08.02.2024
справа № 642/206/24
провадження №3/642/226/24
06 лютого 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено, місе роботи не надав, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
До Ленінського районного суду м. Харкова повторно надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 642817 від 01 січня 2024 року, 01.01.2024 о 11 годині 13 хвилин в м. Харків, по вул. Велика Панасівська, буд. 67, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2112, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД у присутності двох свідків відмовився.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 642817 від 01 січня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування зазначив, що протокол він не підписував, права передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому не роз'яснювалися. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій керував транспортним засобом з «ознаками наркотичного сп'яніння», а не «в стані наркотичного сп'яніння», як визначено ч.1 ст. 130 КУпАП та в п. 2. 9а ПДР. Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і п. 2.9а ПДР. Тому відповідальність водія за діяння, зазначене в протоколі, на підставі 1 ст. 13О КУпАП виключається.
ОСОБА_1 пояснив, що 01.01.2024 року близько 11:12 год. він рухався на автомобілі ВАЗ 21121, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Харків поблизу вулиці В.Панасівська. Після зупинки його автомобілю, підійшов інспектор поліції, який не назвав своє прізвище та попросив пред' явити водійське посвідчення та документи на автомобіль. ОСОБА_1 зазначив, що він почав хвилюватися, тому що піддавався психологічному тиску з боку поліцейського, внаслідок чого вимушений був викликати швидку.
Крім того, інспектор фактично зупинив автомобіль без наявних підстав, передбачених ст. 35 Закону «Про поліцію», причина зупинки ОСОБА_1 не була повідомлена. Навіть в рапорті причина зупинки не вказана і не було повідомлено який пункт Правил дорожнього руху порушено. ОСОБА_1 зазначив, що поліцейський не повідомив йому виявлений у останнього ознак наркотичного сп'яніння, а відеозаписи не містять відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння, письмового направлення він не отримував. Органом поліції до матеріалів справи долучено пояснення, відібрані від осіб, ім'я яких зазначено як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, інформації щодо документів, на підставі яких було встановлено особи вказаних свідків, не зазначено. Таким чином співробітниками поліції не було достовірно встановлено особи свідків, оскільки жодних відомостей про надання останніми певних документів на підтвердження особи ані матеріали справи , ані відповідні пояснення не містять. Пояснення свідків є неналежними доказами, оскільки вони не містять відомостей про час їх складання, про документи, на підставі яких встановлювались особа свідків, а також з тих підстав, що пояснення є заздалегідь надрукованими бланками. До того ж свої підписи свідки поставили на бланку протоколу, який ще був не заповнений, про що свідчить відеозапис.
Враховуючи викладене виникають обгрунтовані підстави вважати наявність упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних його дій, який, нібито встановив факт перебування мене в стані наркотичного сп'яніння, але всупереч складеному відносно мене протоколу, т/з не був поміщений на штрафмайданчик, а також не було передане керування іншій особі, яка б забезпечила безпеку руху. Всі ці дії поліцейського ст.лейтенанта ОСОБА_4 є грубим порушенням вимог ст. 265-2 та 266 КУпАП та своїх службових обов'язків. Просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255цього Кодексу.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок).
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).
За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Як ст.266 КУпАП, так і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачають проведення огляду на стан сп'яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров'я.
Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, згідно пункту12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 Розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
А відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 642817 від 01 січня 2024 року, 01.01.2024 о 11 годині 13 хвилин в м. Харків, по вул. Велика Панасівська, буд. 67, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2112, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД у присутності двох свідків відмовився.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 642817 від 01 січня 2024 року. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - т.в.о. командира взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Х/о старшим лейтенантом поліції Шестеріновим О.О.
Від підписання протоколу та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 642817 від 01 січня 2024 року, рапортом поліцейського, відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2024, поясненнями свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно облікових даних НАІС ДДАІ ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 04.09.2012.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.
Так, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:
- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану наркотичного сп'яніння.
На відеозаписі подій від 01.01.2024 долученого до матеріалів справи зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу ВАЗ 2112, д.н.з. НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ВАЗ 2112, д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено працівниками поліції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», яким передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Доводи про те, що транспортний засіб ВАЗ 2112, д.н.з. НОМЕР_1 незаконно зупинили працівники поліції, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом, на якому відображено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом номерний знак якого перекритий сіткою чим порушив ПДР, і був зупинений у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП. Такі обставини зупинки останнього, також підтверджуються і вказаним вище відеозаписом, долученим до матеріалів справи поліцейськими та дослідженим в ході розгляду справи.
Судом встановлено, що поліцейський дотримався вимог п.1 та п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до яких він може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а також у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім того, суддя зазначає, що працівниками поліції, було повідомлено водієві причину зупинки, зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, роз'яснено процедуру проведення огляду, наслідки відмови від такого, роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонено його від керування транспортним засобом, що відображено на відеозаписі події 01.01.2024.
Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП, також відхиляються судом, оскільки зворотнє зафіксовано відеозаписом.
Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Під час спілкування у ОСОБА_1 поліцейськими було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння - виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. З відеозапису вбачається, що поліцейським такі ознаки порушнику повідомлено.
ОСОБА_1 вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій керував транспортним засобом з «ознаками наркотичного сп'яніння», а не «в стані наркотичного сп'яніння», як визначено ч.1 ст. 130 КУпАП та в п. 2. 9а ПДР. Тому відповідальність водія за діяння, зазначене в протоколі, на підставі 1 ст. 13О КУпАП виключається.
Однак, суд зауважує, що протокол відносно ОСОБА_1 складений за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а саме останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Тобто, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 2.5 ПДР, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП не виключається.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та виявлення і повідомлення такому про наявність ознак наркотичного сп'яніння, поліцейський неодноразово пропонує останньому пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану наркотичного сп'яніння. На що ОСОБА_1 зазначає, що він поспішає - везе в лікарню дружину, якій раптово стало погано, на пропозицію поліцейського викликати їй швидку відмовляється. При цьому, дружина останнього повідомила, що вона їде в лікарню за попереднім записом.
Поліцейським вкотре було запропоновано викликати швидку, на що остання відмовилася, зазначила, що їде до лікаря за записом.
Після чого ОСОБА_1 , як вбачається з відеозапису зазначив: «мені погано, я зараз викличу собі швидку».
На чергову пропозицію пройти огляд, вказав, що в нього болить серце, у зв'язку з тиском поліції. ОСОБА_1 зазначав, що «не відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак йому погано, він чекає швидку».
Поведінка ОСОБА_1 та наданий ним у судовому засіданні консультативний висновок від 01.01.2024 щодо звернення до КНП «Міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР зі скаргами на біль у серці внаслідок тиску поліцейських, де останньому надано консультацію кардіолога, не спростовують викладені в протоколі обставини та підтверджують факт ухилення від проходження останнім огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд дійшов висновку, що така поведінка ОСОБА_1 свідчить про його намір уникнути відповідальності.
Неодноразово поліцейським запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі (у лікаря-нарколога), на що останній мотивуючи поганим самопочуттям та тиском з боку поліції ухилився у присутності двох сввідків, що і стало причиною для складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Отже, волевиявлення ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.
До того ж, суд звертає увагу, що у водія після роз'яснення поліцейським порядку проходження огляду та можливих наслідків такого огляду, був вибір або пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо він вважав, що не має ознак наркотичного сп'яніння, або відмовитися від проходження огляду.
При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п.2.5ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 , що співробітниками поліції не було достовірно встановлено особи свідків, оскільки жодних відомостей про надання останніми певних документів на підтвердження особи ані матеріали справи , ані відповідні пояснення не містять. Пояснення свідків є неналежними доказами, оскільки вони не містять відомостей про час їх складання, про документи, на підставі яких встановлювались особа свідків, а також з тих підстав, що пояснення є заздалегідь надрукованими бланками, свої підписи свідки поставили на бланку протоколу, який ще був не заповнений, спростовуються матеріалами справи та відеозаписом.
Твердження ОСОБА_1 про те, що направлення до медичного закладу не складалося, спростовано дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, на а. с. 5 міститься таке направлення.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах. Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
При цьому, у разі відмови/ухилення водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду на місці чи доставлення особи до закладу охорони здоров'я.
До того ж, з відеозапису не вбачається будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія до відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
При цьому, працівником поліції було роз'яснено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.5 ПДР України, ознайомлено з його змістом та роз'яснено права.
Досліджені судом докази не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції до особи правопорушника.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно, приходжу до висновку, що вина останнього у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно облікових даних НАІС ДДАІ ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 04.09.2012.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним, грубим і суспільно небезпечним, особу правопорушника, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не встановлено, судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу 34000 грн.
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції у м. Харкові.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло