29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" лютого 2024 р. Справа № 924/181/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши заяву ТОВ "АДАМА УКРАЇНА", м.Київ про вжиття заходів забезпечення позову
до Приватного підприємства «ГВМ-АГРО», село Іванівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області
до Фермерського господарства «ГВМ-АГРО», село Іванівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Приватний виконавець Лабчук Роман Михайлович, м.Хмельницький
АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», м.Київ
про визнання недійсним (фраудаторним) правочину та відновлення становища, яке існувало до порушення
08.02.2024р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "АДАМА УКРАЇНА", м.Київ до Приватного підприємства «ГВМ-АГРО», село Іванівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, Фермерського господарства «ГВМ-АГРО», село Іванівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватний виконавець Лабчук Роман Михайлович, м.Хмельницький, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», м.Київ про визнання недійсним (фраудаторним) правочину та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Одночасно з поданням позовної заяви ТОВ "АДАМА УКРАЇНА", м.Київ подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить: забезпечити позов ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» шляхом накладення арешту на майно - пшеницю 4 класу 2023 року врожаю в кількості 601,120 тонн - яка належить Фермерського господарства «ГВМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 37852640, місцезнаходження: Україна, 32140, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, село Іванівка, вул. Шевченка, будинок 62), та зберігається на зерновому складі АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ЄДРПОУ 37243279) за адресою: 31345, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Богданівці, вул. Привокзальна, 1.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що предметом позову у цій справі є визнання недійним договору 25 від 31.08.2023 року, вчиненого між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, за яким відбулось відчуження майна - пшениці 4 класу 2023 року врожаю в кількості 601,120 тонн - на користь Відповідача 2, та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення майна у власність Відповідача 1.
Забезпечення позову дасть змогу убезпечити майно, яке було предметом вказаного вище правочину, вчиненого між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, від подальшого відчуження (продажу) Відповідачем 2 або вчинення інших дій, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення майна у власність Відповідача 1.
Арешт майна позбавить Відповідача 2 від можливості подальшого зловживання правами.
Згідно інформації, отриманої від зернового складу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», станом на 11.01.2024 року зерно пшениці 4-го класу, врожаю 2023 року у кількості 601 120 кг перебуває на зберіганні на філії АТ «ДПЗКУ» «Богданівецький комбінат хлібопродуктів», а тому забезпечення позову буде дієвим заходом, який позбавить Відповідача 2 можливості приховати майно з метою унеможливлення подальшого виконання рішення суду.
Суд, розглянувши подану заяву, зазначає наступне.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків, при цьому слід враховувати, що відповідач є організацією яка фінансується з державного бюджету України.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заявник посилається на те, що забезпечення позову дасть змогу убезпечити майно, яке було предметом договору 25 від 31.08.2023 року, вчиненого між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, від подальшого відчуження (продажу) Відповідачем 2 або вчинення інших дій, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення майна у власність Відповідача 1.
Арешт майна позбавить Відповідача 2 від можливості подальшого зловживання правами.
Судом враховується, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Твердження позивача, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому утруднить чи зробить виконання рішення суду неможливим, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять доказів на підтвердження причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявником не надається.
Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 78, 79, 136, 137, 140, 234, 235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - пшеницю 4 класу 2023 року врожаю в кількості 601,120 тонн - яка належить Фермерського господарства «ГВМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 37852640, місцезнаходження: Україна, 32140, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, село Іванівка, Вул. Шевченка, будинок 62), та зберігається на зерновому складі АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ЄДРПОУ 37243279) за адресою: 31345, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Богданівці, вул. Привокзальна, 1 відмовити.
Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня набрання законної сили ухвали.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.
Ухвалу підписано 09.02.2024р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 6 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - adama.court@gmail.com
3 - відповідачу 1 - gvm-agro@ukr.net
4 - відповідачу 2 - 32140, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, село Іванівка, вул. Шевченка, будинок 62
5 - третій особі - laromh@gmail.com
6 - третій особі - docflow@pzcu.gov.ua