Справа № 638/15573/23
Провадження № 2/638/1973/24
08 лютого 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря - Зінченко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-
встановив:
КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання у сумі 73927,27 грн., з урахуванням трьох процентів річних у сумі 1611,68 грн. та інфляційних витрат у сумі 8349,12 грн. за період 01.04.2018 по 31.01.2022.
Свої вимоги комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" обґрунтовує тим, позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, що регулюють відносини між виконавцем послуг - Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі та споживачами, які отримують ці послуги.
За період з 01.03.2016 по 31.01.2022 року відповідач не у повному обсязі сплачувала вартість наданих послуг, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на загальну суму 73927,27 грн., з огляду на що позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій розгляд справи просила провести без її участі, та ухвалити заочне рішення по справі у разі неявки відповідача в судове засідання.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у жодне із призначених судом судових засідань не з'явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг, із відомостями про заборгованість, свідчить про порушення, не визнання або оспорювання охоронюваних законом його цивільних прав та інтересів.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно матеріалів справи, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з теплопостачання та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2002 року № 1875-IV, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9листопада 2017року №2189-VIII, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Нормами пункту 5 частини 2статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
На підставі ч.1, 4 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Відповідно до ст. ст.150,156,162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг позивача КП «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу вбачається, що загальна сума заборгованості з оплати наданих послуг за період з 01.03.2016 по 31.01.2022 становить 73927, 27 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов'язання.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно- правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово - комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Отже, у зв'язку із простроченням відповідачем оплати вартості спожитих нею послуг, вимоги позивача про стягнення з останньої трьох процентів річних у сумі 1135, 22 грн. та інфляційних витрат у сумі 6839, 34 грн., є законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частини також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи відсутність заяви відповідачів про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» у повному обсязі, стягуючи з відповідачів на користь позивача суму заборгованості з оплати послуг з теплопостачання у сумі 73927,27 грн., з урахуванням трьох процентів річних у сумі 1611, 68 грн. та інфляційних витрат у сумі 8349,12 грн. за період з 01.03.2016 по 31.01.2022.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі - 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823, Код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за послуги з теплопостачання за період 01.03.2016 по 31.01.2022 у розмірі 73927 (сімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 27 коп., три проценти річних в сумі 1611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн. 68 коп. та інфляційні витрати у сумі 8349 (вісім тисяч триста сорок дев'ять) грн. 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823, Код ЄДРПОУ 31557119) судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: Д.М. Цвіра