Справа № 560/19655/23
іменем України
08 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 24.10.2023 року.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період з 26.02.2022 року по 24.10.2023 року.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості не отриманого харчування за період з 26.02.2022 року по 24.10.2023 року.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з 26.02.2022 року по 24.10.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому компенсацію за неотримане речове майно за період з 26.02.2022 року по 24.10.2023 року та грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з 26.02.2022 року по 24.10.2023 року.
Ухвалою від 10.11.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що в діловодстві військової частини НОМЕР_1 відсутня будь яка інформація стосовно звернення військовослужбовця ОСОБА_1 до командування військової частини НОМЕР_2 із рапортом про нарахування та виплату неотриманого речового майна. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач, військовослужбовець ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022.
Зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 з 26 лютого 2022 року, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №12 від 26.02.2022 року.
Звільнений з військової служби 24 жовтня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №307 від 24.10.2023 року.
Вважаючи, що відповідач при звільненні протиправно не нарахував та не виплатив належні йому компенсації за не отримане речове майно та не отримане харчування, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Пунктом 242 вказаного Положення зазначено, що звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 16.03.2016 №178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Зі змісту п. 3 Порядку №178 випливає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
Згідно п. 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку №178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Водночас завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці), визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (далі - Інструкція №232).
Згідно п. 2 розд. I Інструкції №232 основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.
Пунктом 4 розділу III Інструкції №232 регламентовано, зокрема, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Отже, отримання військовослужбовцем довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, є підставою для нарахування останньому, за його бажанням, грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
Суд встановив, що у матеріалах справи відсутня довідка про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 . У відзиві на позов представник відповідача вказує, що позивачу при звільненні не належало отримати будь-яких предметів речового майна, у зв'язку з чим останній не має права на отримання грошової компенсації. В діловодстві військової частини НОМЕР_1 відсутня будь яка інформація стосовно звернення військовослужбовця ОСОБА_1 до командування військової частини НОМЕР_2 із рапортом про нарахування та виплату неотриманого речового майна.
Матеріали справи також не містять доказів звернення позивача до відповідача із відповідним рапортом.
Згідно п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 232 мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.
Пунктом 2 розділу IV Інструкції № 232 передбачено, що теплі речі (за винятком БЄК) за військовослужбовцями строкової служби та мобілізованими не закріплюються, а видаються в тимчасове використання. Порядок їх використання встановлюється командиром військової частини. Після закінчення зимової пори року теплі речі вилучаються, піддаються хімічному чищенню, ремонтуються та здаються для зберігання на речовий склад військової частини.
Також, відповідно до пункту 29 розділу V Інструкції № 232 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видають 24.10.2023 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Відтак, на переконання суду, позивачу як військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період при звільненні речі, які ним не були отримані з будь-яких причин за період служби, не видаються. Отже при звільненні у нього не виникає право на отримання таких речей.
Наведене свідчить, що у позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення у військовій частині та звільненого із служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.
У зв'язку з викладеним позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах №803/756/17, 813/4138/17, 20407697/18, 820/5767/17, 803/1135/17, 803/963/17, суд вважає помилковим, оскільки постанови у цих справах прийняті до внесення в Інструкцію №232 змін наказом Міністерства оборони України від 11.01.2023 № 19.
Щодо позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з 26.02.2022 по 24.10.2023, суд зазначає наступне.
Як уже було зазначено, за правилами ст. 9-1 Закону продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 242 Положення №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена, зокрема, продовольчим забезпеченням.
Матеріали справи свідчать, що з моменту мобілізації і до часу звільнення з військової служби позивач перебував на продовольчому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , з якого знятий у день виключення із списків особового складу, 25.10.2023 зі сніданку.
Доказів, що у період проходження служби з 26.02.2022 по 24.10.2023 позивач був позбавлений або не отримував харчування у необхідному обсязі, останнім не надано.
Крім іншого, суд звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає компенсації за недоотримане у воєнний час продовольче забезпечення.
При цьому посилання позивача на необхідність врахування правових позицій Верховного Суду у справах №825/3519/15-а та №815/1053/16 судом відхиляються, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин, адже стосуються права особи на отримання компенсації вартості речового майна, а не продовольчого забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя В.К. Блонський