про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
09 лютого 2024 р. м. Чернівці Справа №600/522/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. О.Кобилянської, 32, м. Чернівці) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
05.02.2024 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з березня 2019 року по січень 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з березня 2019 року по січень 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язати Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Разом із позовною заявою, позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначав, що правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому, тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізовано право на позов.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, статті 1, 12 Закону України “Про оплату праці” позивач вказував, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком. Тому позивач просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк.
Розглянувши вказане клопотання, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні закріплено ст.233 КЗпП України.
Частинами 1 та 2 ст.233 КЗпП України від 10.12.1971 №322-VIII у редакції, яка діяла до 19.07.2022 передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати було визначено вказаними вище періодами.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 за №2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом №2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є бездіяльність Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з березня 2019 року по січень 2022 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Як вбачається із витягу з послужного списку особової справи полковника запасу ОСОБА_1 , останній у період з лютого 2019 року по січень 2022 проходив військову службу в Кельменецькому та Дністровському районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
У зазначений період, як зазначалось позивачем в обґрунтування позовних вимог, він перебував на фінансовому забезпеченні в Чернівецькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У зв'язку із цим, суд зазначає, що на час звільнення позивача (у січні 2022) з посади заступника начальника з територіальної оборони Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » діяла редакція ст.233 КЗпП України, чинна до 19.07.2022, згідно якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відтак, враховуючи, що у січні 2022 норми чинного на той час законодавства не обмежували строк звернення до суду із позовами з питань про оплату праці, то, у даному випадку, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
З огляду на викладене, на переконання суду, є недоцільним надання оцінки заявленим позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду причинам поважності пропуску строку на звернення до суду.
Таким чином, розглянувши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161,171 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Підстави залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, а також враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись статтями 171, 241, 243, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
3. Роз'яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
4. У разі заперечення проти позову запропонувати відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш