Рішення від 09.02.2024 по справі 922/4792/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2024м. ХарківСправа № 922/4792/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №2639 від 30.01.2024) по справі

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16)

до Фізичної особи-підприємця Климова Антона Леонідовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 39131,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Климова Антона Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) основну заборгованість у розмірі 12942,01 грн., пеню у розмірі 2104,92 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 825,64 грн. В решті позову відмовлено.

30.01.2024 в системі діловодства суду від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №2639), яка сформована в системі "Електронний суд" 29.01.2024. В поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8375,00 грн.

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на вище викладене, а також беручи до уваги те, що справа №922/4792/23 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у даній справі ухвалено без виклику учасників справи, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто без виклику учасників справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8375,00 грн. позивачем представлено суду наступні документи, а саме: договір на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1165429 від 02.01.2024; платіжна інструкція №185 від 21.11.2023; банківська виписка від 27.12.2023; лист Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №5997 від 20.10.2023; акт №3 завдання-приймання наданих послуг (наданої правничої допомоги) від 16.11.2023 за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Адвокатського бюро "Антона Новакова" з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується протягом терміну дії договору надати замовнику послуги, зазначені в п.п. 1.2., 1.3. договору, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги.

Пунктом 1.2. договору передбачено найменування послуг: згідно ДК 021:2015 код 7911000-8: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов'язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника). Сторони домовились, що на підставі договору здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності.

Згідно з пунктом 2.2. договору послуги надаються виключно після одержання письмових заявок замовника, в яких будуть зазначені конкретні завдання, строк їх виконання та інші необхідні дані. Виконавець після отримання заявки замовника може повідомити про неможливість надання послуги з відповідним обгрунтуванням такої неможливості.

Умовами пункту 3.1. договору передбачено, що загальна ціна договору становить: 1005000,00 грн. без ПДВ. Ставка за годину наданих послуг, яка визначена в рішенні Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати, що на дату укладення договору дорівнює 1675,00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.2. договору ціна договору, визначена в п. 3.1. договору складається із гонорару виконавця та понесених ним витрат на залучення співвиконавців.

Згідно з пунктом 3.3. договору в погодинні ставки виконавця виключно усі понесені витрат, такі як, кур'єрські послуги, канцелярські витрати, телефонні переговори, Інтернет, послуги пошти, фотокопіювання, витрати на відрядження, переклад та інші.

Умовами пункту 4.1. договору погоджено, що розрахунки здійснюються шляхом оплати замовником рахунку виконавця після підписання акту здавання-приймання наданих послуг, що свідчить про прийняття наданих послуг замовником.

Відповідно до пункту 4.2. договору розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 10 робочих днів після прийняття їх замовником, але в будь-якому разі не пізніше закінчення строку дії договору. Датою оплати є дата перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 5.1. договору визначено строк надання послуг: до 31 грудня 2023 року. Конкретний строк виконання завдання за заявкою (в випадку необхідності) встановлюється замовником за погодженням з виконавцем в заявці.

Умовами пункту 5.4. договору передбачено, що акт здавання-приймання наданих послуг складається виконавцем за результатами календарного місяця надання послуг або за результатами надання послуг згідно заявки та затверджується/підписується уповноваженими представниками замовника. Акт здавання-приймання наданих послуг може складатись, як відповідно до однієї заявки замовника, так і кількох, за вибором виконавця. В акті здавання-приймання наданих послуг зазначається назва послуги, опис виконаної роботи та кількість витраченого часу.

Відповідно до пункту 5.5. договору замовник повинен в строк не більше п'яти робочих днів після отримання акту здавання-приймання наданих послуг затвердити його та підписати або надати мотивовану відмову в затвердженні/підписанні акту. Якщо в наведений в цьому пункті строк акт здавання-приймання наданих послуг не було підписано з боку замовника та не надано мотивовану відмову в його підписанні, він вважається підписаним, а відповідні послуги прийнятими.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023 в частині надання послуг, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до Акту №3 здавання-приймання наданих послуг (надання правничої допомоги) від 16.11.2023 за договором про надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023 виконавець здає, а замовник приймає послуги з адвокатської діяльності: код за ДК 021:2015 79110000-8 - Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності, пов'язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника), а саме підготовка для подання до суду позовної заяви та відповідних матеріалів (додатків) відносно ФОП Климов А.Л. згідно заявки замовника №5997 від 20.10.2023 з витраченим часом у 5 год., вартістю 8375,00 грн.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З платіжної інструкції №185 від 21.11.2023, а також виписки з банківського рахунка від 27.12.2023 слідує, що позивач перерахував на рахунок Адвокатського бюро "Антона Новакова" кошти у розмірі 505850,00 грн. із призначенням платежу: "3117693;2240; за послуги з адвокатської діяльності, пов'язані із наданням правничої допомоги з питань, що виникають в діяльності замовника; дог. №27 від 22.09.2023, акт №3 від 16.11.2023; Без ПДВ"

Водночас у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

З огляду на наведене, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Судом враховано, що до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі додано докази її направлення разом із доданими до неї документами на належну адресу відповідача. При цьому клопотань від відповідача в порядку частини 5 статті 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Разом з тим, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в межах присічного строку, що визначений частиною 3 статті 244 ГПК України.

У системному зв'язку із наведеними вище правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги, керуючись принципами верховенства права та справедливості, враховуючи критерій реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 8375,00 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Згідно з статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на вказане, а також враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову у даній справі, керуючись положеннями статті 123, 126, 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення (вх. №2639 від 30.01.2024) - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Климова Антона Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3220,37 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржено в порядку та строки, що передбачені статтею 254, 256-259 ГПК України.

Додаткове рішення складено 09.02.2024 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

Попередній документ
116887594
Наступний документ
116887596
Інформація про рішення:
№ рішення: 116887595
№ справи: 922/4792/23
Дата рішення: 09.02.2024
Дата публікації: 12.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.01.2024)
Дата надходження: 13.11.2023
Предмет позову: стягнення коштів