Справа № 724/311/24
Провадження № 3/724/205/24
09 лютого 2024 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 14 січня 2024 року о 02:51 год. в Чернівецькій області, Дністровського району на А/Д Н-03, 317 км, керував транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання 09.02.2024 о 10:00 год. не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був завчасно повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставлення повідомлення у додатку «Viber» (а.с.12), надав заяву про розгляд справи у його відсутність, оскільки перебуває у ЗСУ, вину у вчиненні правопорушення визнає ( а.с.13).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За правилами ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №631284 від 14.01.2024 року встановлено, що водій ОСОБА_1 14 січня 2024 року о 02:51 год. в Чернівецькій області, Дністровського району на А/Д Н-03, 317 км, керував транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.1).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від підпису в протоколі відмовився, а також відмовився від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України (а.с.1,4).
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на огляд водія ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням алкотестеру «Драгер», так і в закладі охорони здоров'я (а.с.2-3).
14 січня 2024 року під час фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису, матеріали якого долучено до протоколу про адміністративне правопорушення(а.с.1).
З матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейським було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , за порушення ПДР, здійснено перевірку документів та повідомлено причину зупинки, крім того, під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку. Проте, ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» та від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився. При цьому, поліцейським було роз'яснено водію права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та яка відповідальність передбачена за порушення водієм п 2.5 ПДР (02:54-02:58).
ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні його дії та ознаки сп'яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та даними відеофіксації даного адміністративного правопорушення. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд не вбачає.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення.
Суд вважає наявний відеозапис належним доказом у справі, оскільки він узгоджується з іншими письмовими доказами, є змістовним та свідчить, про дотримання поліцейськими процедури по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та фіксації відмови вказаної особи від проходження огляду водія на стан сп'яніння.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 14.01.2024 року керуючи транспортним засобом відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на вимогу поліцейського, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 01.10.2005 року, видане центром ДАІ 7304 (а.с.7).
Обставин, які пом'якшують відповідальність чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
У відповідності до ст.ст.23,33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі -Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі». У справі "Ізмайлов проти Росії" п. 38 рішення від 16.10.2008 року, Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3671-17 від 08 липня 2011 року, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2024 року цей розмір становить 605,60 грн. (3028х0,2=605,60).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн. в дохід держави.
Керуючись, ст.ст.40-1, 130 ч.1, 221 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 у, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Хотинського районного суду Чернівецької області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Копію постанови направити ОСОБА_1 до відома.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т. М. Ковальчук