Справа № 638/8808/23
Провадження № 2/638/1370/24
08 лютого 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Зінченко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування м. Ізюм, Служба у справах дітей Ізюмської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом про позбавлення батьківських прав до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування м. Ізюм, Служба у справах дітей Ізюмської міської ради.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.03.2003 уклали шлюб. У період шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що подружнє життя між сторонами не склалося, 20.04.2001 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області було винесено рішення про розірвання шлюбу, з відповідачки стягнуто аліменти на утримання сина.
Крім того позивач вказує, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина. Дитина знаходиться на повному утриманні батька.
На підставі викладеного просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Ухвалою Дзержинського районного суду від 04 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
11 вересня 2023 року третьою особою Органом опіки та піклування м. Ізюм подано до суду висновок, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , у зв'язку із тим, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомила. Відзив на позовну заяву не подала.
Представник третьої особи- Служби у справах дітей Ізюмської міської ради у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за представника служби у справах дітей.
Представник третьої особи- Органу опіки та піклування м. Ізюм у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за представника служби у справах дітей.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 20.09.2011, серії НОМЕР_1 .
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 березня 2003 року, розірвано.
З копії Розрахунку заборгованості по стягненню аліментів вбачається, що при примусовому виконанні судового наказу № 623/751/21, виданого 07.03.2021 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку і до повноліття дітей. Станом на 01.06.2023 заборгованість по аліментам складає 55 033, 31 грн.
З копії Характеристики, виданої директором Ізюмського ліцею №10 ОСОБА_4 та класним керівником ОСОБА_5 вбачається, що батько приділяє належну увагу вихованню сина, постійно підтримує зв'язок з класним керівником.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням сина, не виявляє до нього будь-якої батьківської уваги та турботи, не займається розвитком дитини, не цікавиться його життям взагалі.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, врахувавши висновок органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 .
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, який не просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді сплаченого за подання до суду даної позовної заяви судового збору, суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування м. Ізюм, Служба у справах дітей Ізюмської міської ради про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:
Орган опіки та піклування м. Ізюм (адреса місцезнаходження: вул. Васильківського, буд. 1, прим. ДНЗ №9, м. Ізюм),
Служба у справах дітей Ізюмської міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Степана Бандери, буд. 67, м. Ізюм).
Суддя Д.М. Цвіра