09 лютого 2024 року Справа № 580/12204/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в залі суду в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Паламаря П.Г. в адміністративній справі №580/12204/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України Умєрова Рустема Енверовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г. перебуває адміністративна справа №580/12204/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністра оборони України Умєрова Рустема Енверовича (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, посадову особу - Міністра оборони України, Умєрова Рустема Енверовича , в частині контролю за розглядом і прийняттям рішення в Міністерстві оборони України з дотриманням строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян", по заяві громадянина України, ОСОБА_1 , від 24.08.2023 до Міністерства оборони України про надання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина, військовослужбовця ОСОБА_3 ;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, посадову особу - Міністра оборони України, Умєрова Рустема Енверовича , в частині організації розгляду і прийняття рішення в Міністерстві оборони України з дотриманням строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян", по заяві громадянина України, ОСОБА_1 від 24.08.2023 до Міністерства оборони України про надання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина, військовослужбовця ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Міністра оборони України, Умєрова Рустема Енверовича , у 3 - денний строк з дня вступу рішення суду в законну силу організувати і проконтролювати розгляд і прийняття рішення по заяві позивача, ОСОБА_1 , від 24.08.2023 до Міністерства оборони України про надання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина, військовослужбовця ОСОБА_3 ".
06.06.2024 (вх. №6549/24) суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді головуючого судді у цій справі.
Заява вмотивована тим, що поштове відправлення суду з позовною заявою та ухвалою про відкриття провадження відповідачем не отримане та повернулось суду. Отже, відповідач не був сповіщений про розгляд цієї справи та про право надання відзиву, що має наслідком можливість апеляційного оскарження рішення суду з цих підстав. За таких обставин, на думку позивача, суддя мав зупинити розгляд справи та отримати пояснення причин відсутності міністра оборони за адресою міністерства. Однак, таких дій вчинено не було, що викликає у позивача сумніви в неупередженості судді.
Також позивач посилається на те, що ДБР розслідує кримінальне провадження стосовно судді Паламаря П.Г. щодо правомірності зберігання речових доказів поза камерою схову. Вказане, на переконання позивача, не викликає довіру до судді щодо дотримання вимог КАС України під час розгляду справи. Крім того, сумнів у позивача щодо дотримання суддею вимог КАС України викликає нерозглянутий відвід від 25.10.2018 у справі №823/1915/18.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г. від 08.02.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Паламаря П.Г. та відмовлено у задоволенні відповідної заяви позивача. Передано заяву у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення судді, який буде здійснювати її розгляд.
Шляхом автоматизованого розподілу вищевказану заяву про відвід передано для вирішення судді Рідзелю О.А.
За приписами ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів, що головуючий суддя у цій справі Паламар П.Г. брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, або щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 КАС України.
Жодних належних, допустимих і достовірних доказів упередженості, необ'єктивності, особистої зацікавленості вказаного судді в результаті вирішення спору матеріали справи не містять.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що його підставою є у т.ч. незгода процесуальними діями судді у цій справі, зокрема, з тим, що суддя не зупинив провадження у справі та не з'ясував дійсне місцезнаходження відповідача для направлення позову та процесуальних рішень.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 передбачено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Сам по собі факт незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді не є об'єктивною підставою для сумнівів в неупередженості судді.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.
Отже, заявлення відводу судді з підстав незгоди з його процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу.
Також, доводи позивача щодо нерозгляду суддею заявленого відводу від 25.10.2018 у справі №823/1915/18 не стосуються справи, що розглядається, та не є підставою для відводи з вищевказаних підстав.
Посилання позивача на наявність кримінального провадження стосовно головуючого судді не є підставою для відводу судді з огляду на гарантовану Конституцією і законами України незалежність і недоторканність судді.
Крім того, вказане твердження не підтверджено належними та допустимими доказами. Наданий позивачем витяг з ЄРДР свідчить про факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення на підстави заяви ОСОБА_4 та ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/18338/19. Водночас, позивачем не доведено, що кримінальне провадження здійснюється стосовно судді Паламаря П.Г.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Щодо об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, з аналізу наведених норм суд зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму безпідставного затягування строків розгляду справи.
Під час розгляду адміністративної справи №580/12204/23 має місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки заявником не надано доказів протилежного.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Отже, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Тому з огляду на повноваження суду, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України під час розгляду цієї справи, стверджуванні заявником припущення без надання належних доказів не свідчать про упередженість або необ'єктивність головуючого судді. Жодного належного та допустимого доказу протилежного заявник не надав.
Тому заявлений відвід судді Паламарю П.Г. з вищевказаних підстав не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2-16, 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.02.2024 (вх. №6549/24) про відвід судді Паламаря П.Г. в адміністративній справі №580/12204/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України Умєрова Рустема Енверовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ