ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2024Справа № 910/17093/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 42574629)
до M.Biotech Limited (Gladstone House, 77-79 High Street, Egham, TW20 9HY, Surrey, United Kingdom; Company № 5918834)
про стягнення 153 689, 85 грн
Представник сторін: не викликались
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі за текстом - ДП «Медичні закупівлі України», Позивач, Замовник) з позовом до компанії M.Biotech Limited (далі за текстом - Відповідач, Постачальник) про стягнення пені 153 689, 85 грн за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю № 09/469-10/2022 від 07.10.2022 (далі за текстом - Договір).
В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідачем допущено порушення умов Договору та здійснено поставку товару з пропуском встановленого строку у зв'язку з чим Позивачем на підставі пункту 8.1 та 8.2 Договору здійснено нарахування пені.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява від ДП «Медичні закупівлі України» про відкликання позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2023 у задоволенні заяви Позивача про відкликання позовної заяви відмовлено.
22.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про продовження процесуального строку, встановленого в пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 клопотання Позивача про продовження процесуального строку задоволено, процесуальний строк продовжено на 10 календарних днів.
01.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2023.
Суд зазначає, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права hcch.net слідує, що Нотою, датованою 17.11.1967, уряд Сполученого Королівства Великобританії не заперечує щодо способів передачі документів, передбачених статтею 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965.
З огляду на зазначене, судом здійснено повідомлення Відповідача про відкриття провадження у даній справі шляхом направлення на його адресу поштового повідомлення № RK068071760UA разом з ухвалою суду від 13.11.2023.
Згідно інформації із сайту Укрпошта поштове повідомлення № RK068071760UA отримано Відповідачем 02.01.2024.
Враховуючи відсутність нормативно-правового акту, що регулює затвердження нормативів та нормативних строків пересилання міжнародних поштових відправлень поза межами України, але беручи до уваги інформацію з сайту Укрпошта (https://www.ukrposhta.ua/ua) термін доставки для міжнародного відправлень складає 7 днів з моменту здачі відправлення на будь-якому відділенні Укрпошти до обробки в країні призначення, враховуючи митне оформлення в Україні та транспортування. Міжнародні відправлення Укрпошта надсилає у терміни від 3 до 14 днів.
З огляду на зазначене, суд вказує, що ним вчинено всіх можливих дій щодо повідомлення Відповідача та розгляду справи з урахування доводів сторін, однак станом на дату ухвалення даного рішення відзив на позовну заяву в матеріалах справи відсутній.
12.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача щодо стягнення з Відповідача витрат за переклад та нотаріальне посвідчення процесуальних документів, в якому Позивач просить суд (у разі ухвалення рішення на користь Позивача) включити витрати за переклад та нотаріальне посвідчення процесуальних документів до судових витрат і стягнути їх з Відповідача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Після перемоги в аукціоні (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-09-01-009204-а) Відповідача - М.БІОТЕК ЛІМІТЕД, із ним укладено Договір, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику фармацевтичну продукцію - Софосбувір/велпатасвір 400 мг/100 мг; ДК 021:2015, код 33600000-6 - у кількості визначеній у Додатку № l до Договору на загальну суму вартості продукції 5 299 644,84 грн (відповідає Специфікації), а Замовник зобов?язався прийняти цю продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.
Згідно з пунктом 2.1 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms - 2020.
Згідно з пунктом 3.5 Договору Замовник має право на відстрочку платежу без застосування до нього будь-яких штрафних санкцій, у разі відсутності або затримки бюджетного фінансування, до отримання такого фінансування.
Відповідно до пункту 4.1. Договору, Постачальник зобов?язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк до 01.11.2022 включно.
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2022 до Договору сторони дійшли згоди про продовження строку поставки продукції до 10.11.2022 включно.
Додатковою угодою № 2 від 10.11.2022 до Договору сторони дійшли згоди про продовження строку поставки продукції до 21.11.2022 включно.
Додатковою угодою № 3 від 21.11.2022 до Договору сторони дійшли згоди про продовження строку поставки продукції до 15.03.2023 включно.
13.04.2023 Постачальник поставив товар у повному обсязі, що підтверджується Актом приймання продукції № 1 до Договору.
Зазначений акт підписаний сторонами та відповідно підтверджує факт поставки товару Позивача та прийняття його останнім.
Згідно з пунктом 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.
Так, Позивачем здійснено нарахування пені за порушення Відповідачем строків поставки товару.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією від 19.05.2023 № 05/3095-05/2023, повторною вимогою від 07.08.2023 № 05/4638-08/2023 про необхідність сплати штрафної санкції.
Відповідач листом від 22.08.2023 № 589 просив Позивача розглянути можливість скасування нарахованої штрафної санкції.
Позивач листом від 12.09.2023 № 05/5468-09/2023 повідомив про неможливість скасування нарахованої пені
Суд вказує, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог або ж доказів на спростування доводів Позивача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» вибір права - це право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, що відповідає їх автономії волі, тобто принципу, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин.
Статтею 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Крім того, пунктом 9.2. Договору закріплено, що спір між сторонами, який неможливо вирішити шляхом переговорів, вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю відповідно до чинного процесуального законодавства України.
Таким чином, враховуючи визначені вище норми чинного законодавства та положення Договору, суд дійшов висновку, що сторонами обрано право країни, за яким буде вирішуватися даний спір - чинне процесуальне законодавство України.
Суд, проаналізувавши укладений між сторонами Договір, дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 267 ГК України визначено, що , .
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд зазначає про порушення Відповідачем договірного зобов'язання в частині строку здійснення поставки.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Судом перевірено наданий Позивачем розрахунок пені та встановлено, що останній є арифметично вірним, строк нарахування штрафної санкції відповідає погодженим сторонами умовам Договору у зв'язку з чим Позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення 153 689, 85 грн.
Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування Відповідачем витрат, пов'язаних з перекладом та нотаріальним посвідченням процесуальних документів суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 2 та 4 частини 3 статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Враховуючи надані Позивачем докази понесення витрат, пов'язаних з перекладом та нотаріальним посвідченням процесуальних документів в розмірі 1 260 грн (договір про надання послуг № 09/518-10-2023 від 23.10.2023, Акт приймання-передачі наданих послуг № 3 та платіжне доручення № 5756 від 05.12.2023) та враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню Відповідачем оскільки є реальними, фактично понесеними стороною в межах та задля розгляду даної справи.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на встановлені судом обставини, за сукупністю наявних у справі доказів, враховуючи відсутність заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено господарське зобов'язання в частині строків поставки товару, що стало правомірною підставою для нарахування пені, а відтак і підстав задовольнити позов.
Витрати по сплаті судового збору та витрати за переклад та нотаріальне посвідчення процесуальних документів відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 230, 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Державного підприємства «Медичні закупівлі України» - задовольнити.
2. Стягнути з M.Biotech Limited (Gladstone House, 77-79 High Street, Egham, TW20 9HY, Surrey, United Kingdom; Company № 5918834) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 42574629) пеню - 153 689 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн 85 коп, судовий збір - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн та витрати пов'язані із розглядом справи - 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 09.02.2024
Суддя Антон ПУКАС