Справа №949/2/24
05 лютого 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
заявника: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ковташ В.Д., звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства, вказуючи, що заявниця ОСОБА_1 перебувала із ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який 21 вересня 2009 року було розірвано. Невдовзі після розірвання шлюбу вони продовжили проживати разом однією сім'єю, але повторно шлюб не укладали. За час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, оскільки на момент його народження, вони у зареєстрованому шлюбі не перебували, то запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був здійснений за вказівкою матері, у відповідності до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у війні з російською федерацією батько дитини - ОСОБА_3 загинув. Після його смерті залишилося спадкове майно. Для юридичного оформлення права на спадкове майно, заявниця в інтересах малолітнього сина, звернулася до приватного нотаріуса, однак нотаріус повідомив їй, що оформити спадщину неможливо, оскільки надано ксерокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , а має бути оригінал, який заявницею було втрачено. Після того заявниця в інтересах малолітнього сина, звернулася до Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та просила повторно видати оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_3 . Однак їй було відмовлено, оскільки шлюб заявниці з померлим було розірвано, а реєстрація народження дитини була здійснена відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України. Той факт, що ОСОБА_3 є рідним батьком ОСОБА_2 ніколи і ніким не ставився під сумнів. До того ж, рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 січня 2023 року у справі №949/1761/22 встановлено факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Соледар, Бахмутського району Донецької області, а також факт перебування ОСОБА_2 на утриманні батька ОСОБА_3 . Встановлення факту батьківства ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_2 , заявниці необхідно для отримання оригіналу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та оформлення спадкових прав на майно, яке залишилося після його смерті. З цих підстав заяву просить задоволити.
В судовому засіданні заявниця заяву підтримала та просила її задоволити, із зазначених в ній підстав.
Від представника заявниці - адвоката Ковташа В.Д. надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву підтримує та просить задоволити.
Від представника заінтересованої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув на війні 07 серпня 2022 року. ОСОБА_3 проживав однією сім'єю разом із колишньою дружиною ОСОБА_1 , з якою вони разом виховували трьох дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Малолітній ОСОБА_2 називав ОСОБА_3 своїм батьком, а останній у свою чергу називав його своїм сином, піклувався про нього від народження, забезпечував усім необхідним. Ні в кого ніколи не виникало сумнівів, що ОСОБА_8 син ОСОБА_9 .
Заслухавши заявницю та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . Вказаний шлюб 21 вересня 2009 року було розірвано, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 21 вересня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області (а.с.13).
Відповідно до ст. 130 СК України, заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині 3 ст. 128 цього Кодексу, тобто матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька, або за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 жовтня 2018 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , про що 29 жовтня 2018 року складено відповідний запис № 46, батьком дитини записано - ОСОБА_3 , а матір'ю ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України №00042965046 від 02 січня 2024 року, реєстрація народження ОСОБА_2 була проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.28-29).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Соледар Бахмутського району Донецької області ОСОБА_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11 серпня 2022 року (а.с.10).
Згідно довідки про склад сім'ї №2665 від 16 листопада 2022 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, до складу сім'ї ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає по АДРЕСА_1 входять: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; брат - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19). Вказане підтверджується копією облікової картки об'єкта погосподарського обліку (а.с.20).
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 січня 2023 року, встановлено факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Соледар, Бахмутського району Донецької області, а також факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16-17).
Витягом з протоколу комісії Міністерства оборони України, ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 (а.с.18).
У поданій заяві заявниця стверджує, що біологічним батьком ОСОБА_2 є - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.
Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.
Крім цього, Пленум Верховного Суду України в абзацах 3-5 пункту 7 постанови №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 135 Сімейного кодексу України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Отже, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини 1 статті 130 Сімейного кодексу України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Тлумачення норм статті 130 Сімейного кодексу України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (стаття 128 Сімейного кодексу України).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 червня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З долученої до матеріалів справи ксерокопії результатів ДНК експертизи ID349710 вбачається, що спорідненість між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , становить 99,997945% (а.с.14,15).
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки дає право на оформлення спадкових прав для малолітньої дитини за померлим батьком і встановити зазначений факт в іншому порядку неможливо.
Таким чином, у судовому засіданні та з поданих доказів, сулом встановлено, що померлий ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу і під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_3 , тому заяву слід задоволити.
На підставі наведеного, ст. ст. 126, 128, 134-135, 146 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України , суд , -
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту - задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Соледар Бахмутського району Донецької області, є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено о 10-00 год. 09 лютого 2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 20 березня 2000 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Заінтересована особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), вул. Воробинська, 4, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 35080399.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.