вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про забезпечення позову
09.02.2024м. ДніпроСправа № 904/553/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства "Золото Ниви" про забезпечення позову у справі
за позовом Фермерського господарства "Золото Ниви", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 10355947грн04коп, пені в розмірі 4546007грн26коп, 3%річних в розмірі 977113грн15коп, інфляційної складової в розмірі 4831520грн29коп Новікова Р.Г.
ВСТАНОВИВ: Фермерське господарство «Золото Ниви» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 10355947грн04коп, пені в розмірі 4546007грн26коп, 3%річних в розмірі 977113грн15коп, інфляційної складової в розмірі 4831520грн29коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за договором про закупівлю зернової продукції №0108/20/2 від 01.08.2020.
Позивач вказав, що на виконання договору поставив відповідачу товар (зернову продукцію) на загальну суму 46042700грн04коп. З урахуванням здійснених відповідачем платежів сума боргу дорівнює 10355947грн04коп за поставлених товар на підставі видаткових накладних №100 від 06.10.2020, №97 від 06.10.2020, №104 від 07.10.2020, №105 від 07.10.2020, №106 від 07.10.2020, №107 від 07.10.2020, №108 від 07.10.2020, №110 від 09.10.2020, №113 від 10.10.2020, №118 від 12.10.2020, №120 від 13.10.2020, №123 від 14.10.2020, №127 від 15.10.2020, №128 від 15.10.2020.
На підставі пункту 6.4 договору за порушення строків оплати товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 4546007грн26коп за загальний період 17.01.2023 - 17.01.2024.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати товару позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 977113грн15коп за загальний період 25.12.2020 - 17.01.2024, інфляційну складову в розмірі 4831520грн29коп за загальний період грудень 2020року - листопад 2023року.
Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен» в межах суми стягнення, а саме - 20710587грн74коп.
Позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору та просив відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позовної заяви.
В обґрунтування клопотання позивач про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення посилався на відсутність коштів, достатніх для сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі змістом цієї статті існують три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, також є вичерпним.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Позивач не підпадає під жодну із умов частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір». Предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому Господарським процесуальним кодексом України не передбачено окремої норми права щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
З огляду на вищенаведене, а також врахувавши предмет спору та суб'єктний склад сторін, судом не встановлено наявності правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 10 статті 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно з частиною 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В підпункті 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» вказано, що за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз'яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Таким чином належний розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову становив 1211грн2?0коп. ((3028грн / 2) х 0,8). Позивач не надав доказів оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на 04.11.2023) встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Заява про забезпечення позову була подана через електронний кабінет представника позивача (адвокат Мойсеєць Б.В.).
Станом на 09.02.2024 у Фермерського господарства «Золото Ниви» відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Згідно зі статтею 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
З огляду на відсутність доказів оплати судового збору та відсутність у Фермерського господарства «Золото Ниви» зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд повертає заявнику заяву про забезпечення позову.
Керуючись нормами статей 6, 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Фермерського господарства «Золото Ниви» про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Повернути Фермерському господарству «Золото Ниви» заяву про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 09.02.2024 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.Г. Новікова