про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/3114/19 пров. № А/857/17307/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Мікули О. І.
суддів -Курильця А. Р.
Пліша М. А.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №460/3114/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у червні 2012 року на суму пенсії 44824,54 грн згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з червня 2012 року по вересень 2017 року на суму пенсії 44 824,54 грн згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позов задоволено.
25 вересня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області через систему "Електронний Суд" подало апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №460/3114/19.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.294 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За правилами ч.2 ст.299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
З аналізу ч.2 ст.299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов'язок, а не право суду, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень.
Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Матеріалами справи стверджується, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, оскільки подавав відзив на позовну заяву (а.с. 28) та у матеріалах справи міститься список згрупованих повідомлень суду першої інстанції про направлення оскаржуваного рішення відповідачу 20 квітня 2021 року (а.с.47), однак апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №460/3114/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке є суб'єктом владних повноважень, подано через систему "Електронний Суд" 25 вересня 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якому скаржник зазначає причини, які, на його думку, є поважними причинами пропуску такого строку.
Разом з тим, колегія суддів, враховуючи імперативність норми ч.2 ст.299 КАС України, яка містить заборону поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").
Керуючись ст.293, 294, 299, 311, 321, 325 КАС України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі №460/3114/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш