Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2024 року Справа № 520/3050/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкову вимогу № 0007544-1314-2040 від 26.09.2023, що винесена Головним управлінням ДПС у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0002120901 від 06.01.2022, що винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення про застосування фінансових санкцій від 06.01.2022 № 0002540901, що винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №171960905 від 20 червня 2023 року, що винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №171930905 від 20 червня 2023 року, що винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області;
- покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору та витрати на правничу допомогу за даною справою в сумі 43000,0 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, оскільки позов подано без дотримання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.
По - перше, частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що позивачем оскаржуються податкова вимога № 0007544-1314-2040, податкові повідомлення-рішення від 06.01.2022 №0002120901, № 171960905 від 20 червня 2023 року, № 171930905 від 20 червня 2023 року та рішення про застосування фінансових санкцій від 06.01.2022 №0002540901.
Позивачем до подання до суду позову про оскарження вказаних рішень застосовано процедуру адміністративного оскарження спірних рішень. Проте, як зазначає позивач будь-яких рішень ДПС України не отримував.
Отже, зважаючи на положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, позивачу встановлений місячний строк звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Разом з тим, даний позов подано до суду 02.02.2024, тобто зі значним порушенням місячного строку. Будь-яких доказів на підтвердження зазначеного, позивачем до суду не надано.
У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-авід 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."
Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а тощо, висловлювалася позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Також, в обґрунтування порушення строку позивач посилається на військовий стан на території України.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. У свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Зі змісту позовної заяви не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо судового оскарження спірних постанов у встановлений законом строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За викладених обставин, доводи позивача на те, що строк звернення до суду ним був пропущений з поважних причин, не визнаються судом.
Відтак, суд пропонує позивачу зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин такого пропуску.
По-друге, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.
Позивачем до матеріалів справи надано платіжну інструкцію №9478 від 21.12.2023 у розмірі 2162,40 грн. та платіжну інструкцію №9297 від 29.11.2023 у розмірі 1073,60 грн.
При цьому, судом встановлено, що платіжну інструкцію №9297 від 29.11.2023 надано позивачем при зверненні до суду в межах справи №520/36445/23, за наслідками розгляду якої адміністративний позов повернуто.
Суд зазначає, що судовий збір у розмірах та порядку, передбачених Законом №3674, підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.
У разі ж повернення особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №3674.
Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.05.2018 по справі №810/504/17.
Крім того, позивачем оскаржуються податкова вимога № 0007544-1314-2040, податкові повідомлення-рішення від 06.01.2022 №0002120901, № 171960905 від 20 червня 2023 року, №171930905 від 20 червня 2023 року та рішення про застосування фінансових санкцій від 06.01.2022 №0002540901.
Проте, до матеріалів справи податкове повідомлення-рішення від 06.01.2022 №0002120901 та рішення про застосування фінансових санкцій від 06.01.2022 №0002540901 не надано, відтак суд не може встановити розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання цього позову.
Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду) з відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду;
- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру на наступні реквізити: одержувач: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду) з відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шляхова О.М.