про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2024 року справа № 580/1193/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1193/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Христинівської ради Черкаської області (вул.Соборна 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 04061582) про визнання протиправними індивідуальних актів та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
02.02.2024 вх.№38675/22 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, просить:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради №176-к/тм від 22.09.200 (дата потребує пояснення) «Про оголошення догани ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним і скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради від 19.07.2022 №120 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків»;
- визнати протиправним і скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради від 05.08.2022 №129 «Про відсторонення від виконання службових обов'язків»;
- визнати протиправним і скасувати розпорядження виконавчого комітету Христинівської міської ради від 22.09.2022 №146 «Про результати проведення службового розслідування»; допустити ОСОБА_1 , до виконання службових обов'язків старости Великосевастянівського старостинського округу Христинівсько міської ради МТГ; стягнути з виконавчого комітету Христинівської міської ради на мою, ОСОБА_1 , користь 245 811 гривень 44 копійки заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У позовній заяві додатково просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити пропущений строк та відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Представник позивача вважає, що спірне рішення є протиправним, проте про захист якого порушеного права йдеться не зазначає у порушення зазначених вимог КАС України.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Стандарт доказування - це ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з питань проходження публічної служби встановлюється місячний строк, проте матеріали позову не містять відомостей з доказами на підтвердження про обізнаність з індивідуальними актами у зв'язку із датою звернення до суду.
19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесені зміни до діючого законодавства про працю. Згідно з частиною першою та другою статті 233 Кодексу законів про працю України (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) викладені у редакції: «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові під час звільнення, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому під час звільненні (стаття 116 КЗпП). Відповідно до редакції статті 234 КЗпП вказано, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій ст.133 КАС України.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Документом, що відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (висновки Верховного Суду у справі № 160/12251/20).
Верховний Суд у справі №120/5339/21-а висновує: звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони,що є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Належного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем до суду не надано, тому відсутні підстави за таких обставин для відстрочки сплати ОСОБА_1 судового збору.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 9, 79, 160-162, 169, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дати отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині судового рішення, шляхом надання до Черкаського окружного адміністративного суду: оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за кожну самостійну вимогу немайнового характеру у сумі 1211,20 грн; обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача, клопотання щодо поважності причин строку звернення до суду.
Роз'яснити, що зловживання процесуальними правами не допускається.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА