465/9583/23
3/465/160/24
Іменем України
07.02.2024 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, за даними протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП), -
встановив:
24 листопада 2023 року до Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № 363544 від 12.11.2023р., 12.11.2023р. об 08 год. 50 хв. у місті Львові по вулиці Героїв Майдану 40 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння. Огляд на стан алкогольного сп"яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6810, тест 2503, результат 0,32% проміле, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 24 листопада 2023 року до Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії № 567249 від 12.11.2023р., 12.11.2023р. об 08 год. 50 хв. у місті Львові на перехресті вулиць Героїв Майдану та Бой - Желенського водій автомобіля ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 проявив неуважність, при виїзді на перехрестя не надав переваги в русі автомобілю Toyota Avensis д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався з правого боку по вулиці Героїв Майдану та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів та заподіяння матеріальних збитків, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки два адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень, що пов'язані однією обставиною та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження згідно постанови від 07.02.2024 року.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, погодився з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, однак не погодився з результатом щодо наявності в нього стану алкогольного сп"яніння, який показав відповідний прилад. Зазначив, що не вживав алкогольні напої, а день перед тим вживав лише пиво з друзями. Не погоджується з діями працівників поліції, оскільки останні не скерували його в медичний заклад. Разом з тим, вину у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди визнав в повному обсязі.
В судовому засіданні інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції Марциняк М.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтримав в повному обсязі, зазначив, що при складенні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп"яніння, а відтак запропоновано пройти огляд на наявність чи відсутність стану алкогольного сп"яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Зазначив, що ОСОБА_1 були роз"яснені права, зокрема, право на отримання правової допомоги. Також ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, однак останній відмовився.
Вивчивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, переглянувши долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом, та дослідивши фактичні обставини, у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано, оскільки ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів та заподіяння матеріальних збитків, при цьому керував транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння.
В силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 124 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
П. 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.2.3 б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.1 ст.62 Закону України «Про національну поліцію України» передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Згідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
П.6 цієї Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
В матеріалах справи міститься роздруківка з приладу Alcotest Drager 6810, тест №2503, результат 0,32%.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і під час судового розгляду справи.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що працівниками поліції повністю дотримано процедуру оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, було забезпечено право на захист та право пройти огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
При оцінці доказів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення мають бути застосовані критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України").
Приймаючи до уваги принцип «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований і у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального (адміністративного) правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» № 46477/99, Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Правопорушення стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 363544 та № 567249 від 12.11.2024р. та доданими до них матеріалами, які безпосередньо перевірені судом.
Наведені вище докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
Суд вважає докази у справі логічними, взаємопов'язаними та такими, що у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП.
Докази, які містяться в матеріалах справи, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, відповідають критеріям належності та допустимості, і в своєму взаємозв'язку достатності для доведення того, що водій ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, а відтак вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З урахуванням обставин справи, враховуючи особу винного, вважаю, що адміністративне стягнення слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується в розмірі 0,2% розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 268, 283, 284 КпАП України, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п"ять) грн. 60 коп. судового збору.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через суд, що постановив рішення.
Суддя В. Кузь