Справа № 552/331/23 Номер провадження 22-ц/814/734/24Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
29 січня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грибовод Віталія Васильовича
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року у складі судді Миронець О. К.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління держпраці у Полтавській області, Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, третя особа - Комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» про скасування рішення комісії, викладеного у акті спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання),
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, за участю третьої особи - Комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» та, посилаючись на порушення при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) за фактом захворювання на COVID-19 його батька ОСОБА_2 , просив скасувати рішення комісії, викладене у Акті спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) від 30.05.2022, що стався 07.11.2020 на КНП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07.07.2021 було скасовано Акт спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) від 24.12.2020, яким встановлено, що випадок захворювання на COVID-19 ОСОБА_2 не пов'язаний із виробництвом.
У зв'язку із зверненням позивача, на підставі наказу Управління Держпраці № 02-н від 05.01.2022 проведено повторне спеціальне розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання).
Рішенням комісії в Акті спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) від 30.05.2022 встановлено, що випадок захворювання на COVID-19 ОСОБА_2 не пов'язаний із виробництвом.
Вважає, що рішення комісії в Акті спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) від 30.05.2022 підлягає скасуванню, оскільки при його складенні комісією не виконано ряд вимог та не встановлено причин настання професійного захворювання, а саме: комісія не з'ясувала місце захворювання, забезпечення працівників рентген кабінету засобами індивідуального захисту, не дослідила документи підприємства, що свідчать про інфікування ОСОБА_2 під час виконання своїх професійних обов'язків, не з'ясувала обставин та причин настання професійного захворювання.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що комісія, якою було складено оспорюваний акт, в повному обсязі виконала вимоги Порядку № 337 та не встановила наявність причинно-наслідкового зв'язку між хворобою ОСОБА_2 та виконанням ним трудових обов'язків завідувача рентгенологічним кабінетом КНП «Полтавська ЦРЛ» та рентгенлаборанта флюорографічної установки рентгенологічного кабінету, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Грибовод В. В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що розслідування відносно ОСОБА_2 було призначено Управлінням Держпраці у Полтавській області, а не керівником закладу охорони здоров'я, в якому працював медичний працівник, тобто спеціальне розслідування призначено не уповноваженою особою.
Вказує, що висновок комісії в оспорюваному акті є хибним та не ґрунтується на матеріалах проведеного розслідування, комісія не дослідила документи підприємства, що свідчать про інфікування ОСОБА_2 під час виконання своїх професійних обов'язків, а саме: журнали ПЛР-тестів КП «Полтавської ЦРЛ» за період з 01.10.2020 по 05.11.2020, журнал запису рентгенологічних досліджень за вказаний період, журнал запису рентгенологічних досліджень в електронній формі.
Зазначає, що комісія не з'ясувала обставин та причин настання професійного захворювання, не з'ясувала чи достатні обмежувальні заходи на вході в лікарню, щоб не допускати хворих на COVID-19 в лікарню, після виявлення інфікованих пацієнтів керівництво лікарні не забезпечили безпеку персоналу, не провели тестування працівників. Тобто, норми безпеки праці забезпечені не були.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 працював у КНП «Полтавська центральна клінічна лікарня» (КНП «Полтавська ЦРКЛ») з 19.01.1985 на посаді лікаря-рентгенолога поліклінічного відділення, з 01.01.1988 переведений на посаду лікаря рентгенолога стаціонару з покладенням на нього обов'язків районного рентгенолога і завідуючого рентген-кабінетом, з 06.10.2020 прийнятий на посаду рентгенлаборанта флюорографічної установки рентген-кабінету на 0,25 посадового окладу за сумісництвом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, причина смерті - гостра респіраторна хвороба COVID-19 (вірус ідентифікований від 04.11.2020 № 049548).
Актом спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання), що стався 07 листопада 2020 року у КНП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» Полтавської районної ради від 24 грудня 2020 року, затвердженим 29.12.2020 Першим заступником керівника Управління Держпраці у Полтавській області, встановлено, що випадок захворювання ОСОБА_3 на COVID-19 не пов'язаний з виробництвом.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07.07.2021 у справі № 552/1864/21 за позовом ОСОБА_1 вказаний акт спеціального розслідування скасовано.
За заявою ОСОБА_1 від 06.12.2021 до Управління Держпраці у Полтавській області про здійснення повторного спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 05.01.2022 № 02-н утворено комісію із повторного спеціального розслідування.
Рішенням комісії в акті спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) від 30.05.2022 встановлено, що випадок захворювання ОСОБА_2 не пов'язаний із виробництвом.
В акті вказано, що встановлені під час повторного розслідування гострого інфекційного захворювання із смертельним наслідком, а саме випадку інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, що стався з завідувачем рентген-кабінетом лікарем-рентгенологом КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР» ОСОБА_2 , обставини не відповідають підпункту 15 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, за яких нещасний випадок або гостре професійне захворювання (отруєння) може бути пов'язаним з виробництвом.
Під час проведення повторного спеціального розслідування гострого професійного захворювання комісія використала інформацію, зазначену у карті епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання № HWEB0020 PM1SW, виданій Полтавським МВ ПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України»; консультативному висновку спеціаліста - профпатолога КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В Скліфосовського Полтавської обласної ради» Карамаєвої Т. С.) № 447 від 22.12.2020; консультативному висновку спеціаліста лікаря-інфекціоніста від 16.12.2020; акті санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 15.12.2020; посмертному епікризі із медичної картки амбулаторною (стаціонарного) хворого № 2445; лікарському свідоцтві про смерть № 88 від 09.11.2020; пояснення колег по роботі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; реєстр даних програми «Base».
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування вказаного рішення комісії, викладеного в акті спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання), колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Основоположні засади належної організації охорони праці визначені частиною четвертою статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Нещасні випадки, професійні захворювання та аварії на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, підлягають розслідуванню відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому Кабінетом Міністрів України постановою від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).
Згідно пунктів 9, 10 Порядку № 337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) - захворювання (або смерті), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним (пункт 34 Порядку).
Пунктом 52 Порядку № 337 визначені обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, до яких, зокрема, належить однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку закладу охорони здоров'я.
Згідно Переліку професійних захворювань, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662, до небезпечних та шкідливих речовини і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання - гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, належить контакт з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань.
У додатку 5 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.03.2020 № 722, контакт визначається як: особа, яка протягом двох діб до та чотирнадцять діб після появи симптомів у пацієнта з ймовірним або підтвердженим випадком:
мала прямий фізичний контакт з ймовірним або підтвердженим випадком COVID-19;
мала незахищений контакт (без використання ЗІЗ) із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (наприклад, перебування в зоні пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок);
контактувала з пацієнтом(ами) хворим(и) на COVID-19 на відстані до одного метра протягом 15 хвилин і більше, за умови НЕ використання відповідних ЗІЗ або з підозрою щодо неправильного їх використання (наприклад, порушення цілісності клапану респіратора);
перебувала у закритому приміщенні (наприклад, аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров'я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метра;
інші випадки, які при ситуаційному аналізі мають ризики щодо інфікування COVID-19 (наприклад, проживання в одному домогосподарстві з ймовірним або підтвердженим випадком COVID-19, контакти в закритих закладах чи закладах з високим ризиком інфікування (заклади санаторного типу, будинки догляду з тривалим проживанням, дитячі будинки, хостели, пункти для тимчасового проживання біженців, соціальні заклади з тимчасовим проживанням, заклади пенітенціарної служби, громадський транспорт, інші місця та ситуації зі скупченням людей (робочі майстерні, офіси, приватні соціальні події тощо).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 (орієнтовний термін зараження з 18.10.2020) не мав контакту з ймовірним або підтвердженим випадком COVID-19 під час виконання професійних обов'язків. У період з 18.10.2020 по 01.11.2020 він не обстежував та не лікував хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та в цей період - жовтень-листопад 2020 року КНП «Полтавська ЦРКЛ» не входило до переліку закладів охорони здоров'я, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.
Оскільки причинно-наслідкового зв'язку захворювання ОСОБА_2 на COVID-19 з умовами його праці не встановлено і таких обставин по справі не доведено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування рішення комісії повторного спеціального розслідування гострого професійного захворювання, яке є обґрунтованим.
Порушень Порядку № 337, на які вказав у рішенні від 07.07.2021 у справі № 552/1864/21 Київський районний суд м. Полтави, при повторному спеціальному розслідуванні гострого професійного захворювання, що сталося 07.11.2020 в КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР», проведеному за заявою та у співпраці із позивачем ОСОБА_1 , під час розгляду в суді цієї справи встановлено не було.
Особи, які згідно Карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання № HWEB0020 PM1SW могли стати джерелом зараження ОСОБА_2 , не можуть бути таким джерелом, оскільки, як встановлено комісією спеціального розслідування, згідно даних програми «Base» флюорографія грудної клітини їм проводилась 09.09.2020 та 16.10.2020 - до орієнтовного терміну зараження завідувача рентген-кабінетом, лікаря-рентгенолога КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР» ОСОБА_2 . Інших осіб, які проходили флюорографічні обстеження в орієнтовний термін зараження ОСОБА_2 та захворіли на COVID-19, не встановлено.
Доводи позивача, що ОСОБА_2 міг інфікуватись від відвідувачів та персоналу лікарні, що залишилось поза увагою комісії спеціального розслідування, колегія суддів апеляційного суду відхиляє. Такі доводи є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях. Для встановлення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що можуть викликати професійне захворювання - гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, повинен мати місце прямий фізичний контакт або незахищений контакт без використання ЗІЗ із хворим на COVID-19 на відстані не менше 1 метра протягом 15 хвилин і більше, або перебування серед скупчення людей у закритому просторі, що по справі не встановлено і суду не доведено. Саме по собі перебування у лікарні за відсутності підтвердженого факту контакту, що його визначено Стандартами медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», не є підставою для кваліфікації захворювання як професійного.
У консультативному висновку спеціаліста профпатолога КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» Кармаєвої Т. С. № 447 від 22.12.2020 вказано, що за відсутності безпосереднього контакту потерпілого з пацієнтами захворювання ОСОБА_2 неможливо пов'язати з професійною діяльністю.
Враховуючи відсутність обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що комісія обґрунтовано визнала випадок захворювання завідувача рентген-кабінетом, лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 на COVID-19 таким, що не пов'язаний з виробництвом.
Доказів на спростування висновків комісії спеціального розслідування позивачем по справі не надано і відповідних обставин не доведено.
Доводи апеляційної скарги представника позивача посилання на належні засоби доказування також не містять та зводяться до незгоди заявника із висновками суду щодо оцінки доказів по справі, що за відсутності факту порушення судом норм процесуального права при встановленні та оцінці фактичних обставин справи не є підставою для скасування судового рішення.
Посилання апелянта на призначення повторного спеціального розслідування неуповноваженою особою не відповідає обставинам справи та нормам права, що регулюють порядок проведення такого розслідування, оскільки пунктом 58 Порядку № 337 передбачено право заінтересованої особи, незгодної з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування).
По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення повторного спеціального розслідування саме до Управління Держпраці у Полтавській області, тому доводи апелянта, що розслідування мав проводити роботодавець - КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР», є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги представника позивача без задоволення, а рішення суду - без змін, як законного та обґрунтованого.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грибовод Віталія Васильовича - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С. Б. Бутенко
Судді: О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна