Дата документу 08.02.2024Справа № 554/8136/23
Провадження № 2/554/2528/2024
08.02.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Материнко М.О. ,
секретаря судового засідання - Литвин А.С .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини ,-
У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом щодо встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. У встановлений законом строк позивач не звернулась до органів нотаріату з приводу оформлення спадкових прав.
Згідно Постанови Третьої полтавської державної нотаріальної контори № 212/02-31 від 09.06.2023р. зазначено, , що у зв'язку із тим, що спадкоємець ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована по АДРЕСА_2 та вчасно не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, тому позивачу відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави суду від 08.09.2023р року було відкрито загальне позовне провадження по справі.
Згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 30.11.2023р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засідання позивач та представник позивача не з'явились будучи повідомленими про дату і час судового розгляду. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду не з'явився. Також представником відповідач подано відзив в якому вона просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач обрала неналежний спосіб захисту.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на належне їй майно.
Згідно Постанови Третьої полтавської державної нотаріальної контори № 212/02-31 від 09.06.2023р., ОСОБА_1 звернулась із проханням відкрити спадкову справу та видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована: АДРЕСА_2 .
Згідно Інформаційної довідки Спадкового реєстру № 72765555 від 09.06.2023р. спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.
Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 09.06.2023р. № 00040030203 спадкодавець ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Постанові нотаріуса зазначено, що у зв'язку із тим, що спадкоємець ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована по АДРЕСА_2 , та вчасно не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, тому позивачу відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії.
Згідно Акту про проживання від 13.06.2023р. складеного мешканцями суміжних квартир - орієнтовно із 2020р. по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 фактично проживала по АДРЕСА_1 разом із своєю дочкою ОСОБА_1 .
Згідно довідки ТОВ «Медичний центр «Сімейний» від 09.09.2021р. спадкодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає по АДРЕСА_1 .
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №4 від 22.06.2022р. в розділі 8 «місце смерті» зазначено - АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Із врахуванням вказаних норм матеріального права суд вважає, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права. Тому суд не бере до уваги заперечення зазначені у відзиві відповідача з цього приводу.
На основі поданих письмових доказів суд вважає доведеним факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем -задовольнити.
«Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
Відповідач: Територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ 24388285, м. Полтава, вул. Соборності, 36
Суддя М.О. Материнко