Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 лютого 2024 року № 520/36593/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі : головуючого - судді Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23,м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.11.2023 №971230140918 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.11.2023.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 08.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області (надалі - Відповідач 1) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон N° 1788-ХІІ).
Поруч з цим, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Керуючись своїм правом та досягнувши 60-річного віку, 08.11.2023 Позивач звернулася; (через портал електронних послуг) до Відповідача 1 із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мінюсті 16.03.2021 № 339/35961.
Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - Відповідач 2) розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 10.11.2023 №971230140918 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки Позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону № 1058-ІУ та статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Позивач вважає вказане рішення незаконним та не обґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, що стало підставою звернення до суду.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058ІУ).
Статтею 8 Закону № 1058-ІУ передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Позивач з 07.12.2005 перебував на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах.
Матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2023 позивач звернувся до Головного управління із заявою про перехід з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком.
На виконання Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №672-р, в частині впровадження заходів обслуговування громадян незалежно від місця їх реєстрації та системи централізованого призначення (перерахунку), виплати пенсій на основі електронних пенсійних справ Пенсійним фондом України проведено оновлення ІКІС ПФУ підсистеми "Звернення" та "Призначення та виплата пенсії" (ППВП).
В релізі версії від 22.12.2020 №1-6-60-1 розробником впроваджено механізм розподілу та опрацювання звернень з призначення та перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів з призначення пенсій.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно пункту 4.8., 4.10. Порядку № 22-1 електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, після реєстрації заяви програма автоматично визначає структурний підрозділ пенсійної служби, який здійснює її розгляд та приймає рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії, з урахуванням принципу єдиної черги спеціалістів.
Судом встановлено, що в ході автоматизованого розподілу за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області було визначено відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача від 08.11.2023 про призначення іншого виду пенсії та прийняття рішення.
Суд також вказує, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та списком № 2, до 11.10.2017 регулювалось Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону 1788-ХІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІУ, який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІУ, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІУ визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Законом України від 03.0.2017 № 2148-УШ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону № 1058-ІУ, зокрема доповнено розділом ХІУ-1 такого змісту: "Розділ XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" (статті 114, 115).
Відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІУ право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 24 Закону № 1058-ІУ визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 01 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-ІУ для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року, для обчислення пенсії
також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-ІУ у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону N° 1058- IV.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-ІУ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону N° 1058-ІУ встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до положень Закону № 1788-ХІІ, окрім видів пенсій передбачених статтею 9 Закону N° 1058-ІУ, може бути призначена пенсія за вислугу років.
Статтею 13 Закону N° 1788-ХІІ пенсію за віком на пільгових умовах за списком N° 1 віднесено до категорії «Пенсії за віком» розділу II Трудові пенсії. Натомість, пенсія за вислугу років передбачена у категорії «Пенсія за вислугу років» розділу II Трудові пенсії Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до статті 51 Закону N° 1788-ХІІ саме пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно із статтею 7 Закону N° 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Натомість, пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Тобто, призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону N° 1788-ХІІ не пов'язується з припиненням діяльності, зайнятість якою надає право на призначення такого виду пенсії. Натомість законодавцем прямо передбачено обов'язок залишити роботу, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, для призначення цього виду пенсії.
Таким чином, пенсії за вислугу років та пенсії за віком на пільгових умовах є різними видами пенсії з різними підставами їх призначення, а тому застосування однакового підходу до визначення права на призначення пенси за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії є безпідставним на необґрунтованим.
Водночас, як слідує з аналізу наведених норм, переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону № 1058-ІУ або положеннями Закону № 1788-ХІІ.
У цій справі переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачу відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку. Зазначені обставини унеможливлюють повторне призначення позивачу пенсії за віком у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІУ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачеві вже було призначено пенсію за віком відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІУ, в тому числі із застосуванням нового показника середньої зарплати, що передує року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 336/368/16-а, від 03 квітня 2018 року у справі № 753/8128/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі № 185/1391/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 348/777/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 336/84/16-а.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 560/4589/21 дійшов висновку про те, що перехід з пенсії, призначеної за нормами спеціального закону на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ не є призначенням нового виду пенсії, а тому під час такого переходу повинен застосовуватись показник середнього заробітку, який враховувався під час первинного призначення пенсії.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведене у спірних правовідносинах відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а отже своїми діями, на думку суду, права та законні інтереси позивача не порушив.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23,м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.