Справа № 420/9878/22
09 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності при виконанні судового рішення від 01.09.2022 по справі № 420/9878/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85 927,84 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу з 01.03.2018 по 21.01.2020 включно із застосування щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абз. 4, 6 п. Порядку № 1078; стягнути з відповідача на користь позивача щомісячну фіксовану суму індексацію грошового забезпечення 446315 грн за період 01.03.2018 по 21.01.2020 включно в сумі 101212,72 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.02.2021, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2022 року скасовано в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.02.2021 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та ухвалено нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у відповідній частині відмовлено. В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2022 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.12.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №420/9878/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року включно із застосування щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та стягнути на користь позивача щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення 446315 грн за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року включно в сумі 101212,72 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №420/9878/22 залишено без змін.
19.09.2023 до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі №420/9878/22;
постановити окрему ухвалу про притягнення до відповідальності командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 , який відповідальний за нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі №420/9878/22;
стягнути з командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 1,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн;
встановити військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.
В обґрунтування заяви зазначено, що 06.09.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі №420/9878/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 834,75 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою. Нарахована відповідачем сума склала 847,46 грн. Військовий збір 1,5%: 847,46 грн. х 1,5% = 12,71 грн. 2 До виплати на руки: 847,46 грн. - 12,71 грн. = 834,75 грн. Проте при застосуванні базового місяця січень 2008 року сума індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року складає 85927,84 грн., що підтверджується розрахунком позивача. Отже, сума недоплати на виконання рішення суду складає: 85927,84 грн. - 847,46 грн. = 85 080,38 грн. Згідно наявної інформації у липні 2023 році начальником фінансового управління Національній гвардії України надано завідомо злочинний наказ виплачувати індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям у сумі не більше ніж 3 тисячі гривень, навіть якщо у рішенні суду вказано базовий місяць, за виключенням якщо у судовому рішенні вказано суму належну до виплати, з метою демотивації та пригнічення всіх військовослужбовців Національній гвардії України та отримання неправомірної вигоди за виконання судових рішень належним чином. Станом на сьогодні вчиняються дії щодо проведення службового розслідування щодо даної злочинної вказівки. Так згідно даної вказівки потрібно всіма можливими шляхами вводити в оману військовослужбовців, суд, державних виконавців, як було зроблено представниками військової частини НОМЕР_1 у справі №420/8369/23, а саме: як вбачається з розрахунку індексації грошового забезпеченням відповідачем надано інформацію, що мов у військовослужбовця щомісяця збільшувалось грошове забезпечення на 3848,00 грн. та 4536,00 грн. Згідно даної довідки у військовослужбовцям у жовтні 2017 року грошове забезпечення мало складати 86720,00 грн., навіть якщо б у січні 2016 року у нього грошове забезпечення було 0,00 грн., що для прапорщика у 2017 році було звісно неможливо, а насправді його грошове забезпечення складало 9208,60 грн. При цьому відповідач усвідомлюючи, що державний виконавець не має права впливати на правильність розрахунку суми індексації надав наведений вище абсолютно завідомо недостовірний та дещо низькоінтелектуальний розрахунок індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року заяву повернуто позивачеві. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, звернувшись до суду 18.09.2023, позивач пропустив десятиденний строк, установлений статтею 383 КАС України, який розпочав свій відлік 07.09.2023 та сплинув 16.09.2023. Можливості поновлення такого строку зазначена норма Кодексу не передбачає.
Постановою 5ААС від 25.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року про повернення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
08.02.2024 до суду надійшли виділені матеріали справи № 420/9872/22 після апеляційного розгляду та передані судді Завальнюку І.В.
Вирішуючи подану позивачем заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі «Савіцький проти України» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 26.07.2012 зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), в. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі ««Immobiliare Saffi» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, ECHR 2002-III). Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), заява №29508/04). Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення у справах «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), заява №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), заява №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
З огляду на матеріали справи, 06.09.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі №420/9878/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 834,75 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою (додаток №1 до заяви).
Нарахована відповідачем сума склала 847,46 грн. Військовий збір 1,5%: 847,46 грн. х 1,5% = 12,71 грн. До виплати: 847,46 грн. - 12,71 грн. = 834,75 грн.
Проте, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, при застосуванні базового місяця січень 2008 року сума індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року повинна була б скласти 85927,84 грн. Отже, сума недоплати на виконання рішення суду за наданими позивачем розрахунками повинна складати 85 080,38 грн (85927,84 грн. - 847,46 грн.).
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі № 420/9878/22, яке набрало законної сили, відповідачем в повному обсязі не виконано, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у відповідності до судового рішення не проведено.
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а).
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Оскільки рішення суду у цій справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуваннях раніше здійснених виплат, протиправно боржником не виконується у повному обсязі, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду у цій справі.
Поряд із тим, вимога заявника про притягнення до відповідальності командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 , який відповідальний за нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі № 420/9878/22, до задоволення не підлягає, оскільки не узгоджується з приписами КАС України (ст. 249), а саме в цьому порядку судового контролю суд не уповноважений на притягнення посадових осіб до відповідальності.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
На підставі викладеного та керуючись ст. 383 КАС України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі № 420/9878/22.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року у справі №420/9878/22 у повному обсязі шляхом нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше проведених платежів.
В іншій частині заяви відмовити.
Про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк