09 лютого 2024 року справа № 580/3286/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
06.11.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд після скасування Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення позовної заяви для продовження розгляду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незвільнення позивача з військової служби за станом здоров'я;
зобов'язати відповідача звільнити позивача з військової служби за станом здоров'я з виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та здійснити розрахунки відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 був призваний Козелецьким районним військовим комісаріатом Чернігівської області на військову службу згідно Указу Президента України від 21.07.2014 №607 «Про проведення часткової мобілізації» до військової частини НОМЕР_2 . Перебуваючи у районі антитерористичної операції у період її проведення, 17.12.2014 внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу, позивач отримав мінно-вибухову травму, струс головного мозку. Внаслідок погіршенням загального стану здоров'я позивача, його направлено до неврологічного відділення Головного військово-медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь з метою проходження військо-лікарської комісії на предмет визначення ступеню придатності до військової служби. 27.04.2015 госпітальною військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» МО України проведено огляд ОСОБА_1 та прийнято рішення про непридатність до військової служби в мирний час військовослужбовця ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 30.04.2015 №3045. 30.06.2015 Черкаською обласною медико-соціально експертною комісією №2 проведено огляд позивача, за результатами якого видано довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 10 ААА №012576, де визначено ступень втрати професійної працездатності ОСОБА_1 - 40%. 14.02.2016 обласною медико-соціально експертною комісією №2 позивачу встановлено III групу інвалідності на безтерміновий строк. У подальшому позивач неодноразово звертався до керівництва військової частини із вимогою щодо його звільнення з військової служби за станом здоров'я, що підтверджувалося медичною документацією.
З огляду на викладене, позивач стверджує, що не зважаючи на наявність висновку військово-лікарської комісії про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, його не було звільнено від проходження військової служби за станом здоров'я, що свідчить про протиправну бездіяльність зі сторони військової частини.
Ухвалою суду від 28.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
27.12.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що військова частина-польова пошта НОМЕР_3 (в якій проходив службу позивач) сформована на фондах Чернігівського обласного військового комісаріату у 2014 році як батальйон територіальної оборони. Під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей військову частину-польова пошта НОМЕР_3 передано в підпорядкування та зараховано на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 (в період 2014-2017 років умовне найменування - військова частина польова пошта НОМЕР_5 ), де вона перебувала до травня 2016 року, а в подальшому перейшла в підпорядкування військової частини польова пошта НОМЕР_6 (на даний час актуальне умовне найменування - військова частина НОМЕР_1 ).
У зв'язку із цим тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 складені рапорти на ім'я командира військової частини-польова пошта НОМЕР_6 ( НОМЕР_1 ) з проханням зарахувати у розпорядження командира військової частини-польова пошта НОМЕР_6 особовий склад військової частини-польова пошта НОМЕР_3 , який самовільно залишив військову частину, знаходиться в розшуку та перебуває в розпорядженні командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 . Однак, в рапортах військовослужбовця з прізвищем ОСОБА_1 зазначено не було.
Крім того, питання звільнення позивача з військової служби було вирішено 31.08.2015 відповідно до наказу командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 31.08.2015 №69, яким ОСОБА_1 звільнений з лав Збройних Сил України в запас).
Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби здійснюються заходи щодо здавання посади військовослужбовцем. Лише після цього відбувається виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, про що видається наказ.
Поряд з тим, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 до військової частини (місця проходження служби) з лікувального закладу не повернувся (тобто здійснив правопорушення), в подальшому (після видання наказу про звільнення) встановленим порядком справи та посаду не здав.
Перевіркою документів, що були передані військовій частині НОМЕР_1 командуванням військової частини польова пошта НОМЕР_3 встановлено, що за фактом самовільного залишення позивачем військової частини було проведено службове розслідування, яким установлено, що 21.12.2014 позивач самовільно убув до м. Київ для проведення лікування в Головному військовому клінічному госпіталі. Відповідно до наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.09.2015 №180 позивач знятий з усіх видів забезпечення в зв'язку із самовільним залишенням військової частини.
Підсумовуючи, викладене вище, військова частина НОМЕР_1 зазначає, що 31.01.2017 при ліквідації військової частини-польова пошта НОМЕР_3 та перепризначенні військовослужбовців на визначені посади до військової частини-польова пошта НОМЕР_6 ( НОМЕР_1 ) позивач до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_6 не зараховувався, в тому числі як тимчасово відсутній.
Таким чином, відповідач стверджує, що позивач є таким, що звільнений з військової служби в запас, але не виключений зі списків особового складу військової частини-польова пошта НОМЕР_3 .
Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.
Згідно з довідкою Козелецького РВК Чернігівської області від 03.09.2014 №1628 позивач 02.09.2014 призваний на військову службу згідно з Указом Президента України від 21.07.2014 №607 «Про проведення часткової мобілізації».
Відповідно до наказу військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 02.09.2014 №114 капітана ОСОБА_1 , призваного Козелецьким РВК Чернігівської області 02.09.2014, призначено на посаду корегувач першої роти охорони, зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 02.12.2014 №195 особовий склад військової частини-польова пошта НОМЕР_3 , у т.ч. капітан юстиції ОСОБА_1 , твп помічник командира батальйону з правової роботи, вважається таким, що вибув у зону проведення АТО.
Відповідно до наказу військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 24.12.2014 №208 (п.2.2.1.) вважається таким, що вибув на стаціонарне лікування та виключено з котлового забезпечення з 24.12.2014 капітан юстиції ОСОБА_1 , корегувач 2 мотопіхотної роти. Підстава: направлення начальника медичної служби від 24.12.2014 №193.
Також, відповідно до п.4.1. наказу військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 24.12.2014 №208 капітан юстиції ОСОБА_1 , корегувач 2 мотопіхотної роти, вважається таким, що брав безпосередню участь а АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань та вибув зі складу сил та засобів до пункту постійної дислокації.
Відповідно до постанови ЦВЛК МО України від 30.04.2015 вих.№3045/11 позивач придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » генерал-майора ОСОБА_2 (по особовому складу) від 31.08.2015 №69 капітана юстиції ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас відповідно до п. «є» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.3 Указу Президента України від 12.06.2015 №328/2015 «Про часткову мобілізацію».
05.07.2022 позивач звернувся до Міністерства оброни України, управління Сухопутних військ ЗСУ із рапортом, в якому просив надати наказ про його звільнення із ЗСУ за станом здоров'я.
Дорученням від 02.08.2022 №Д-6948/Л вказане звернення позивача направлене для розгляду командиру військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 08.08.2022 №985/818 за підписом тво командира військової частини НОМЕР_1 , адресованим начальнику штабу - заступнику командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », повідомлено, що згідно з книгою штатно-посадового обліку, книги обліку тимчасово відсутнього і прибулого особового складу, книги алфавітного обліку офіцерів, військовослужбовець ОСОБА_1 в списках особової частини НОМЕР_1 не рахувався та не рахується з часу формування частини.
Також зазначено, що військова частина-польова пошта НОМЕР_3 була сформована на фондах Чернігівського обласного військового комісаріату у 2014 році як батальйон територіальної оборони. В ході проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей військову частину-польова пошта НОМЕР_3 було передано в підпорядкування та зараховано на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , де вона перебувала до травня 2016 року.
Відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/20дск від 30.11.2016, директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №Д-17дск від 03.12.2016 щодо проведення організаційних заходів у військовій частині-польова пошта НОМЕР_6 (на даний час - НОМЕР_1 ) і військовій частині-польова пошта НОМЕР_3 були проведені заходи щодо реформування військової частини, після яких військова частина-польова пошта НОМЕР_3 припинила своє існування та ввійшла до складу військової частини-польова пошта НОМЕР_6 (на даний час - НОМЕР_1 ) як лінійний підрозділ (батальйон охорони). З цього часу розпочався процес ліквідації військової частини - польова пошта НОМЕР_3 .
У зв'язку із цим тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 , на той час - майором ОСОБА_3 , були складені рапорти на ім'я командира військової частини-польова пошта НОМЕР_6 (на даний час - НОМЕР_1 ) з проханням зарахувати у розпорядження командира військової частини-польова пошта НОМЕР_6 (на даний час - НОМЕР_1 ) особовий склад військової частини-польова пошта НОМЕР_3 , який самовільно залишив військову частину, знаходиться в розшуку та перебуває в розпорядженні командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 у відповідності до вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008. В зазначених рапортах військовослужбовця з прізвищем ОСОБА_1 зазначено не було.
Оскільки військову частину-польова пошта НОМЕР_3 у 2017 році розформовано та передано в підпорядкування військовій частині НОМЕР_1 , як лінійний батальйон охорони, всі справи архівного зберігання, в тому числі і накази командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині), передані на архівне зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
У військовій частині НОМЕР_1 документи, які б охоплювали період проходження військової служби військовослужбовцями військової частини польова пошта НОМЕР_3 із 2014 року по 2017 рік, відсутні.
Також, повідомлено про наявність наказу військової частини-польова пошта НОМЕР_3 від 29.05.2015 №180 про самовільне залишення ОСОБА_1 військової частини з 29.05.2015. В листопаді 2021 року Полтавський зональний відділ ВСП повідомив, що такий військовослужбовець знятий з обліку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ ЗСУ від 31.08.2015 №69 та в розшуку не перебуває.
Отже, посадове становище ОСОБА_1 не зрозуміле, а з наявних документів є підстави вважати, що він не прибув до військової частини-польова пошта НОМЕР_3 після лікування, належним чином справу та посаду не здав, тому був поданий таким, що самовільно залишив військову частину або місце служби та повинен перебувати в розшуку.
У подальшому, представник позивача - адвокат Сліпков В.С. звернувся до Міністерства оборони України із скаргою від 01.03.2023 №95, в якій просив: звільнити ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров'я з виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та здійснити розрахунки з виплати грошового забезпечення при звільненні. Надати припис прибути до Чернігівського ОТЦК для виключення з військового обліку. Забезпечити ОСОБА_1 документами для отримання статусу учасника бойових дій та документами відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Дорученням від 27.03.2023 №193/2 вказане звернення позивача направлене для розгляду командиру військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 30.03.2023 №212/К за підписом тво командира військової частини НОМЕР_1 адвокату Сліпкову В.С. надано відповідь за змістом аналогічну листу від 08.08.2022 №985/818.
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Як установлено судом, позивач 02.09.2014 призваний на військову службу згідно з Указом Президента України від 21.07.2014 №607/2014 «Про проведення часткової мобілізації», відповідно до якого у зв'язку з поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України, з метою забезпечення оборони держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено: оголосити та провести часткову мобілізацію. Мобілізацію доручено провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Суд врахував, що відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій є особливим періодом.
Особливий період діяв в Україні з 17 березня 2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Отже, позивач призваний 02.09.2014 на військову службу під час дії особливого періоду.
Суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 26 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на час дії особливого періоду) визначені підстави для звільнення з військової служби.
Відповідно до п. «ґ» ч. 2 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення зі служби проводиться: військовослужбовці, призвані на військову службу в особливий період, - на підставах, передбачених частиною восьмою цієї статті.
Підпунктом «є» п.1 ч.8 статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачалося, що під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.
Так, Указом Президента України від 12.06.2015 №328/2015 «Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію"», відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України, керуючись підпунктом "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", постановлено провести у липні - вересні 2015 року звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію".
Як установлено судом, на виконання вказаного Указу Президента України, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » генерал-майора ОСОБА_2 (по особовому складу) від 31.08.2015 №69 капітана юстиції ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас.
Отже, станом на час розгляду справи наявний наказ про звільнення позивача з військової служби. Доказів оскарження, скасування чи внесення змін до вказаного наказу суду не надано.
Суд зазначає, що на підставі ч.2 ст.24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
На підставі п.242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, вказаною нормою передбачено порядок реалізації наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби, шляхом видання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини і направлення на військовий облік.
Як установлено судом, наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » генерал-майора ОСОБА_2 (по особовому складу) від 31.08.2015 №69, яким капітана юстиції ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас не реалізовано, шляхом видання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини.
З пояснень відповідача, викладених у відзиві вбачається, що позивач не був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , оскільки під час ліквідації військової частини-польова пошта НОМЕР_3 та її входження до військової частини НОМЕР_1 , в рапортах про зарахування військовослужбовців позивача зазначено не було.
Суд зазначає, що відповідно до підп.1 п.116 Положення №1153/2008 розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців, є підставою для зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа від 08.08.2022 №985/818, відповідач принаймні із серпня 2022 року був обізнаний про перебування ОСОБА_1 на службі у військовій частині-польова пошта НОМЕР_3 (яка ліквідована та ввійшла до складу військової частини НОМЕР_1 ), а також про наявність наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.08.2015 №69, яким капітана юстиції ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас.
Разом з тим, на виконання вимог Положення №1153/2008 службовими особами військової частини НОМЕР_1 не вчинено дій щодо зарахування позивача у розпорядження, списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та подальшого його виключення зв списків особового складу на виконання наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.08.2015 №69.
Отже, таку бездіяльність відповідача суд вважає протиправною.
На підставі п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є вихід за межі позовних вимог на підставі ст.9 КАС України та зобов'язання відповідача відповідно до Положення №1153/2008 включити позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та у подальшому виключити його зі списків особового складу цієї військової частини на виконання наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.08.2015 №69.
При цьому, позовні вимоги зобов'язати відповідача звільнити позивача з військової служби за станом здоров'я, суд вважає необґрунтованими, оскільки станом на час розгляду цієї справи наявний чинний наказ про звільнення позивача з військової служби на підставі п. «є» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», тобто з іншої підстави, ніж просить позивач.
Суд зазначає, що на підставі п.243 Положення №1153/2008 після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням.
З огляду на викладене, підстав для звільнення позивача з військової служби з інших підстав, ніж, передбачені наказом від 31.08.2015 №69, суд не вбачає.
Відтак, відповідна позовна вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та подальшого його виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на виконання наказу Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.08.2015 №69.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, включити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та у подальшому виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на виконання наказу Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.08.2015 №69.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ