65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5571/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/5571/23
за позовом: Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (для листування: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код - 14360080)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коломійця Дмитра Даниловича (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 )
про стягнення 57153,13 грн
з підстав заборгованості за кредитним договором
В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
СУТЬ СПОРУ: 20.12.2023 року Акціонерне товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (далі - Позивач, Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Коломійця Дмитра Даниловича (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 57153,13 грн. яка складається з наступного: 45426,26 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2566,90 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 3160,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою; 0,00 грн. - пеня; 1000.00 грн. - штраф (фіксована складова); 5000 грн. - штраф (змінна складова).
21.12.2023 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247 - 252 ГПК України та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а саме - протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу за адресою реєстрації фізичної особи-підприємця та повернулась до суду не врученою з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
29.09.2020 року між Акціонерним товариством "АКЦЕНТ-БАНК" (Позивач, Банк) та Фізичною особою-підприємцем Коломійцем Дмитром Даниловичем (Відповідач, Позичальник) було укладено кредитний договір № N20.20.0000000175.
Відповідно до розділу договору “А. Істотні мови кредитування”:
А1. Вид кредиту - строковий кредит.
А2. Ліміт цього Договору: у розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень нуль копійок) в тому числі на наступні цілі: у розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень нуль копійок) на фінансування поточної діяльності.
А3. Термін повернення кредиту 28 вересня 2021 р. Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 28 вересня 2021 р.
А6. За користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 31,90% (тридцять одна ціла дев'яносто сотих) % річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення і зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 31,90% (тридцять одна ціла дев'яносто сотих) % річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 31,90% (тридцять одна ціла дев'яносто сотих) % річних і дати початку її нарахування.
А9. Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього Договору.
А10. Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
A11. Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% (нуль цілих нуль сотих) процентів від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дачу сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору. Рахунок для сплати винагороди - UA353077700000029096511772810.
А12. Сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена Розділом “А” цього договору, може змінюватися протягом дії договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин: неналежному виконанні Позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором; збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками Позичальника, відкритими у Банку або в іншому банку; надходженні до Банку заяви або клопотання Позичальника про зміну умов договору; зміни кредитоспроможності чи платоспроможності Позичальника (в бік погіршення або покращення); зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів Банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів; порушенні Позичальником будь-якої умови цього договору.
Згідно п. 1.1 договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Відповідно до п. 1.2 договору термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що усі істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування".
Положеннями п. 2.1 договору визначено, зокрема, що Банк зобов'язується: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього договору (п.п. 2.1.1); надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів Позичальнику на цілі відмінні від платежів на сплату судових витрат у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.12 цього договору.
Згідно п. 2.2 договору Позичальник зобов'язується, зокрема, використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору (п.п. 2.2.1); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору (п.п. 2.2.2); повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору (п.п. 2.2.3); сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору (п.п. 2.2.5).
Положеннями п. 4.1 договору сторони погодили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3,2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А6 цього договору.
Згідно п. 4.2 договору відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього договору).
Відповідно до п. 4.3 договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п. А.8 цього договору.
Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А9 цього договору. Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 цього договору. Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А11 цього договору (п.п. 4.4, 4.5, 4.6 Договору).
В п. 5.2 договору визначено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 4.9, 7.1 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цього договору, здійснюється протягом 5 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.
Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю в 5 років (п. 5.7 договору).
Відповідно до п. 5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банком до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що останній вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей Договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Додатком № 1 до договору № N20.20.0000000175 від 29.09.2020 р. є Графік погашення, відповідно до якого визначено: термін повернення частини кредиту та сплати процентів - з 29.10.2020 по 28.09.2021, розмір частини кредиту, що підлягає поверненню, суму процентів, що підлягає сплаті, суму комісійних винагород.
Позов ґрунтується на тому, що Банк виконав свої зобов'язання, надавши Відповідачу кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором. Проте всупереч вимогам Кредитного договору Відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання: не здійснює погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 19.11.2023 року заборгованість останнього перед Позивачем за Кредитним договором становить 57153,13 гривень, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 45426,26 грн., загального залишку заборгованості за процентами в сумі 2566,90 грн., загального залишку заборгованості за винагородою у розмірі 3160,00 грн., штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00 грн., штрафу (змінна складова) в сумі 5000 грн.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано та матеріали справи містять: меморіальний ордер № TR.1545237.19547.64999 від 29.09.2020 р. на видачу кредиту згідно договору N20.20.0000000175 від 29.09.2020 р. на суму 100 000,00 грн.; виписку по особовому рахунку відповідача з 29.09.2020 р. по 19.11.2023 р.; розрахунок заборгованості за договором N20.20.0000000175 від 29.09.2020 р. із зазначенням загальної суми у розмірі 51153,13 грн.
Частиною 1 статті 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Так, укладений між сторонами по справі кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор, має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, ч. 1 ст. 174 ГК України зазначає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, - такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Положеннями ч. 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів погашення Відповідачем заявлених в позові сум, або будь-яких заперечень щодо підстав та порядку розрахунку, позовні вимоги підлягають задоволенню з покладанням на Відповідача витрат по судовому збору.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коломійця Дмитра Даниловича (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ - 14360080): 45 426 гривень 26 коп. боргу за кредитом; 2566 гривень 90 коп. боргу за процентами; 3160 гривень боргу за винагородою; 1000 гривень штрафу (фіксована складова), 5000 гривень штрафу (змінна складова) та 2684 гривні судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України.
Суддя О.А. Демешин
09 лютого 2024 р.