Справа № 457/139/24
провадження №1-кп/457/33/24
01 лютого 2024 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження №12024141140000004 від 04 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Виноградів, Закарпатської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,-
03 січня 2024 року о 16:52 год. ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу приміщення магазину «АТБ-МАРКЕТ», який розташований за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Стебницька, 27, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, діючи умисно, в умовах воєнного стану, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 у користуванні якого в цей час перебував автомобіль марки «Volkswagen LT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відчинив передні пасажирські дверцята вказаного автомобіля та проникнувши у його салон таємно викрав майно ОСОБА_6 , а саме сумку світло-коричневого кольору, вартістю 514 гривень, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 41 800 гривень. Після чого ОСОБА_3 утримуючи вказану сумку із грошовими коштами при собі направився у невідомому напрямку, тобто привласнив викрадене майно та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 42 314 гривень.
Обвинувачений винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Крадіжку вчинив під впливом складних життєвих обставин. Щиро розкався у вчиненому та просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що претензій до обвиноваченого немає, так як шкода завдана йому відшкодована. З приводу міри покарання покладається на думку суду.
Крім визнання вини обвинуваченим, його вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Судом встановлено в відкритому судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану. Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу винного, який на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивну характеристику,його матеріальне становище, та те, що він раніше не судимий.
Суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
З врахуванням наведеного, беручи до уваги те, що обвинувачений позитивно характеризується по місцю проживанню та з місця навчання, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки, відсутність претензій потерпілого, суд вважає, що покарання йому слід обрати у виді позбавлення волі в межах санкції статті КК України, за якою кваліфіковано вчинене ним кримінальне правопорушення. Беручи до уваги обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, думку потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов'язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо він впродовж встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 11 січня 2024 року на сумку світло-коричневого кольору, три комплекти ключів, 1 пару рукавиць чорного кольору, які було поміщено до спецпакету № WAR 1611168; грошові кошти в загальній сумі 41800 гривень: купюрами номіналом 500 (п'ятсот) гривень в кількості 52 штуки, номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 5 штук, номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 54 штуки, що вилучені у громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . - скасувати.
Речові докази - сумку світло-коричневого кольору, три комплекти ключів, 1 пару рукавиць чорного кольору, які було поміщено до спецпакету № WAR 1611168; грошові кошти в загальній сумі 41800 гривень: купюрами номіналом 500 (п'ятсот) гривень в кількості 52 штуки, номіналом 1000 (одна тисяча) гривень в кількості 5 штук, номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 54 штуки, що вилучені у громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Речовий доказ - змив із зовнішньої сторони ручки водійських дверей, який було поміщено до паперового конверту та сліди рук на 4 ПЛС, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Дьвівській області - знищити.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 , у виді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1