65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відсторонення арбітражного керуючого
від виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника
"31" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2762/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,
при секретарі судового засідання Скогутовському І.П.
дослідивши матеріали справи
За заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність,
За участю:
ОСОБА_2 ;
ОСОБА_3 ;
Боржник: ОСОБА_1 ;
представник ОСОБА_1 : адвокат Нестеренко С.В.;
керуючий реалізацією: арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.;
присутня особа: Фетісов В.І.;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. (суддя - Лепеха Г.А.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Дарієнко Ольгу Валентинівну.
15.12.2020р. постановлено ухвалу за результатами попереднього засідання суду.
Постановою Господарського суду Одеської області від 16.02.2021р. припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражної керуючої Дарієнко Ольги Валентинівни; визнано банкрутом ОСОБА_1 ; введено відносно ОСОБА_1 процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 р. суддею Райчевою (Антощук) С.І. справу №916/2762/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до свого провадження.
Станом на даний час у справі триває процедура погашення боргів Боржника.
11.12.2023р. до господарського суду надійшло клопотання Боржника про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень керуючого реалізацією у зв'язку із зловживанням правами арбітражним керуючим та наявністю конфлікту інтересів між арбітражним керуючим та кредиторами.
15.01.2024р. Боржник звернувся до суду зі скаргою на дії арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., у якій зазначав про зловживання арбітражним керуючим правами, наданими йому Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:
1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого;
2) зловживання правами арбітражного керуючого;
3) подання до суду неправдивих відомостей;
4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого;
6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства погашення боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Частиною 2 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування (ст. 131 Кодексу).
Відповідно до ст. 132 Кодексу господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити із складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім'ї. Господарський суд має право виключити із складу ліквідаційної маси майнові об'єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Перелік майна, що виключається із складу ліквідаційної маси згідно з положеннями цієї статті, затверджується господарським судом, про що постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в апеляційному чи касаційному порядку.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства на керуючого реалізацією майном боржника з дати прийняття постанови про визнання фізичної особи банкрутом покладається обов'язок протягом тридцяти днів провести інвентаризацію майна боржника, сформувати ліквідаційну масу та визначити вартість майна банкрута.
Суд враховує, що без проведення інвентаризації майна боржника неможливо сформувати ліквідаційну масу, оскільки мають бути з'ясовані права на майно, перелік та характеристики майна, яке може чи не може бути включене до ліквідаційної маси. На вказаній стадії справи має бути забезпечено право інших осіб (не завжди лише боржника) на розгляд Судом клопотання про виключення частини майна з ліквідаційної маси. Формування ліквідаційної маси супроводжується визначенням вартості майна.
Оскільки під час процедури реструктуризації майна ОСОБА_1 належна інвентаризація здійснена не була, проведення її у процедурі погашення боргів та визначення ліквідаційної маси є першочерговим завданням арбітражного керуючого.
Зважаючи на непроведення інвентаризації майна ОСОБА_1 протягом двох років з дати визнання його банкрутом та наявність непорозумінь між арбітражним керуючим та Боржником щодо порядку її проведення, що вбачається як з наявного у справі листування, так і оголошених у судовому засіданні пояснень, господарським судом у судовому засіданні 16.08.2023р. з метою забезпечення Судом повного і всебічного з'ясування обставин справи і дослідження доказів було постановлено ухвалу Суду за результатами розгляду заяв/клопотань арбітражного керуючого, а саме встановлено боржнику ОСОБА_1 та керуючому реалізацією майна Боржника арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу строк для проведення інвентаризації майна Боржника - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, з дати отримання вказаної ухвали; визначено порядок узгодження інвентаризації - керуючому реалізацією майна Боржника арбітражному керуючому Дарієнку В.Д. запропонувати боржнику ОСОБА_1 3 (три) дати для проведення інвентаризації майна Боржника, а Боржнику ОСОБА_1 у письмовому вигляді погодити запропоновану арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. дату та забезпечити належні умови для проведення інвентаризації майна.
Копію вищевказаної ухвали суду Боржнику та арбітражному керуючий Дарієнку В.Д. вручено 17.08.2023р., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме розпискою арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про отримання копії ухвали суду та довідками про доставку електронного документу у електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".
Проведення інвентаризації майна Боржника у порядку та строки, визначені ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2023р., арбітражним керуючим не забезпечено.
21.08.2023р. арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023р.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023р., апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023р. закрито. У відкритті касаційного провадження ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023р. відмовлено.
09.01.2024р. господарським судом від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. була отримана копія вимоги, направлена Горенку О.В. про проведення інвентаризації майна Боржника (вимога датована 01.01.2024р.).
Вказана вимога містила пропозицію про визначення дати проведення інвентаризації, вимогу про надання боржником керуючому реалізацією майна повного переліку майна Боржника з підтверджуючими оригіналами документів, повідомлення про проведення інвентаризації за участі помічника арбітражного керуючого, одного з кредиторів та спеціалістів з технічної інвентаризації нерухомого майна, оцінки рухомого та нерухомого майна.
15.01.2024р. господарським судом від Боржника була отримана копія відповіді на вимогу керуючого реалізацією майном (відповідь датована 12.01.2024р.).
Вказаною відповіддю Боржник відмовив у задоволенні вимоги арбітражного керуючого з наступних підстав. По-перше, Боржник вважає, що арбітражним керуючим не запропоновано обрання однієї з трьох дат для проведення інвентаризації, як було зазначено в резолютивній частині ухвали Суду, а запропоновано проведення інвентаризації протягом трьох днів. По-друге, Боржник вважає, що вимога про надання керуючому реалізацією майна переліку належного йому майна та оригіналів документів вже була розглянута Судом і у її задоволенні було відмовлено.
Суд вважає хибними вказані висновки Боржника, оскільки вимога арбітражного керуючого містила саме пропозицію з датами проведення інвентаризації, а фактичний строк її проведення корелюється з кількістю майна, яке потрібно проінвентаризувати, і може бути значно довшим за 1 день. Вимога щодо надання Боржником переліку належного йому майна та документів, що підтверджують права на майно і його вартість, вкладається у розумне тлумачення процедури підготовки до інвентаризації. Врахувати варто, що Боржник має право до кінцевого формування ліквідаційної маси та фактичної передачі керуючому реалізацію в розпорядження майна Боржника надати копії правовстановлюючих документів.
Проте, Суд погоджується з доводами Боржника, що вказана вимога в цілому не підлягала задоволенню з огляду на повідомлення керуючим реалізацією майном Горенка О.В. про намір огляду домоволодінь за участю сторонніх осіб.
Недоторканість житла особи є загальновизнаним принципом в системі правових гарантій.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як частиною національного законодавства України (чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України) передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб".
Україна закріпила принцип недоторканності житла і поваги до особистого і сімейного життя людини у національному законодавстві, розширивши цей принцип вимогою щодо недоторканності й іншого володіння особи.
Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Будь-яке втручання державної влади у право особи на повагу до житла і інші захищені права має відбуватись відповідно до закону. Невтручання у право на повагу до житла гарантується в усіх сферах суспільного життя, зокрема під час кримінального провадження (незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи проти її волі; незаконне проведення огляду чи обшуку житла), або в цивільному аспекті (незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканість житла громадян).
Статтею 233 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під «житлом» особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового перебування в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.
Численна судова практика Європейського суду з прав людини наголошує, що будь-яке втручання у право особи на повагу до житла становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом» і не переслідувало легітимну ціль - було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства, Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, здійснювати огляд майна боржника.
Проведення інвентаризації шляхом огляду домоволодіння за участі та згоди боржника не може розглядатись як проникненням у житло фізичної особи і тому не потребує відповідного окремого судового рішення. Вказані дії відбуваються в межах повноважень, які надані арбітражному керуючому за законом і за згоди власника житла.
Незгода боржника на допуск особисто керуючого реалізацією майном ОСОБА_1 до його домоволодіння для проведення інвентаризації майна з наявних документів у справі та пояснень у судових засіданнях не вбачається.
У судовому засіданні 16.08.2023р. Судом додатково було з'ясовано у Боржника щодо наявності згоди на огляд його майна керуючим реалізацією майном та роз'яснено арбітражному керуючому його право на огляд майна Боржника.
Проте, 01.01.2024р. керуючим реалізацією майном була повторно висунута Боржнику вимога про допуск до домоволодіння сторонніх осіб, яка не відповідає повноваженням арбітражного керуючого на даній стадії справи, тобто керуючим реалізацією майном було допущено зловживання своїм правом на огляд майна, що станом на дату проведення судового засідання 31.01.2024р. призвело до невиконання ним обов'язку з проведення інвентаризації майна Боржника.
Крім того, 09.01.2024р. до господарського суду від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. надійшло клопотання про зобов'язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) негайно передати керуючому реалізацією арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу для ознайомлення, опису, проведення оцінки та реалізації нерухоме та рухоме майно яке належить ОСОБА_1 , а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з житлового будинку літ. «А», заг. площею (орієнтовно) 119,8 кв.м., житловою площею 71,5 кв.м, зі спорудами з літерами: І-мостіння, №3-4-огорожа, розташованого на земельній ділянці 0,0237 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063 та земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0237 га, в тому числі по угіддям: капітальна - 0,0072 га, прибудинкова територія 0,0141 га, прибудинкова територія 0,0024 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; частину нежилого торгового павільйону загальною площею 259,6 кв.м., що розташований в АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер майна: №2198839451101 та торгове обладнання, яке знаходиться у вказаному павільйоні; Технічне обладнання і механізми для догляду за будинком та земельною ділянкою, надання комунальних послуг та здійснення водопостачання і теплопостачання в домоволодіння; Меблі в будинку і підсобних приміщеннях домоволодіння; Побутову техніку та електроніку; Запаси продуктів харчування і іншого майна повсякденного використання; Інше майно боржника, за виключенням того, що входить до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами відповідно до Додатку до Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.
У вказаному клопотанні арбітражний керуючий посилається на невиконання Боржником добровільно вимоги керуючого реалізацією майном, яка містила аналогічні з клопотанням вимоги та наплавлялась Боржнику ОСОБА_1 25.12.2023р. (копію вимоги додано до клопотання).
Отримання вказаної вимоги Боржник не заперечує, вважає її незаконною та поданою з перевищенням повноважень керуючого реалізацією майном.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ч.4 ст. 131 Кодексу керуючий реалізацією від імені боржника здійснює розпорядження усіма правами щодо його майна, включеного до складу ліквідаційної маси.
Таким чином, арбітражний керуючий не виконавши обов'язок щодо інвентаризації майна ОСОБА_1 та не сформувавши ліквідаційну масу банкрута, висунув вимогу Боржнику про передачу йому в розпорядження майна ОСОБА_1 .
Вказані дії також свідчать про зловживання правом керуючого реалізацією майном боржника на здійснення розпорядження майном.
Також Суд враховує, що за час процедури реалізації майном керуючим реалізацією неодноразово звертався до господарського суду із клопотаннями про надання дозволу на залучення на договірних засадах спеціалістів для проведення технічної інвентаризації домоволодінь та інших споруд, що належать на праві власності сім'ї банкрута ОСОБА_1 , а також про надання дозволу йому та третім особам на проникнення до домоволодіння, яке включене до складу ліквідаційної маси та надання дозволу на огляд ними прибудинкової території та земельної ділянки.
В обґрунтуванні вказаних клопотань та усно у судових засіданнях арбітражний керуючий посилався на положення ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства та зазначав, що не володіє достатніми знаннями (навичками) для визначення вартості майна Боржника та визначення площі майна Боржника, для встановлення наявності підстав для включення його до ліквідаційної маси.
Згідно п. 5, 6, ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний: організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; сформувати ліквідаційну масу.
Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг (ч. 5 с. ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства).
Суд вважає, що арбітражним керуючим помилково ототожнюється право Суду на задоволення клопотання про залучення спеціалістів (з додаткової оцінки майна, охорони майна, ін), які можуть бути необхідні арбітражному керуючому для виконання його повноважень, з рішенням Суду щодо надання дозволу на проникнення у житло особи. Більш того, обґрунтовуючи право на направлення Боржнику незаконних вимог арбітражним керуючим свідомо у письмових поясненнях щодо виконання ухвали Суду від 16.08.2023р. (вх.№3320/24 від 26.01.2024р. ) спотворюється зміст вказаної ухвали Суду та зазначається, що «ухвала суду від 16.08.2023р. і є таким судовим рішенням, на підставі якого арбітражний керуючий організовує технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 , що має бути проведена виконавцем, який отримав кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна». Суд зазначає, що вказана ухвала Суду не містить дозволу арбітражному керуючому на залучення на договірних засадах спеціалістів, зокрема для проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, як і самих вказівок щодо призначення технічної інвентаризації. Інвентаризація у справі про банкрутство і технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна є відмінними процедурами, що арбітражному керуючому має бути відомо.
З огляду на зазначене, Суд погоджується з доводами Боржника, що арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. при виконанні повноважень керуючого реалізацією майном Горенка О.В. було допущено зловживання своїми правами, зокрема, правом на огляд майна Боржника, розпорядження майном боржника, що призвело до невиконання покладених на керуючого реалізацією майном обов'язків - не проведення інвентаризації майна Боржника, не сформування належної ліквідаційної маси, не визначення вартості майна Боржника.
Вказані обставини є підставами для відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень керуючим реалізацією майном Горенка О.В. згідно п.п.1,2 ч.4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Інші доводи Боржника щодо зловживання арбітражним керуючим правом на оскарження судових рішень, які не підлягають оскарженню у справі, Суд вважає не обґрунтованими з підстав, викладених у відзиві арбітражного керуючого.
Доводи Боржника про наявність реального конфлікту інтересів арбітражного керуючого з огляду на позаслужбові стосунки з адвокатами, які представляли інтереси кредиторів у справі, Суд вважає недостатньо обґрунтованими з огляду на викладену у відзиві ОСОБА_4 позицію, та такими, які потребують додаткового дослідження і оцінки.
Проте, Суд враховує, що про недопущення порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, а також на необхідності розгляду справ про банкрутство упродовж розумного строку. Оскільки судові процедури банкрутства є строковими, учасники у справі про банкрутство, яким в тому числі є арбітражний керуючий, мають належним чином користуватися наданими Кодексом України з процедур банкрутства правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених цим Кодексом строків судових процедур, задля дотримання завдань банкрутства та зменшення негативних наслідків надмірної тривалості цих процедур як для кредиторів так і боржника. Частиною третьою ст. 12 Кодексу визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено). Тобто реалізація арбітражним керуючим своїх прав та вжиті ним заходи під час виконання повноважень у справі про банкрутство мають відповідати меті з якою надаються йому відповідні права та обов'язки у справі про банкрутство (постанова ВС від 14.07.2022 у справі № 925/409/20).
З огляду на зазначене, Суд не вважає за доцільне відкладати розгляд справи для додаткового дослідження обґрунтованості/необґрунтованості доводів Боржника щодо наявності у даній справі у арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. конфлікту інтересів, що призведе до збільшення строку розгляду справи, за наявності доведених інших підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень керуючого реалізацією майном Горенка О.В.
Щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення його керуючим реалізацією майна боржника у справі №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 господарський суд зазначає наступне.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).
У відзиві на скаргу та клопотання про відсторонення Боржника арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. зазначив, що 15.01.2024р. відбулись збори кредиторів Боржника, на яких були присутні кредитори ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На вказаних зборах кредиторами було прийнято рішення, у випадку відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень у справі, клопотати перед господарським судом про призначення арбітражної керуючої Орлової Т.А. керуючою реалізацією майном Боржника.
Вказаного протоколу зборів кредиторів до господарського суду не надано, як і клопотань кредиторів та заяви арбітражної керуючої Орлової Т.А. про згоду на участь у справі. У зв'язку із викладеними обставинами, станом на дату проведення судового засідання у господарського суду відсутні підстави для розгляду кандидатури вказаної арбітражної керуючої для призначення її керуючою реалізацією у справі.
З метою недопущення порушення прав та інтересів Боржника та кредиторів у справі суд зобов'язує арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. виконувати повноваження керуючого реалізацією майна боржника у справі №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до призначення у встановленому порядку іншого керуючого реалізацією майна боржника.
Разом з тим, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи та недопущення затягування строків розгляду питання щодо призначення керуючого реалізацією майна боржника у разі неподання комітетом кредиторів пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого або її відхилення судом, господарський суд вважає за належне здійснити запит для визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника у справі із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, за принципом випадкового вибору.
Керуючись ст. 1, 2, 12, 28 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відсторонити арбітражного керуючого ОСОБА_4 від виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника у справі №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича виконувати повноваження керуючого реалізацією майна боржника у справі №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до призначення у встановленому порядку іншого керуючого реалізацією майна боржника.
3. Здійснити запит для визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника у справі №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, шляхом формування відповідного запиту у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду".
4. Судове засідання у справі призначити на "26" лютого 2024 р. о 13:45 год.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, зал судового засідання № 9 (ВКЗ) тел. 0(482)307-997.
5. Явку учасників справи у судове засідання визнати необов'язковою.
Ухвала набрала законної сили 31.01.2024 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 05.02.2024р.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику ОСОБА_1 адвокату Нестеренку С.В.; арбітражному керуючому Дарієнку В.Д.; Акціонерному товариству "СЕНС БАНК".
Копію ухвали надіслати: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ).
Суддя С.І. Райчева