022 - 500 000,00 грн; 22.12.2022 - 751 164,56 грн.
За наслідками перевірки складено акт №4399/20-40-07-01-03/40557266 від 27 лютого 2023 року, встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Нараховано валютну пеню за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №N-B/201221 за період з 02.10.2022 по 31.01.2023 в розмірі 5 869 149,00 грн, за зовнішньоекономічним контрактом №26042021 за період з 28.10.2022 по 10.11.2022 в розмірі 119 368,78 грн, за зовнішньоекономічним контрактом №19102021 за період з 26.10.2022 по 22.12.2022 в розмірі 366 202,63 грн.
ТОВ «Новакорм» не погодилось з висновками, викладеними в акті перевірки та подало заперечення на акт перевірки.
Головним управлінням ДПС у Харківській області було надано відповідь на вказані заперечення. 30.03.2023 ТОВ »Новакорм» засобами поштового зв'язку було отримано податкове повідомлення рішення №00061720701 від 27.03.2023, котрим застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій штрафів та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 6 354 720,42 грн.
ТОВ «Новакорм» не погодилось з даним податковим повідомленням рішенням, та звернулося до ДПС України зі скаргою в адміністративному порядку.
15.06.2023 ТОВ «Новакорм» було отримано рішення від 09.06.2023 ДПС України про результати розгляду скарги, котрим скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №00061720701 від 27.03.2023 без змін.
ТОВ «Новакорм» вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому, звернулося до суду за захистом порушених прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на сьогодні існують дві норми, закріплені актами одного і того самого органу та мають однакову юридичну силу, що встановлюють різні строки, а саме Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» №5 від 02.01.2019, відповідно до якої граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів та постанова Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24.02.2022, відповідно до якої граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
На думку позивача, при конкуренції норм застосуванню підлягає норма, яка є більш прийнятною для платника податку. Крім того, на момент здійснення поставки за контрактом №N-B/201221 постанова Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» №18 від 24 лютого 2022 року не була опублікована в офіційних виданнях, а отже не набрала законної сили. Згідно з пунктом 2 Постанови №18 постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.
Також позивач посилається на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вважає неможливим застосування пені під час дії карантину.
В процесі розгляду справи Головним управлінням ДПС у Харківській області до суду першої інстанції подавалось клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаного клопотання заявник, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20, зазначає, що позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень при проведенні перевірки, що свідчить про публічно-правовий спір, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції, відхиляючи доводи ГУ ДПС у Харківській області щодо підсудності справи адміністративним судам з посиланням на висновки Верховного Суду, зауважив, що вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду з огляду на пріоритетність спеціальних норм КУзПБ перед загальними нормами ГПК України.
Судове рішення мотивовано тим, що під час здійснення позивачем господарських операцій з експорту товару застосуванню підлягали дві різні норми, що встановлюють строк граничних розрахунків за операціями з експорту товарів. Суд вказує, що наявність підтверджених форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 ПК України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняє Товариство з обмеженою відповідальність «Новакорм» від відповідальності за порушення вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 та нарахування позивачу пені за частиною 5 статті 13 зазначеного Закону за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД за операцією з експорту товару за контрактом №N-B/201221 від 20.12.2021. На думку суду першої інстанції, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 (карантин) суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України. Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення не може бути скасовано частково, оскільки в такому разі вони втрачають свою цілісність, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів, надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Предметом розгляду у цій справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм» до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яка заявлена в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакорм».
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя є незалежним та керується верховенством права, здійснюючи правосуддя (стаття 129 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.
Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.
Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх «змішування» в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, - порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
Правила визначення юрисдикції регламентуються виключно базовими процесуальними кодексами - ГПК України, ЦПК України, КАС України, а не будь-якими іншими кодифікованими актами, у тому числі з процедурних питань.
Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, а суб'єкт владних повноважень у цих правовідносинах реалізує свої владо-управлінські функції.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні та в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції й може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин відповідну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт має виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У цих правовідносинах контролюючий орган здійснює владні управлінські функції, а тому є суб'єктом владних повноважень відповідно до пункту 14.1.241 статті 14 ПК України в значенні, визначеному КАС України.
Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
Таким чином, особливості порядку та процедури розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України.
Водночас ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).
Справи, що відносяться до господарської юрисдикції наведені в статті 20 ГПК України, серед яких, зокрема, є справи про банкрутство як одна з категорії спорів, що підсудні господарським судам.
Так, у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема:
- справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати;
- поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника,
- за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
Зазначена правова норма визначає вичерпний перелік спорів, що підсудні господарським судам у межах розгляду справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить виняток щодо поширення юрисдикції господарських судів на певні спори (податкові спори) у межах цієї категорії справ, а саме про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
Особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються КУзПБ. При цьому КУзПБ не можна розглядати з точки зору розширення господарської юрисдикції на певні категорії спорів, щодо яких встановлено виняток пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, що розглядаються у межах справ про банкрутство, оскільки саме ГПК України визначається юрисдикція господарських справ, КУзПБ встановлюється не юрисдикція справ, а особливості порядку та процедури розгляду лише певної категорії спорів у межах господарської юрисдикції, визначеної статтею 20 ГПК України.
Згідно з преамбулою КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 1 КУзПБ банкрутством є визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; боржником для цілей цього Кодексу є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Отже, банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені КУзПБ, введеним у дію з 21.10.2019.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства в цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).
Статтею 7 цього Кодексу визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Так само як особливості розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України, особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються КУзПБ.
Згідно із частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Вказана текстуальна конструкція статті 7 КУзПБ свідчить на користь того, що законодавець, маючи на меті віднести до юрисдикції господарських судів певні категорії спорів, як-то стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, окремо про це детально зазначив та виокремив такі спори, при цьому у статті жодним чином не виокремлено податкових спорів, що виникають з податкових відносин та врегульовані ПК України.
Зазначення у статті 7 КУзПБ «всі майнові спори» є широким поняттям та жодним чином не свідчить, що цей Кодекс розширює господарську юрисдикцію за межі юрисдикції, визначеної ГПК України.
Відсутність у КУзПБ застереження про невиключення з розгляду в межах процедури банкрутства спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що виникають з податкових правовідносин, не визначає їх підсудність господарським судам, оскільки такі застереження містяться в пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів, у тому числі щодо справ про банкрутство.
Отже, юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Тобто зі змісту статті 7 КУзПБ слід дійти висновку, що остання не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.
При цьому ПК України регулює особливості порядку та процедуру розгляду спорів, що здійснюються в межах спеціалізації адміністративного судочинства, - спорів, що виникають з податкових правовідносин, у тому числі спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
Натомість КУзПБ регулює окрему судову процедуру, що здійснюється в межах спеціалізації господарського судочинства, - банкрутство, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ.
Іншими словами, КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України.
Висновки щодо визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин, ґрунтуються також на тому, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб'єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.
На підтвердження такого висновку ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, вказав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов'язково створюють для платника податків (пункт 29).
Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №320/12137/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.11.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22) дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від вищезазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20.
Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд першої інстанції розглянувши цю справу по суті, не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин, судам адміністративної юрисдикції.
Посилання представника позивача у судовому засіданні на те, що на момент звернення до суду першої інстанції з позовною заявою (14.07.2023) існувала інша практика Верховного Суду (підсудність даної категорії справ господарському суду), є помилковим, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.11.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22) підтвердила правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20. Тобто, на момент звернення ТОВ «Новакорм» до Господарського суду Харківської області з позовною заявою існувала правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20 щодо підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин, судам адміністративної юрисдикції.
За приписами п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Пункт 4 частини 1 статті 275 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
За змістом частини першої статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої вказаної статті порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду за якими спори, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, належать до юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі, що розглядається, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. З огляду на вказані положення, суд не досліджує доводи апеляційної скарги у даній справі та не надає їм оцінку.
Оскільки вимоги апеляційної скарги зводяться до скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківській області підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі №922/2310/23 (922/3160/23) скасуванню, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а провадження у справі - закриттю.
Крім того, на виконання вимог частини 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції роз'яснює позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Також суд повідомляє про наявність у позивача права протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до Східного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 14.02.2024 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 №3429-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Керуючись статтями 231, 269, 270, п.4 ч.1 ст.275, ч.ч.1,2 ст.278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2023 у справі №922/2310/23 (922/3160/23) скасувати.
Провадження у справі №922/2310/23 (922/3160/23) закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Новакорм», що у разі закриття провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання постанови суду у даній справі звернутися до Східного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією (адміністративною).
Повний текст постанови складено 09.02.2024.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Суддя П.В. Тихий