Справа № 459/4329/23
Провадження № 2-а/459/71/2023
09 лютого 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу за адміністративним позовом заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
29.12.2023 позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову серії БАД № 583158 від 06.12.2023 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення вимоги п.2.1.а ПДР, а саме: не мав із собою посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії транспортним засобом. Позивач зазначає, що в постанові не зазначено докази які підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Стверджує, що відповідач не перевіривши та не надавши оцінку обставинам, притягнув його до адміністративної відповідальності. Вважає дану постанову незаконною та протиправною та такою, що підлягає скасуванню та закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
02.01.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
05.02.2024 сторони у судове засідання не з'явились.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовну заяву підтримав та просив задовольнити.
Відповідач будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки не повідомив. Також відповідачем не було подано відзиву.
На підставі ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Оцінивши докази у справі, суд вважає, що слід постановити судове рішення про таке.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 583158 від 06.12.2023 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за те, що він 30.11.2023 року о 23:30 год у м. Червонограді по вул. Стуса 29, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п.2.1. а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі - а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п.2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно ч.1 ст. 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
За правилами ст. 255 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення, зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушення, не надав.
З огляду на наведене, а також те, що позивач в своєму позові категорично заперечив свою вину у вчиненому правопорушенні, а відповідачем жодними доказами не спростовано наведених позивачем обставин та не доведено його винуватість у даному адміністративному правопорушенні, шляхом подання доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та його винуватість у вчиненні такого, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі. За таких обставин і міркувань позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору (є учасником бойових дій ), судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Постанову серії БАД № 583158 від 06.12.2023, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 09.02.2024.
Суддя: А. І. Жураковський