Справа № 464/7615/23
пр.№ 2/464/245/24
09.02.2024 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Борачка М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, -
ОСОБА_5 діючи в інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках відшкодування майнової шкоди заподіяної залиттям квартири у розмірі 16952 грн., а також стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище, над квартирою позивачів розташована квартира АДРЕСА_2 , співвласниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З 2021 року відповідачі систематично заливають квартиру позивачів. Так, зокрема відповідачі залили квартиру позивачів 17.02.2021, 06.05.2022, 27.06.2023, 29.06.2023 про що складені відповідні акти. Внаслідок неодноразового залиття, квартира позивачів потребує відновлювального ремонту. Відповідно до висновку експерта №29/23 від 25.08.2023, вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття квартири позивачів становить 16952 грн. Крім того, за проведення експертизи з визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт позивачі понесли витрати у розмірі 3500 грн. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 13.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали надіслано учасникам справи, а відповідачам також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (за місцем реєстрації).
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві власності по частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Атом ЛКП «Житловик-С» у складі комісії від 17 лютого 2021 року встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 виявлені сліди залиття на стіні та стелі біля вікна з балконом. Залиття відбулося з квартири АДРЕСА_2 через намерзання льоду на підлозі та стінах балкону.
Атом ЛКП «Житловик-С» у складі комісії від 06 травня 2022 року встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 виявлені сліди залиття на стелі кухні 5 кв.м., коридору - 6 кв.м. Залиття відбулося з квартири АДРЕСА_2 через халатне ставлення до сантехнічних приладів.
Атом ЛКП «Житловик-С» у складі комісії від 27 червня 2023 року встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 виявлені сліди залиття на стелі кухні - 1,8 кв.м., стелі ванни - 0,4 кв.м., стелі коридору - 0,4 кв.м. Залиття відбулося з квартири АДРЕСА_2 через халатне ставлення до сантехнічних приладів.
Атом ЛКП «Житловик-С» у складі комісії від 29 червня 2023 року встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 виявлені сліди залиття на стелі кухні - 1,8 кв.м., стелі ванни - 0,8 кв.м., стелі коридору - 0,5 кв.м. Залиття відбулося з квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище, внаслідок халатного ставлення до сантехнічних приладів.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №348292186, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_4 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №29/23, складеного 25.08.2023, при проведенні огляду та дослідження приміщень квартири АДРЕСА_1 , серед інших пошкоджень, що могли виникнути внаслідок життєдіяльності мешканців квартири, встановлені пошкодження опорядкувальних покриттів, характер яких вказує на те, що вони виникли внаслідок зовнішніх дій і факторів, а саме: приміщення №26-1 - коридор: стеля - сліди протікання, плями жовтого кольору, здуття і відшарування шару фарби; приміщення №26-2 - суміщений санвузол: стеля - сліди протікання, плями жовтого кольору; приміщення №26-3 - кухня: стіни - сліди протікання, плями жовтого кольору, здуття і відшарування шару фарби, стеля - сліди протікання, плями жовтого кольору, здуття і відшарування шару фарби; приміщення №26-4 - житлова кімната: стіни - сліди протікання, плями жовтого кольору, здуття і відшарування шару фарби; стеля - сліди протікання, плями жовтого кольору, здуття і відшарування шару фарби. Пошкодження оздоблювальних елементів в приміщеннях квартири відбулось з верху в низ. Над квартирою АДРЕСА_1 знаходиться квартира АДРЕСА_2 .
Крім того, як вбачається з вищезазначеного висновку, встановлено, що причиною залиття приміщень в квартирі АДРЕСА_1 , являється проникнення рідини з приміщень квартири АДРЕСА_2 , яка розташована над квартирою АДРЕСА_5 . Розмір майнової шкоди завданої в результаті пошкодження приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 16952 грн.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
В свою чергу, статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни, зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27 травня 2021 року у справі №761/12945/19.
Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою), а відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.
Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №329/382/19.
Відтак, обов'язковим для встановлення у спірних правовідносинах є факт залиття, встановлення осіб, які винні у такій, шкода заподіяна такою та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками. При цьому, на підтвердження позовних вимог позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт виникнення залиття саме з вини відповідача.
Необхідно зауважити, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 серпня 2020 року у справі №925/1478/16).
Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло- та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (постанова Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №488/4653/18).
Згідно з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у цивільній справі №676/4719/15-ц, обов'язок доведення факту залиття квартири покладається на позивача.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з'ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акту встановлена в додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Актами про обстеження квартири від 17.02.2021, 06.05.2022, 27.06.2023 та 29.06.2023 встановлено факт залиття квартири позивачів із квартири відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено факт залиття квартири позивачів з квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності відповідачам у справі. Внаслідок такого залиття позивачам завдано матеріальної шкоди у розмірі 16952,00 грн., яка підлягають стягненню з відповідачів.
Крім того, згідно з п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження понесення позивачами судових витрат пов'язаних із залученням експерта, надано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №29/23, договір №29/23 на проведення експертного дослідження від 14.08.2023, акт прийому - передачі наданих послуг згідно договору №26/23 від 14.08.2023, рахунок №29/23 від 14.08.2023 та квитанцію від 16.08.2023, згідно яких ОСОБА_2 сплачено 3500 грн. за проведення експертного дослідження ФОП ОСОБА_6 .
Відтак, сплачені позивачами кошти в сумі 3500 грн. за проведення експертизи підлягають стягненню із відповідачів на користь позивачів.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів в користь позивачів підлягають стягненню понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1073,60 грн., а саме з кожного із відповідачів по 268,40 грн. в користь кожного позивача.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 133, 139, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках в рахунок відшкодування майнової шкоди заподіяної залиттям квартири 16952 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 875 грн. витрат на залучення експерта та по 268,40 грн. витрат зі сплати судового збору, з кожного.
Стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 875 грн. витрат на залучення експерта та по 268,40 грн. витрат зі сплати судового збору, з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .
Повне судове рішення складено 09 лютого 2024 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Борачок М.В.