Справа №760/25539/20 2/760/4641/24
15 січня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Відділу обліку та розподілу житлової площі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Відділу обліку та розподілу житлової площі, в якому просив: визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у не віднесенні його та членів родини до переліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу - протиправною; зобов'язати відповідача віднести ОСОБА_2 та членів його сім'ї: дружину ОСОБА_3 , дочок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він та члени його сім'ї: дружина ОСОБА_3 , дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
17 вересня 2020 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що згідно з долученою до неї медичною документацією, діти не можуть здійснювати самообслуговування та вести самостійний спосіб життя, що впливає на черговість надання жилих приміщень, у зв'язку з чим просив віднести його та членів його сім'ї до осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу.
Разом з тим, на день звернення з позовом до суду, відповідач не здійснив жодних дій для розгляду його звернення, чим порушив його право на першочерговість при поліпшенні житлових умов, тому він звернувся до суду з указаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом.
21 грудня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому останній заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що з 14 червня 2007 року позивач перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, а з 22 лютого 2013 року в списку першочергового забезпечення житлом за пільговою категорією «Багатодітні сім'ї». За даними автоматизованої системи «Квартвідділ» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації станом на 18 грудня 2020 року порядковий номер ОСОБА_2 в списку загальної черги - 4 438, в першочерговому - 1 873, за категорією обліку «Багатодітні сім'ї» - 195.
Крім того, 22 вересня 2020 року на заяву позивача від 16 вересня 2020 року відповідачем була надана відповідь листом.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні, а питання поліпшення житлових умов родини ОСОБА_2 може бути розглянуто відповідно до чинного законодавства, згідно з чергою квартирного обліку, тому просив відмовити в задоволенні позову.
Розпорядженням Виконуючого обов'язки керівника апарату Петухової А. О. від 05 лютого 2021 року № 198 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/25539/20, провадження № 2/760/2263/21, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В. С. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.
На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року зазначену справу прийнято до розгляду головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.
Згідно з даними зворотніх повідомлень про вручення поштових відправлень, сторони отримали копії ухвал про прийняття справи до розгляду.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб від 24 лютого 2007 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з лютого 2007 року. Вони мають трьох спільних дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 12 жовтня 2007 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 31 грудня 2008 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18 січня 2013 року.
Позивач разом з дочками зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з облікової справи № 29227 АС «Квартоблік» від 18 грудня 2020 року позивач з 14 червня 2007 року зарахований на квартирний облік на загальних підставах, а з 22 лютого 2013 року позивач разом з трьома дітьми включені до першочергового списку за категорією пільги: багатодітні сім'ї. Так, порядковий номер ОСОБА_2 в списку загальної черги - 4 438, першочергової - 1 873, за категорією обліку «Багатодітні сім'ї» - 195.
Разом з тим, 17 вересня 2020 року позивач засобами поштового зв'язку направив відповідачеві заяву, в якій просив віднести його та членів його сім'ї: дружину і трьох дочок до осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першу чергу, однак станом на день звернення з позовом, відповідач не здійснив жодних дій для розгляду його звернення.
Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно зі статтею 31 ЖК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу PCP і Української PCP), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Відповідно до частини першої статті 37 ЖК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Частиною першою статті 39 ЖК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Згідно з положеннями статті 42 ЖК України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтями 42-1, 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством України.
Статтею 43 ЖК України встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
Відповідно до частини першої статті 45 ЖК України у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, у тому числі, матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім'ям, сім'ям, що виховують дітей з інвалідністю, і одиноким матерям (батькам).
Пунктом 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професіональних спілок від 11 грудня 1984 № 470 (далі - Правила), встановлено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до пункту 11 Правил кожна сім'я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.
Згідно з частиною першою статті 40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Пунктом 18 Правил передбачено, що заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об'єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
До заяви додаються довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім'ї та довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).
Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи.
Як встановлено судом, 22 вересня 2020 року відповідачем надано відповідь позивачу на його заяву від 17 вересня 2020 року, в якій зазначено, що з 22 лютого 2013 року позивач та троє його дочок внесені в список першочергового забезпечення житлом за пільговою категорією «Багатодітні сім'ї», а дружина - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована і на квартирному обліку не перебуває, тобто відповідачем звернення позивача розглянуто та надано відповідь.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався у порядку передбаченому пунктом 18 Правил з заявою про взяття на облік його дружини та надав визначені Правилами документи.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем не надано, а судом в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що відповідачем в будь-який спосіб було порушено право позивача, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що відповідачем у встановленому законом порядку було розглянуто звернення позивача та надано йому відповідь, що не було спростованою стороною позивача.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, факт порушення відповідачем прав позивача не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 42, 43, 45 ЖК України, статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 82, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Відділу обліку та розподілу житлової площі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна