Справа № 454/1573/22
Провадження № 2/459/96/2023
29 січня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ АКБ "Львів", за участю третіх осіб Державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., Суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ "Гал-Світ", ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності,
Позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати державну реєстрацію права власності за ПАТ АКБ «Львів» на нежитлове приміщення безалкогольного цеху, за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 30.12.2016 реєстратором приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгою Петрівною.
В обґрунтування позову вказав, що наявні ряд підстав для скасування судом реєстрації права власності на предмет іпотеки, а саме: відсутність доказів вручення іпотекодавцю належним чином оформленого повідомлення про порушення основного грошового зобов'язання за кредитним договором, відсутність оцінки іпотечного майна, відсутність доказів наявності боргу перед банком, відсутність згоди співвласника майна дружини ОСОБА_6 , відсутність у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без дотримання вимог ст. 6 Договору іпотеки, відсутність належного повідомлення приватного нотаріуса про існування спору між сторонами з приводу розміру заборгованості, відсутність відомостей про отримання іпотекодавцем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, відсутність інформації про оціночну вартість майна, за якою відбулося зарахування грошових вимог. Вважає, що відсутність оцінки конкретного майна предмета іпотеки на момент переходу права власності з погодження власників майна не проводилася. Зазначає, що саме не надання йому банком інформації про вартість майна, за якою повинно було відбуватися зарахування вимог, є істотною обставиною для скасування реєстрації права власності банку.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 11.07.2022 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі ОСОБА_1 до АТ АКБ «Львів», за участю третіх осіб Державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та Суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ «Гал-Світ» про скасування державної реєстрації права власності, оскільки є рішення, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили.
Постановою Львівського апеляційного суду від 28.11.2022, ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 11 липня 2022 року - скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 26.12.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі.
16.02.2023 розпорядженням Голови суду Сокальського районного суду Львівської області вищевказану справу передано до Червоноградського міського суду Львівської області з підстав передбачених у п.2 ч.1 ст. 31 ЦПК України.
24.03.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.
29.05.2023 представник відповідача подав письмові пояснення, в яких вказала, що з приводу того, що державним реєстратором, начебто не було враховано рішення Сокальського районного суду за позовом його дружини ОСОБА_7 про визнання права власності на будівлю безалкогольного цеху, загальною площею 25, 8 кв. м., що находиться по АДРЕСА_1 , позивачем не надано ні номера судової справи, ні самого рішення суду, яке начебто не врахував державний реєстратор. Крім того, вказала, що при укладанні Договору іпотеки, дружина позивача ОСОБА_7 надала письмову згоду на укладення договору іпотеки та надала згоду, щоб умови договору іпотеки визначались її чоловіком самостійно. По даній справі, ОСОБА_7 не є ні позичальником, ні Іпотекодавцем. З приводу тверджень позивача, що Банк звернув стягнення на іпотечне майно в поза судовому порядку, маючи рішення про звернення стягнення на майно, то існування невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджає зверненню стягнення на такий предмет іпотеки у позасудовому порядку. Стосовно аргументів, що позивач не отримував вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, що унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя, зазначає, що дана обставина була предметом розгляду по справі №454/587/17, де рішенням було встановлено, що ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором. Уповноваженими органами Банку було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом прийняття його у власність. Це рішення було реалізовано, шляхом подання реєстратору відповідної заяви про реєстрацію права власності Банку на безалкогольний цех, з додаванням усіх передбачених чинним законодавством документів. З приводу твердження позивача, про те, що його не повідомляли про оцінку предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності та не надсилались результати такої оцінки, то вважає, що з передбаченого законодавством переліку документів, ніде не передбачено обов'язку Іпотокодержателя-Стягувача повідомляти і узгоджувати із Іпотекодавцем вартість майна, на яке проводиться стягнення, так як вона визначається суб'єктом оціночної діяльності, який несе за достовірність даних кримінальну відповідальність. Більше того, стверджує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свої прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.
08.06.2023 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення, в яких вказав, що 16.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу Банком було відчужено гр. ОСОБА_4 , набуте у власність на підставі іпотечного застереження майно-нежитлову будівлю, загальною площею 255,8 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
06.07.2023 позивач подав уточнену позовну заяву, в якій вказав, що просить скасувати державну реєстрацію з таких підстав як: відсутність доказів вручення іпотекодавцю належним чином оформленого повідомлення про порушення основного грошового зобов'язання за кредитним договором, відсутність оцінки іпотечного майна, відсутність доказів наявності боргу перед банком, відсутність згоди співвласника майна дружини ОСОБА_6 , відсутність у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без дотримання вимог ст. 6 Договору іпотеки, відсутність належного повідомлення приватного нотаріуса про існування спору між сторонами з приводу розміру заборгованості, відсутність відомостей про отримання іпотекодавцем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, відсутність інформації про оціночну вартість майна, за якою відбулося зарахування грошових вимог. Вважає, що відсутність оцінки конкретного майна предмета іпотеки на момент переходу права власності з погодження власників майна не проводилася. Ствердив, що саме не надання йому банком інформації про вартість майна, за якою повинно було відбуватися зарахування вимог, є істотною обставиною для скасування реєстрації права власності банка.
25.07.2023 представник відповідача подала відзив на уточнену позовну заяву, в якому просила відмовити з підстав вказаних у своїх письмових поясненнях. Лише спростувала нові аргументи позивача, щодо посилання ОСОБА_1 , на те що, в договорі іпотеки інший предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з будівлями по АДРЕСА_2 , а не безалкогольний цех в м. Сокалі. На що, представник відповідача зазначила, що будівля безалкогольного цеху була предметом іпотеки за Договором Іпотеки, а зазначення в початковій редакції п.3.1 Договору Іпотеки житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , є нічим іншим ніж технічною опискою.
31.07.2023 у підготовчому судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 , просив надати час для ознайомлення із позовною заявою та матеріалами справи.
14.08.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якому вказав, що доводи банку є необгрунтованими та спотвореними. Вважає, що приватний нотаріус Новосад О.П. при вчиненні нотаріальних дій по посвідченню переходу права власності, під час реєстрації повинна переконатися в достовірності документа. За загальним правилом позасудовий спосіб виправлення помилок у документах відбувається шляхом звернення до органу, що видав документ обома сторонами договору іпотеки. У разі, якщо ж в документах, на підставі яких видано документ, також наявна помилка, виправлення такої відбувається лише у судовому порядку. Вчинення неналежної дії нотаріусом, з нехтуванням ст. 576 ЦК України прямо пов'язане з подальшою його державною реєстрацією. Стверджує, що відповідач підмінює зміст п.6.4.2 договору іпотеки, умисно спотворивши договірне зобов'язання прямої передачі предмету договору (безалкогольного цеху) у власність банку. Крім того, зазначає, що дружина позивача не давала згоду на пряму майнову власність банку без публічних торгів. Вказує, що вона стосується невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не сум боргу. Додає, що при здійсненні нотаріальних дій щодо переходу банку іпотечного майна нотаріус повинен пересвідчитись чи є однозначною сума боргу у співставленні з його вартістю, зазначеною в ст.4 Договору іпотеки.
18.09.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
04.10.2023 представник відповідача подав додаткові пояснення по справі, у яких вказав, що позивачу відомо про те, що банк не вчиняв виконавчого напису по Договорі Іпотеки, а набув права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, в позасудовому порядку. Позивачем не наводиться законодавчих вимог проводити публічні торги для реалізації Банком належного йому майна, відповідно, такі твердження є голослівні. В даному випадку, Банк як власник, фінансова установа, має право на власний розсуд розпоряджатися належним йому майном, тому відчужив 16.04.2021 року на підставі договору купівлі-продажу гр. ОСОБА_4 , нежитлову будівлю, загальною площею 255, 8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Зазначає, що для прийняття рішень Банком про реєстрацію за ними права власності на іпотечне майно та проведення всіх реєстраційних дій щодо набуття права власності на іпотечне майно були наявні усі необхідні документи.
13.11.2023 третя особа Державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. надала пояснення, у яких вказала, що 29.12.2016 їй було подано ПАТ АКБ "Львів" заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та всі необхідні документи для державної реєстрації прав, а також документи, що підтверджують сплату адміністративного збору.
11.12.2023 третя особа Державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. у судовому засіданні підтримала свої письмові пояснення, які були надані суду. Вказала, що діяла як державний реєстратор.
24.01.2024 судом визнано заяву про відвід судді Жураковського А.І. необгрунтованою.
26.01.2024 суддею Червоноградського міського суду Львівської області Новосад М.Д. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Жураковському А.І. у даній справі відмовлено.
29.01.2024 у судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з урахуванням уточнених позовних вимог, та просили її задовольнити з підстав вказаних у ній.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у своєму відзиві та поясненнях.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини спору та оцінивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
04.02.2008 між ОСОБА_1 та ЗАТ АКБ "Львів" (тепер ПАТ КБ "Львів" - далі Банк) було укладено кредитний договір №20.00.000018 згідно якого він отримав кредит для споживчих потреб у сумі 808 000 грн. Для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ АКБ "Львів" з його згоди було укладено договір іпотеки від 04.02.2008. Відповідно до п.3.1 якого предметом іпотеки є житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Згідно з копії заяви ОСОБА_7 від 04.02.2008 №68/02-08, посвідченої приватним нотаріусом Сокальського РНО Бойчук Н.І., остання надала письмову згоду на укладення договору іпотеки та надала згоду, щоб умови договору іпотеки визначались її чоловіком самостійно.
Підставою виникнення права власності Банку на зазначене майно вказано дублікат договору іпотеки серія та номер 776 від 24.05.2016 року, який виданий приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Бойчук Н.І. згідно договору іпотеки від 04.02.2008 року; лист-вимога ПАТ АКБ "Львів" № 579/0-24 від 14.11.2016 року з повідомленням про вручення; лист-вимога ПАТ АКБ "Львів" № 480/0-12 від 21.09.2016 року; витяг з рішення кредитного комітету ПАТ АКБ "Львів" №КК 102/2016 від 16.12.2016 року; витяг з протоколу засідання правління ПАТ АКБ "Львів" № 110/2016 від 16.12.2016 року.
В пункт 3.1. договору іпотеки нотаріусом внесено виправлення, а саме зазначено замість «житловий будинок з господарськими будівлями» - «нежитлова будівля безалкогольного цеху», замість «Галайди в с. Поториця Сокальського району» - «Яворницька, в м. Сокаль» та замість «жовтня 2006» - «лютого 2008».
Рішенням Сокальського районного суду від 30.07.2015 у справі №454/782/15-ц звільнено з-під арешту нежитлову будівлю безалкогольного цеху, поз 2, загальною площею 255,8м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 , який був накладений державним виконавцем ВДВС Сокальського РУЮ Кулик Ю.Р. в порядку виконання вищевказаного судового рішення від 16.04.2013 про стягнення з нього в користь Банку до виділення з нього частки належної його дружині ОСОБА_7 .
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03.12.2015 рішення Сокальського районного суду Львівської області від 30.07.2015 залишено без змін.
Згідно з копією вимоги ПАТ АКБ "Львів" від 27.05.2020, яка була адресована ОСОБА_1 , про те, що керуючись ст.ст. 35, 36, 37 ЗУ "Про іпотеку" та розділу 6 вищевказаного договору іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Бойчук Н.І. 04.02.2008 за зареєстрованим за №506, АТ АКБ «Львів» 29.12.2016 набув право власності на нерухоме майно, що виступало забезпеченням виконання забов'язань ОСОБА_1 по Кредитному договору №20.00.000018 від 04.02.2008 за вартістю, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності ТзОВ «ГАЛ СВІТ» у звіті про незалежну оцінку майна від 03.11.2016, а саме: нежитлову будівлю безалкогольного цеху, загальною площею 255, 8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набута за вартістю 652 900, 00 грн., і вже як власник цього майна зобов'язував нас протягом 30 днів звільнити приміщення від особистих речей та речей інших користувачів.
Рішенням Сокальського районного суду від 12.02.2019 у справі №454/587/17 в задоволенні позову ОСОБА_7 до ПАТ АКБ "Львів", Державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Сокальського районного нотаріального округу Бойчук Наталії Іванівни, третіх осіб ОСОБА_1 та Сокальської райдержадміністрації про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання протиправними дій, зобов'язання скасування запису та з інших суміжних вимог - відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Сокальського районного нотаріального округу Бойчук Наталії Іванівни та ПАТ КБ "Львів", третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про визнання незаконними (неправомірними) дій/акту приватного нотаріуса та визнання недійсним і скасування нотаріальної дії/акту, визнання недійсним договору іпотеки від 04.02.2008 року - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року касаційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 01 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено в силі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 лютого 2019 року.
Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року залишено без змін.
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності стверджується, що 16.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу Банком було відчужено гр. ОСОБА_4 , набуте у власність на підставі іпотечного застереження майно-нежитлову будівлю, загальною площею 255,8 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Частина перша статті 33 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Тобто, законом передбачено та чітко визначено судовий та позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Згідно до частини першої, другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем в суді.
Отже, законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.
Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена також в Законі України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 18 вказаного Закону № 1953-ІV передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з пунктами 6, 18, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Так підпункт 6.4.2 пункту 6.4. договору іпотеки від 04 лютого 2008 року містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Зокрема відповідно до пункту 6.4.2 договору іпотеки при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою про загальну суму боргових зобов'язань та граничний строк погашення боргових зобов'язань. У випадку непогашення іпотекодавцем боргових зобов'язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов'язань, вказаному в іпотечному повідомленні.
Суд встановив, що рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки прийнято у відповідності до пункту 6.4.2 договору іпотеки у зв'язку із наявною у позичальника заборгованістю, державна реєстрація права власності за відповідачем на іпотечне нерухоме майно проведена на підставі документів, передбачених Порядком №1127.
Таким чином, державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 255,8 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 , була здійснена з дотриманням всіх вимог передбачених ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127, ЗУ "Про іпотеку" та згідно з погоджених сторонами умов.
Доводи позивача та його представника про те, що приватним нотаріусом було прийнято рішення про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не є предметом іпотеки згідно з договором від 04 лютого 2008 року спростовується пунктом 3.1. договору іпотеки, де нотаріусом внесено виправлення, а саме зазначено замість «житловий будинок з господарськими будівлями» - «нежитлова будівля безалкогольного цеху», замість «Галайди в с. Поториця Сокальського району» - «Яворницька, в м. Сокаль» та замість «жовтня 2006» - «лютого 2008».
Доводи ОСОБА_1 про неодержання вимоги Банку про виконання порушеного зобов'язання із зазначенням строку його виконання, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки спростовані наявним в матеріалах справи №454/587/17 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вимогами закону та умовами договору іпотеки не встановлено обов'язок Банку щодо направлення такої вимоги ОСОБА_7 , як дружині іпотекодавця.
Що стосується посилань позивача на те, що відсутня оцінка іпотечного майна та відсутні докази наявності боргу перед банком, то такі є необґрунтованими, оскільки з наведеного вище Порядку не передбачено повідомлення і узгодження із Іпотекодавцем вартість майна, на яке проводиться стягнення.
Крім того, твердження позивача про те, що у нотаріуса були відсутні повноваження щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, не заслуговують на увагу, оскільки третя особа Державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. діяла як державний реєстратор, з дотриманням всіх вимог передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин і міркувань позов є необґрунтованим і безпідставним, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.02.2024.
Суддя: А.І. Жураковський