Єдиний унікальний номер 725/8890/23
Номер провадження 1-кп/725/201/23
09.02.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023263020000868 від 6 жовтня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), за наступних обставин.
Так, 6 жовтня 2023 року близько 11 години 48 хвилин ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «MAZDA» моделі «СХ-5» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Головна, у м. Чернівці здійснив поворот в напрямку вул. Кафедральна у м. Чернівці, зі швидкістю, що не перевищує максимально допустиму в межах населеного пункту та наближаючись до будинку № 8 вказаної вулиці, де наявний регульований пішохідний перехід, позначений дорожнім знаком 5.35.1 (2) ПДР України «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР «Зебра», допустив зіткнення із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переїжджав проїзну частину дороги в межах пішохідного переходу на електричному самокаті, з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
В подальшому, ОСОБА_7 зупинив власний транспортний засіб на вищевказаному пішохідному перехресті по вул. Кафедральна у м. Чернівці, при цьому перекривши ним частину проїзної ділянки дороги, що унеможливило рух інших транспортних засобів, вийшов з автомобіля та діючи умисно, протиправно, з хуліганських спонукань, демонструючи зверхність, вседозволеність та ігноруючи загальноприйняті норми суспільної поведінки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, висловлюючи погрози фізичною розправою, застосував до неповнолітнього ОСОБА_4 фізичну силу, а саме наніс останньому не менше п'яти ударів кулаками обох рук в область голови та обличчя.
В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 заподіяв неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді синця з садном на правій щоці від скроневої ділянки до нижньої щелепи та струс головного мозку, що згідно висновку судово-медичного експерта № 690 екс від 25 жовтня 2023 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 296 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердивши при цьому викладені в обвинуваченні фактичні обставини вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство).
При цьому суду пояснив, що 6 жовтня 2023 року приблизно о 12 годині дня їхав на власному автомобілі по вул. Головна та здійснюючи поворот на вул. Кафедральна у м. Чернівці відчув раптовий удар електричного самокату у бік його автомобіля. Зупинившись, вийшов з автомобіля та перебуваючи у підвищеному емоційному стані у зв'язку із тим, що в його машині перебувала неповнолітня дитина із підвищеною температурою та він поспішав з дитиною до лікарні, наніс кілька ударів по обличчю потерпілого. Між ним та потерпілим виник словесний конфлікт в ході якого він наніс йому ще кілька ударів по обличчю, в загальній кількості ним було нанесено п'ять ударів, а також схопив потерпілого за рюкзак, перешкоджаючи втекти з місця пригоди. Крім того, суду вказав, що в цей час на вулиці були люди, проходила жінка, яка почала кричати на нього та намагатися зупинити конфлікт. В подальшому на місце пригоди приїхали працівники швидкої медичної допомоги, які госпіталізували ОСОБА_8 , а також працівники поліції, які відвезли його на освідування. Після того, як працівники поліції його відпустили, він їздив до лікарні, де пропонував потерпілому матеріальну допомогу, однак його опікун відмовився. Звернув увагу суду на те, що оскільки потерпілий був у капюшоні, він не зрозумів, що він є неповнолітньою особо. Просив суворо його не карати. Поданий потерпілим цивільний позов визнав частково, зокрема в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, однак заперечував в частині наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.
Крім визнання вини, обвинувачений ОСОБА_7 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
При цьому, зважаючи на те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення та визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з'ясувавши при цьому те, що обвинувачений правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд враховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив обставини вчинення обвинуваченим щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та вказав, що заявлений ним цивільний позов підтримує повністю, оскільки неправомірними діями обвинуваченого йому була завдана як матеріальна, так й моральна шкода.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, у тому числі й висновок судово-медичного експерта № 690 екс від 25 жовтня 2023 року, відповідно до якого тілесні ушкодження у виді синця з садном на правій щоці від скроневої ділянки до нижньої щелепи та струс головного мозку, відноситься до легких тілесних ушкоджень, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що протиправними діями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, тобтогрубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство) й відповідно органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані вірно.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які б обтяжували покарання судом також не встановлено.
Крім того, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема те, що згідно із ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 296 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів та проступком.
Також судом ураховують й характеризуючи особу обвинуваченого дані, зокрема те, що останній на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, а також офіційно працевлаштований та є приватним підприємцем.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість обрати обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів .
Потерпілим ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого завдану матеріальну шкоду в розмірі 2882, 33 грн. та 40 тис. грн. завданої моральної шкоди.
Так, частиною 1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно зі ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що внаслідок вчинення обвинуваченим злочину потерпілому ОСОБА_4 завдано матеріальну шкоду в розмірі 2882, 33 грн., яка пов'язана із несенням витрат на лікування внаслідок нанесення йому тілесних ушкоджень та підтверджена копіями відповідних квитанцій, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Обговорюючи доведеність позовних вимог потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого відшкодування моральної шкоди в розмірі 40 000 грн., суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та глибину душевних страждань потерпілого зважаючи на його вік та особу неповнолітнього ОСОБА_4 , а також обставини за яких відносно потерпілого було вчинено суспільно-небезпечне діяння та тяжкість наслідків злочину, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову в частині відшкодування потерпілому моральної шкоди в розмірі 20000 грн., що буде справедливою сатисфакцією за заподіяну потерпілому моральну шкоду, а в решті позову - відмовити.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65-69 КК України, ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень.
Речові докази :
-DVD-R диски з відеозаписами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 2882 грн. 33 коп. завданої матеріальної шкоди та 20 000 грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1