про відмову в забезпеченні позову
09 лютого 2024 р. справа № 400/144/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АО Будівельник", вул. Мала Морська, 9-А, м. Миколаїв, 54001,
до відповідачаУправління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, вул. Херсонське шосе, 48/8, м. Миколаїв, 54024
провизнання протиправними та скасування постанов від 01.11.2023 року № 3/361/22.02-13, від 21.12.2023 року № 5/420/22.02-13 та припису від 12.12.2023 року № 5
Товариство з обмеженою відповідальністю "АО Будівельник" (далі позивач або ТОВ "АО Будівельник") звернувся з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 3/361/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2023 року, якою на ТОВ "АО Будівельник" накладено штраф у сумі 80 520 грн.;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 5 від 12.12.2023 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 5/420/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2023 року, якою на ТОВ "АО Будівельник" накладено штраф у сумі 120 780 грн.
09 лютого 2024 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:
- зупинити дію припису № 5 від 12.12.2023 року, що виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради до прийняття судом остаточного рішення по даній справі;
- заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради проводити позапланову перевірку щодо виконання ТОВ "АО Будівельник" припису № 5 від 12.12.2023 року, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, до прийняття судом остаточного рішення по даній справі.
В обґрунтування заяви позивач вказав, що зважаючи на те, що припис № 5 від 12.12.2023 року є предметом спору, ТОВ "АО Будівельник" вважає за можливе просити суд забезпечити позов та послався на норми КАС України.
Розпорядженням в. о. керівника апарату від 09.02.2024 року № 12/02-10 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, заяву передано судді Морозу А.О.
Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, до якої додані необхідні докази.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 150 ч. 1 і 2 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглянувши заяву ТОВ "АО Будівельник" про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що виходячи із змісту цієї заяви та обставин, викладених у ній заявником, суд приходить до висновку, що крім посилань на процесуальні норми КАС України, останнім не наведено обставини, з якими КАС України пов'язує забезпечення позову, не зазначено, які саме права, свободи та інтереси особи, яка звернулася до суду порушено, а також не вказано, яким чином невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду шляхом подання до суду позовної заяви.
Відповідно до ст. 151 ч. 1 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії припису № 5 від 12.12.2023 року до прийняття судом остаточного рішення у справі.
Суд зазначає, що адміністративний позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
У питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: "Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 640/13245/19 та від 20.03.2019 року у справі № 826/14951/18.
Суд зауважує, що заявником не надано жодного доказу (обґрунтування) того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або суттєво його ускладнити.
Також суд враховує, що з огляду на положення КАС України щодо повноважень адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, в даному випадку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та забороняти проводити позапланову перевірку щодо виконання ТОВ "АО Будівельник" припису № 5 від 12.12.2023 року.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 256 ч. 1-2 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ст. 154 ч. 8 КАС України).
Керуючись ст. ст. 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "АО Будівельник" про забезпечення позову, відмовити.
2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.
3. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз