08 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/8102/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Михайлової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, заперечення ОСОБА_1 на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
На виконання ухвали суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт, у якому відповідач повідомив, що оскільки положення статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) поширюють свою дію саме на призначення пенсії, а не на перехід з пенсії, призначеної відповідно до пункту «б» статті 12 Закону, на пенсію по пункту «а» статті 12 Закону, Управлінням правомірно переведено ОСОБА_1 на відповідну пенсію за дати подання ним заяви - 06.08.2021.
Позивач із поданим звітом не погодився, подав заперечення на нього, зазначивши, що фактично Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не згодне ні з рішенням суду від 12.01.2023, ні з ухвалою про встановлення судового контролю від 26.12.2023, у зв'язку з чим відповідач вважає правильною датою призначення пенсії за вислугу років - 06.08.2021. Однак така позиція не відповідає рішенням суду та положенням статті 50 Закону №2252-ХІІ.
Враховуючи наведене, позивач просив за наслідками розгляду поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області звіту застосувати повноваження, передбачені частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, та накласти на керівника відповідача штраф.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу та звіт про виконання рішення суду призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник відповідача подав заперечення на заяву про накладення штрафу, у яких, у тому числі з посиланням на вимоги статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначав про виконання рішення суду в межах покладених судом зобов'язань.
Заявник в судове засідання не прибув.
Представник відповідача подав заяву про проведення судового засідання без його участі. При вирішенні заяви просив врахувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/16777/23.
Дослідивши матеріали клопотання та справи, звіт, судом встановлено таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 по справі №620/8102/22, яке набрало законної сили 27.03.2023, позовні вимоги задоволено та, у тому числі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, згідно поданої 06.08.2021 заяви, з дотриманням строків, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 22-24, 41-42).
На виконання рішення суду відповідачем призначено позивачу виплату пенсії з 06.08.2021 (з дати звернення), про що зазначено в листі від 20.04.2023 (а.с. 50).
Вважаючи, що відповідач призначив пенсію без дотримання строків, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 26.12.2023 заяву ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 по справі №620/8102/22.
Мотивуючи ухвалу, суд зазначав про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення суду по справі №620/8102/22, оскільки відповідач призначив позивачу пенсію за вислугу років з 06.08.2021 (з дати звернення), тобто без врахування строків, встановлених статтею 50 Закону №2262-ХІІ, а саме: пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
У поданому звіті відповідач зазначав про правомірність переведення ОСОБА_1 на спірну пенсію з дати подання ним заяви, оскільки вважає, що на спірні правовідносини положення статті 50 Закону №2262-ХІІ не поширюються.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
В постанові від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу за невиконання відповідачем рішення суду по справі №620/8102/22, суд зазначає таке.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист №620/8102/22 від 25.09.2023, виданий Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, згідно поданої 06.08.2021 заяви, з дотриманням строків, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У межах виконавчого провадження №72977952, постановою державного виконавця від 31.10.2023, на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області накладено штраф у сумі 5100,00 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду у повному обсязі без поважних причин у встановлений строк.
Вказана постанова оскаржена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в судовому порядку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №620/16777/23, яке 11.01.2024 набрало законної сили, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. від 31.10.2023 у виконавчому провадженні №72977952 (а.с. 91-94).
При цьому, під час розгляду справи №620/16777/23 суд здійснив перевірку виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення суду у справі №620/8102/22 та зазначив, що: «відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правлінь Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за №572/39628 поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Тож зважаючи, що позивач отримував пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та 06.08.2021 подав заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то відповідач правомірно призначив пенсію з 06.08.2021 (з дати подачі заяви про переведення з одного виду на інший).
При цьому, протоколом відповідача, який наявний також у матеріалах виконавчого провадження, підтверджується нарахування пенсії позивачу з 06.08.2021 та сформований він 18.04.2023, тобто до винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 31.10.2023.
Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваної постанови рішення суду від 12.01.2023 у справі №620/8102/22 боржником виконано, а отже підстава для відповідальності боржника, передбачена статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», відсутня.».
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, та зважаючи на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено виконання боржником рішення суду по справі №620/8102/22, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до безпосередньо Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 08.02.2024.
Суддя С.В. Бородавкіна