про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2024 року справа № 580/1226/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького 13, код ЄДРПОУ 0015622) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
05.02.2024 вх. №6266/24 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадженя від 25.01.2024 ВП 73609500 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г.
В обгрунтуванні позовної заяви зазначено про рішення у справі №580/4233/20 про зобов'язання Державну казначейську службу України надати ОСОБА_1 відповідь на запитання №3 і №4 у заяві від 14.03.2023, виданий виконавчий лист 28.11.2023. Постановою державного виконавця Григорян О.Г. 15.12.2023 відкрите виконавче провадження №73609500 і постановою від 25.01.2024 закінчене з покликанням на лист боржника від 11.12.2023 №5-11-11/23519, що з позиції позивача є протиправним.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу. Дослідивши позовну заяву та додані до неї документів суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Позивачеві варто розмежувати повноваження державного виконавця під час перевірки виконання судового рішення у межах виконавчого провадження боржником щодо надання відповіді та повноваження суду у вирішеній справі у межах судового контролю (ст.382, 383 КАС України) щодо оцінки повноти наданої відповіді відповідача у справі від 11.12.2023 №5-11-11/23519.
В адміністративному судочинстві існують механізми спонукання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, все ж таки виконати судове рішення: судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах (ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Відповідно до частини 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення, проте за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Обраний позивачем відповідач у справі не є органом. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є підрозділом органу. Міністерство юстиції України ідентифікує код ЄДРПОУ 0015622.
У розумінні приписів КАС України структурні підрозділи не можуть бути відповідачами в адміністративних справах щодо оскарження дій, рішень та бездіяльності державних виконавців (п.28 висновків Верховного Суду у справі № 501/1397/17 ЄДРСР 88628016).
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Позивач під час оформлення адміністративного позову не окреслює учасником справи Державну казначейську службу України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись до суду 03.02.2024 з позовом позивач пропустив 10 денний строк на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява не містить будь-яких доказів або обставин, що об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду, починаючи з дня отримання листа від 11.12.2023 та/або постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.01.2024. Позивач не повідомляє про спосіб отримання оскарженої постанови у ВП 73609500 та у додатках до позовної заяви відповідні докази на підтвердження не надає.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2020 у справі № 466/948/19 висновує: з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Позовна заява оформлена із зазначеними вище недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов'язання позивача надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску та наданням доказів про факти та обставини, що об'єктивно перешкодили своєчасно звернутися до суду із позовом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви (викладених в мотивувальній частині ухвали) шляхом надання до суду редакції позовної заяви із визначенням належного відповідача, обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи Державної казначейської служби України, обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА