вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6462/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 96 993 грн. 12 коп.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у загальному розмірі 96 993 грн. 12 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 5 502 грн. 48 коп. - плата за користування вагонами;
- 91 490 грн. 64 коп. - збір за зберігання вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- взаємовідносини між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" щодо залізничних вантажних перевезень врегульовано договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезень);
- 10.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" було укладено договір № ПР/М-18-2/03-444/НЮдч/300 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", при станції Шмакове регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - договір про експлуатацію під'ізної колії);
- у квітні 2023 року на адресу відповідача прибували порожні вагони. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Шмакове Придніпровської залізниці, вантажоодержувачем - АТ "Кривбасзалізорудком". Відповідача про надходження вагонів на його адресу кожного разу було повідомлено у встановленому порядку, про що у графі 49 залізничної накладної зроблено відповідний запис, який підтверджений електронним цифровим підписом. Після технічного огляду та підготовки вагонів до передавання вантажовласнику прийомоздавальник залізниці повідомляла представника відповідача про готовність вагонів та запланований час подавання їх на під'їзну колію. Про передачу повідомлень кожного разу робились відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Шмакове форми ГУ-2. Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач приймав їх із запізненням, про що складались акти загальної форми, у яких було відображено момент початку та закінчення затримки вагонів (відповідно до акту загальної фірми № 694 від 17.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 17.04.2023 - 16:00 год. до 17.04.2023 - 18:30 год., тобто протягом 2 год. 30 хв.; відповідно до акту загальної фірми № 750 від 23.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 23.04.2023 - 12:30 год. до 23.04.2023 - 21:15 год., тобто протягом 8 год. 45 хв.; відповідно до акту загальної фірми № 792 від 29.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 28.04.2023 - 1:30 год. до 29.04.2023 - 3:30 год., тобто протягом 26 год. 00 хв.; відповідно до акту загальної фірми № 793 від 29.04.2023 простій вагонів з вини і відповідача тривав з 28.04.2023 - 11:00 год. до 29.04.2023 - 3:30 год., тобто протягом 16 год. 30 хв.; відповідно до акту загальної фірми № 818 від 30.04.2023 простій вагонів з вини і відповідача тривав з 29.04.2023 - 19:05 год. до 30.04.2023 - 9:30 год., тобто протягом 14 год. 25 хв.; відповідно до акту загальної фірми № 819 від 30.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 28.04.2023 - 11:00 год. до 30.04.2023 - 9:30 год., тобто протягом 46 год. 30 хв.;
- 01.05.2023 відповідач підготував до відправлення на адресу U.S.Steel Kosice, s.r.о. (Словакія), прикордонна станція переходу Ужгород Львівської залізниці, маршрут у кількості 53 вагони з вантажем "руда залізна агломераційна". Загальна вага вантажу у маршруті становила 3 709 200 кг. До складу маршруту увійшли, зокрема, і вагони, які прибували на адресу відповідача у квітні 2023 року і простоювали з його вини на коліях станції Шмакове перед подаванням на під'їзну колію. Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами було прийнято залізницею 01.05.2023 о 12:00 год. Фактично вагони були забрані залізницею 01.05.2023 о 14:00 год., про що складено пам'ятку про забирання вагонів № 99, яку сторони підписали без зауважень. Перевезення було оформлене відповідачем за накладними № 45257391, 45257474, 45257482, 45257458, 45257433, 45257409, 45257417, 45257441, 45257425, 45257466. Однак, у зв'язку з тим, що у накладних було невірно зазначено платника провізних платежів, відправлення вагонів було затримано для визначення платника та внесення необхідних змін до комплектів залізничних накладних, які є основним документом при перевезенні. Виправлення було внесено відповідачем у графу 23 накладних, та зазначено нового платника провізних платежів ТОВ "ТК Євротранс Україна", код 8224037. Також у графі 3 накладних "Заяви відправника" було зроблено запис: "Виправленому у графі 23 вірити", який скріплено підписом та печаткою АТ "Криворізький залізорудний комбінат". Після цього маршрут був прийнятий до перевезення. Про затримку вагонів у зв'язку з внесенням виправлень у накладні було складено акт загальної форми №830 від 01.05.2023, у якому зазначено, що маршрут у кількості 53 вагонів згідно з пам'яткою № 99 прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 14:00 год., але продовжує простоювати на коліях станції Шмакове через невірно оформлений перевізний документ №45257391. Документ був перероблений відправником та прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 15:40 год. Таким чином, готовий до відправлення маршрут у кількості 53 вагони з аглорудою простоював на коліях станції Шмакове з вини відповідача з 01.05.2023 - 14:00 год. до 01.05.2023 - 15:40 год., тобто протягом 1 год. 40 хв.;
- після повернення вагонів з під'їзної колії було складено відомість плати за користування вагонами № 01059004, у якій нараховано плату за користування вагонами: 26 вагонів протягом 18 год. 10 хв. на підставі актів загальної форми № 793 від 29.04.202 та №830 від 01.05.2023; 2 вагонів протягом 27 год. 40 хв. на підставі актів загальної форми №792 від 29.04.202 та № 830 від 01.05.2023; 11 вагонів протягом 4 год. 10 хв. на підставі актів загальної форми № 694 від 17.04.2023 та № 830 від 01.05.2023; 4 вагонів протягом 48 год. 10 хв. на підставі актів загальної форми № 819 від 30.04.202 та № 830 від 01.05.2023; 6 вагонів протягом 10 год. 25 хв. на підставі актів загальної форми № 750 від 23.04.202 та №830 від 01.05.2023; 1 вагону протягом 16 год. 05 хв. на підставі актів загальної форми №818 від 30.04.202 та № 830 від 01.05.2023; 3 вагонів протягом 1 год. 40 хв. на підставі акту загальної форми № 830 від 01.05.2023;
- відповідач нараховану суму не визнав у повному обсязі, у зауваженні до відомості плати за користування вагонами зазначив, що згідно з пам'яткою № 99 про забирання вагонів вантаж був прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 14:00 год. Таким чином, відповідач не визнав, що затримка готового до відправлення маршруту у кількості 53 вагонів з аглорудою на коліях станції Шмакове протягом 1 год. 40 хв. - з 14:00 год. до 15:40 год. 01.05.2023 після повернення вагонів з під'їзної колії сталася з його вини. Про суми, що були нараховані за періоди затримки вагонів перед подаванням їх на під'їзну колію відповідача та оформлено актами загальної форми: № 694 від 17.04.2023, № 750 від 23.04.2023, № 792 від 29.04.2023, №793 від 29.04.2023, № 818 від 30.04.2023, № 819 від 30.04.2023, та про згоду (або незгоду) на їх списання з особового рахунку не зазначив взагалі;
- крім того, за час затримки поїзда на станції Шмакове перед відправленням залізницею було нараховано збір за зберігання вантажів протягом 1 доби, який включено до накопичувальної картки № 02059003 від 02.05.2023, яку представник відповідача також підписав із зауваженням, нараховані суми не визнав із посиланням на те, що згідно з пам'яткою № 99 про забирання вагонів вантаж був прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 14:00 год. У зв'язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами зауваження відповідача, спірна сума не була списана з його особового рахунку, а спір передано на розгляд господарського суду.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 18.12.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 66286/23 від 28.12.2023, вх. суду № 66563/23 від 29.12.2023), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- 01.05.2023 відповідачем було здійснено навантаження рудою залізною напіввагонів відправницького маршруту призначенням до Словакії через прикордонний перехід Ужгород-Матьовце. Перевезення оформлено накладними: №№ 45257391, 45257474, 45257482, 45257458, 45257433, 45257409, 45257417, 45257441, 45257425, 45257466. Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами було прийнято залізницею 01.05.2023 о 12:00 год. Вагони забрані залізницею 01.05.2023 о 14:00 год., що не заперечується позивачем, та про що складено пам'ятку про забирання вагонів № 99 та підписано обома сторонами без зауважень. Відповідач не заперечує, що саме його представником було внесені зміни у графу 23 накладної щодо платника провізних платежів, але заперечує, що ці зміни внесені після підписання пам'ятки № 99 про забирання вагонів;
- позивач, як на доказ затримки даного маршруту, посилається на акт ГУ-23 № 830 від 01.05.2023. Проаналізувавши даний акт, відповідач вважає, що він є неналежним доказом, оскільки складений з численними виправленнями та описом подій, що не відбувались. Акт складено без участі представника АТ "Кривбасзалізрудком"; немає доказів виклику представника відповідача для ознайомлення з актом та для його підписання; є сумніви щодо підписання даного акту саме ОСОБА_1 , оскільки її підпис взагалі інший ніж у пам'ятці про забирання вагонів № 99 від 01.05.2023;
- для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк;
- згідно з пунктом 137 Статуту позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень після закінчення 5-го терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Наведений в пункті 137 Статуту припис пов'язує шестимісячний строк для пред'явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову. Такими подіями в аспекті спірних у даній справі правовідносин є оформлення пам'ятки форми ГУ-45 від 01.05.2023 № 99 та складений в односторонньому порядку позивачем акт загальної форми ГУ-23 № 830 від 01.05.2023. Враховуючи дати складання пам'ятки та акту загальної форми ГУ-23, шестимісячний строк для подачі позову закінчився 02.11.2023, а звернення до суду через систему Електронний суд відбулось 12.12.2023, про що свідчить інформація в даній системі.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 1224/24 від 09.01.2024), в якій він просить суд поновити строк на подачу відповіді на відзив на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:
- відповідач у своєму відзиві зазначив, що відправлення маршруту у кількості 53 вагонів з вантажем "руда залізна агломераційна" було оформлене накладними: №№ 45257391, 45257474, 45257482, 45257458, 45257433, 45257409, 45257417, 45257441, 45257425, 45257466, в які відповідачем внесено виправлення та зазначено нового платника провізних платежів ТОВ "ТК Євротранс Україна", код 8224037. Вагони передані залізниці 01.05.2023 о 14:00 год., про що складено пам'ятку про забирання вагонів № 99, яку сторони підписали без зауважень. При цьому, відповідач стверджує, що зміни в накладній щодо платника ним було внесено ще до передачі вагонів залізниці і до оформлення пам'ятки № 99. Таке твердження відповідача спростовується актом загальної форми № 830 від 01.05.2023, в якому зазначено, що маршрут призначенням Ужгород ЕКСП ЖСР в кількості 53 вагонів гх52374048-56833460 був прийнятий до перевезення згідно з пам'яткою про забирання вагонів № 99 01.05.2023 року о 14 год. 00 хв. Маршрут продовжує простоювати на коліях станції Шмакове з вини вантажовідправника АТ "Кривбасзалізорудком" через невірно оформлений перевізний документ. Документ був перероблений відправником та прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 15 год. 40 хв. Відповідно, на підставі вказаного акту за період з 14:00 год. до 15:40 год. 01.05.2023 було нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу. Зазначений акт загальної форми № 830 від 01.05.2023 дійсно був складений без участі представника відповідача, оскільки його представник Чабарай О.В. для участі в підписанні акта не з'явилась, про що зроблено додаткове застереження у цьому акті. Однак відсутність у акті підпису представника відповідача не тягне за собою недійсність цього акту;
- Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як 2-ма особами (пункт 3 Правил складання актів). Таким чином, наявність у акті загальної форми № 830 від 01.05.2023 2-х підписів прийомоздавальників, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є достатнім для його дійсності. Сумніви відповідача щодо достовірності підпису прийомоздавальника Сабаєвої Н.П. є безпідставними та носять характер припущення;
- у відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що позов подано з пропуском строку позовної давності. При цьому, з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.06.2021 по справі № 970/11949/20 зазначив, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачув позовів, що випливають з перевезення, встановлюється 6-тимісячний строк;
- відповідач не взяв до уваги, що частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Взаємовідносини між АТ "Укрзалізниця" та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" щодо залізничних вантажних перевезень врегульовано договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191307/2020-0001 від 17.06.2020. Вказаний договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору). Текст вказаного договору було оприлюднено на сайті Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця". Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача із заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. У відповідь на цю заяву позивач надав відповідачу Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191307/2020-0001 від 17.06.2020, в якому присвоїв йому код відправника/ одержувача 1288 та код платника 2558194, а також відкрив особовий рахунок з ідентичним номером для здійснення розрахунків за надані послуги. У пункті 7.3 договору зазначено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. Тобто, сторони договору у встановленому законом порядку за домовленістю збільшили позовну давність до 1-го року, про що уклали договір у письмовій формі. Таким чином, позовну заяву подано без порушення строку позовної давності.
Слід відзначити, що ухвалою суду від 18.12.2023, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.
Як убачається з матеріалів справи, відповідь на відзив на позовну заяву була направлена відповідачу та доставлена до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - 09.01.2024.
Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Враховуючи вказане, граничним строком для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву є 14.01.2024.
Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Отже, станом на 09.02.2024 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченого частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
З огляду на викладене вбачається, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як заперечень на відповідь на відзив на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у відповіді на відзив на позовну заяву обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 17.01.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 16.02.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З приводу долучення учасниками справи заяв по суті справи, а також додаткових доказів із порушенням процесуального строку суд зазначає таке.
В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність актів форми ГУ-23, накопичувальної картки форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Взаємовідносини між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - позивач) та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) щодо залізничних вантажних перевезень врегульовано договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезень).
Текст вказаного договору було оприлюднено на сайті Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" (далі - філія "ЦТЛ" АТ "Укрзалізниця").
Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача із заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
У відповідь на цю заяву позивач надав відповідачу Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00191307/2020-0001 від 17.06.2020, в якому присвоїв йому код відправника/ одержувача 1288 та код платника 2558194, а також відкрив особовий рахунок з ідентичним номером для здійснення розрахунків за надані послуги (а.с.27).
Предметом договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 договору про надання послуг з організації перевезень).
Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (пункт 1.4. договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5. договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ із накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.6. договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (пункт 1.7 договору про надання послуг з організації перевезень).
Перевізник за результатом розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:
- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;
- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником (пункт 1.9 договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (пункт 1.10 договору про надання послуг з організації перевезень).
Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік (пункт 7.3 договору про надання послуг з організації перевезень).
Слід відзначити, що відповідач помилково вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна позовна давність у 6 місяців, яку необхідно обчислювати з 01.05.2023, коли були складені акт загальної форми № 830 від 01.05.2023 та пам'ятка про забирання вагонів № 99, та, як наслідок, подану позивачем 12.12.2023 позовну заяву вважає такою, що подана з пропуском вказаного строку, оскільки у пункті 7.3. договору про надання послуг з організації перевезень сторонами було погоджено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. Отже, строк позовної давності позивачем не було пропущено, та заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://www.uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30-ти днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (пункт 12.1 договору про надання послуг з організації перевезень).
Крім того, 10.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" було укладено договір № ПР/М-18-2/03-444/НЮдч/300 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", при станції Шмакове регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Пунктом 1 вказаного договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється експлуатація під'їзної колії, яка належить Власнику колії, примикає:
- в парній горловині до стрілочного переводу № 36 станції Шмакове. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", встановлений проти стика рамної рейки стрілочного переводу № 38СБ;
- в непарній горловині до стрілочного переводу № 9 станції Шмакове. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", встановлений проти стика рамної рейки стрілочного переводу № 19СБ, та обслуговується власним локомотивом.
Загальна довжина під'їзної колії, в тому числі довжина вістря гостряка стрілки примикання до знаку "Межа під'їзної колії" складає 17 603,93 метрів (пункт 2 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (пункт 4 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Вагони на під'їзну колію подаються за повідомленнями. Повідомлення передаються прийомоздавальником вантажу та багажу власника колії не пізніше, як за 2 години до подачі (здачі) по телефону з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (пункт 5 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на колії №№ 1, 2, 3, 5, 10, 11 станції Шмакове, за вказівкою чергового по станції. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на коліях №№ 1, 2, 3, 5, 10, 11 станції Шмакове (пункт 6 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник вантажу та багажу власника колії передає прийомоздавальнику вантажу та багажу станції Шмакове не пізніше ніж за 2 години до здачі вагонів по телефону за формою встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом міністерства транспорту України від 15.03.1999 № 165/3485 з подальшим письмовим підтвердженням (пункт 8 договору про експлуатацію під'їзної колії).
З під'їзної колії вагони повертаються локомотивом власника на колії №№ 1, 2, 3, 5, 10, 11 станції Шмакове. Приймання вагонів залізницею здійснюється на коліях №№ 1, 2, 3, 5, 10, 11 станції Шмакове. З під'зної колії вагони повертаються Залізниці маршрутами, які формуються у відповідності з Правилами технічної експлуатації залізниць України (пункт 9 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у Тарифному керівництві № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 2 248 грн. 55 коп. за рік без ПДВ. Списання здійснюються філією "ЄРЦД" з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у перші декаді січня. Про зміну розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми витрат, дати введення її у дію та проводить розрахунок через філію "ЄРЦД".
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ" (пункт 13 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна його умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі спору - за рішенням суду (пункт 17 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Вказаний договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 14.04.2018 до 14.04.2023 включно (пункт 20 договору про експлуатацію під'їзної колії).
Додатковою угодою № 1 від 18.06.2019 до вказаного договору було внесено зміни, відповідно до яких в преамбулі договору, назві і по тексту найменування залізниці - "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" замінено на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Додатковою угодою № 8 від 10.06.2021 до договору було внесено зміни, відповідно до яких в преамбулі договору, назві і по тексту найменування власника колії - "Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" замінено на "Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат".
Додатковою угодою № 10 від 11.04.2023 до договору його дію продовжено до 15.05.2023.
У квітні 2023 року на адресу відповідача прибували порожні вагони. В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Шмакове Придніпровської залізниці, вантажоодержувачем - АТ "Кривбасзалізорудком".
Відповідача про надходження вагонів на його адресу кожного разу було повідомлено у встановленому порядку, про що у графі 49 залізничної накладної зроблено відповідний запис, який підтверджений електронним цифровим підписом.
Після технічного огляду та підготовки вагонів до передавання вантажовласнику прийомоздавальник залізниці повідомляла представника відповідача про готовність вагонів та запланований час подавання їх на під'їзну колію. Про передачу повідомлень кожного разу робились відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Шмакове форми ГУ-2.
Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач приймав їх із запізненням, про що складались акти загальної форми, у яких було відображено момент початку та закінчення затримки вагонів.
Так, відповідно до акту загальної фірми № 694 від 17.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 17.04.2023 - 16:00 год. до 17.04.2023 - 18:30 год., тобто протягом 2 год. 30 хв.
Відповідно до акту загальної фірми № 750 від 23.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 23.04.2023 - 12:30 год. до 23.04.2023 - 21:15 год., тобто протягом 8 год. 45 хв.
Відповідно до акту загальної фірми № 792 від 29.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 28.04.2023 - 1:30 год. до 29.04.2023 - 3:30 год., тобто протягом 26 год. 00 хв.
Відповідно до акту загальної фірми № 793 від 29.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 28.04.2023 - 11:00 год. до 29.04.2023 - 3:30 год., тобто протягом 16 год. 30 хв.
Відповідно до акту загальної фірми № 818 від 30.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 29.04.2023 - 19:05 год. до 30.04.2023 - 9:30 год., тобто протягом 14 год. 25 хв.
Відповідно до акту загальної фірми № 819 від 30.04.2023 простій вагонів з вини відповідача тривав з 28.04.2023 - 11:00 год. до 30.04.2023 - 9:30 год., тобто протягом 46 год. 30 хв.
01.05.2023 відповідач підготував до відправлення на адресу U.S.Steel Kosice, s.r.o. (Словакія), прикордонна станція переходу Ужгород Львівської залізниці, маршрут у кількості 53 вагони з вантажем "руда залізна агломераційна". Загальна вага вантажу у маршруті становила 3 709 200 кг.
До складу маршруту увійшли зокрема і вагони, які прибували на адресу відповідача у квітні 2023 року і простоювали з його вини на коліях станції Шмакове перед подаванням на під'їзну колію.
Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами було прийнято залізницею 01.05.2023 о 12:00 год.
Фактично вагони були забрані залізницею 01.05.2023 о 14:00 год., про що складено пам'ятку про забирання вагонів № 99, яку сторони підписали без зауважень.
Перевезення було оформлене відповідачем за накладними №№ 45257391, 45257474, 45257482, 45257458, 45257433, 45257409, 45257417, 45257441, 45257425, 45257466. Однак, у зв'язку з тим, що у накладних було невірно зазначено платника провізних платежів, відправлення вагонів було затримано для визначення платника та внесення необхідних змін до комплектів залізничних накладних, які є основним документом при перевезенні.
Виправлення було внесено відповідачем у графу 23 накладних, та зазначено нового платника провізних платежів ТОВ "ТК Євротранс Україна", код 8224037. Також у графі 3 накладних "Заяви відправника" було зроблено запис: "Виправленому у графі 23 вірити", який скріплено підписом та печаткою АТ "Криворізький залізорудний комбінат". Після вказаного маршрут був прийнятий до перевезення.
Про затримку вагонів у зв'язку з внесенням виправлень у накладні було складено акт загальної форми № 830 від 01.05.2023, в якому зазначено, що маршрут у кількості 53 вагонів згідно пам'ятки № 99 прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 14:00 год., але продовжує простоювати на коліях станції Шмакове через невірно оформлений перевізний документ №45257391. Документ був перероблений відправником та прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 15:40 год.
Таким чином, готовий до відправлення маршрут у кількості 53 вагони з аглорудою простоював на коліях станції Шмакове з вини відповідача з 01.05.2023 року - 14:00 год. до 01.05.2023 - 15:40 год., тобто протягом 1 год. 40 хв.
Після повернення вагонів з під'їзної колії було складено відомість плати за користування вагонами № 01059004, у якій нараховано плату за користування вагонами, а саме:
- 26 вагонів протягом 18 год. 10 хв. на підставі актів загальної форми № 793 від 29.04.2023 та № 830 від 01.05.2023;
- 2 вагонів протягом 27 год. 40 хв. на підставі актів загальної форми № 792 від 29.04.2023 та № 830 від 01.05.2023;
- 11 вагонів протягом 4 год. 10 хв. на підставі актів загальної форми № 694 від 17.04.2023 та № 830 від 01.05.2023;
- 4 вагонів протягом 48 год. 10 хв. на підставі актів загальної форми № 819 від 30.04.2023 та № 830 від 01.05.2023;
- 6 вагонів протягом 10 год. 25 хв. на підставі актів загальної форми № 750 від 23.04.202 та № 830 від 01.05.2023;
- 1 вагону протягом 16 год. 05 хв. на підставі актів загальної форми № 818 від 30.04.2023 та № 830 від 01.05.2023;
- 3 вагонів протягом 1 год. 40 хв. на підставі акту загальної форми № 830 від 01.05.2023.
Відповідач нараховану суму не визнав у повному обсязі, у зауваженні до відомості плати за користування вагонами зазначив, що згідно з Пам'яткою № 99 про забирання вагонів вантаж був прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 14:00 год.
Таким чином, відповідач не визнав, що затримка готового до відправлення маршруту у кількості 53 вагонів з аглорудою на коліях станції Шмакове протягом 1 год. 40 хв. - з 14:00 год. до 15:40 год. 01.05.2023 після повернення вагонів з під'їзної колії сталася з його вини. Про суми, що були нараховані за періоди затримки вагонів перед подаванням їх на під'їзну колію відповідача та оформлено актами загальної форми № 694 від 17.04.2023, №750 від 23.04.2023, № 792 від 29.04.2023, № 793 від 29.04.2023, № 818 від 30.04.2023, № 819 від 30.04.2023, та про згоду (або незгоду) на їх списання з особового рахунку не зазначив.
Крім того, за час затримки поїзда на станції Шмакове перед відправленням залізницею було нараховано збір за зберігання вантажів протягом 1 доби, який включено до накопичувальної картки № 02059003 від 02.05.2023, яку представник відповідача також підписав із зауваженням, нараховані суми не визнав із посиланням на те, що згідно з Пам'яткою № 99 про забирання вагонів вантаж був прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 14:00 год.
У зв'язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами зауваження відповідача спірна сума не була списана з його особового рахунку та позивач звернувся із даним позовом до суду.
Отже, причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення (стаття 42 Статуту залізниць України).
Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).
Навіть у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та іншими документами), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання (частина 1 статті 47 Статуту залізниць України).
Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач (стаття 125 Статуту залізниць України).
За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати (стаття 119 Статуту залізниць України).
Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила користування вагонами).
Так, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій (пункт 6 Правил користування вагонами).
За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (пункт 2 Правил користування вагонами).
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у 3-х примірниках - 2 для залізниці і 1 - для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (пункт 4 Правил користування вагонами).
Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласникомвагона (контейнера) протягом 15-ти діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (пункт 5 Правил користування вагонами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (пункт 12 Правил користування вагонами).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 Правил користування вагонами).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами).
Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами) (пункт 16 Правил користування вагонами).
Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів). При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30-ти хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1-ї до 45-ти годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції та випадків виконання подвійної вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн. за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції.
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (пункт 5 розділу V Збірника тарифів).
Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила зберігання).
Так, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після 2-х годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту затримки (пункт 8 Правил зберігання).
За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки (пункт 9 Правил зберігання).
Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у пункті 2.1 розділу Ш Збірника тарифів.
Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну вантажу.
Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (пункт 1 Правил складання актів).
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі Ш Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 5,139.
Розрахунок ціни позову є наступним:
- плата за користування вагонами: детальний розрахунок плати за користування вагонами, що прибули у порожньому стані на станцію Шмакове та простоювали на коліях станції призначення в очікуванні подавання на під'їзну колію відповідача, а також після повернення вагонів у навантаженому стані з під'їзної колії та простоювали на коліях станції Шмакове перед відправленням з вини відповідача, наведено у таблиці. Всього нараховано плату за користування вагонами в сумі 4 585 грн. 40 коп. без ПДВ. (а.с.16-17).
ПДВ 20 % складає: 4 585,40 * 20 % = 917,08 (грн).
Сума плати за користування вагонами з ПДВ становить:
4 585,40 + 917,08 = 5 502 грн. 48 коп. (з ПДВ).
Збір за зберігання вантажів: період затримки навантаженого маршруту на станції Шмакове перед відправленням відповідно до акту загальної форми № 830 від 01.03.2023 становить 1 год. 40 хв. У перерахунку на доби (з округленням неповної доби до повної) затримка становить 1 добу. Відповідно до пункту 9 Правил зберігання збір за зберігання на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони, які простоюють в очікуванні оформлення перевезення та з інших причин, не залежних від залізниці, збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Таким чином, збір має бути нарахований за зберігання 3709 т (3709200 кг) вантажу протягом 1 доби.
Плата за зберігання вантажу без ПДВ становить:
4,00 * 3709 * 1 * 5,139 = 76 242,20 (грн.), де
4,00 - тариф за зберігання 1 т вантажу (грн.)
3 709 - кількість вантажу, що зберігався (т)
1 - кількість діб (після округлення до цілої доби), протягом яких надавалась платна послуга зі зберігання вантажу
5 139, - коефіцієнт, що застосовується до тарифів
ПДВ 20 % складає: 76 242,20 * 20 % = 15 248 грн. 44 коп.
Сума збору за зберігання вантажів з ПДВ становить:
76 242,20 + 15 248,44 = 91 490 грн. 64 коп.
Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем та додані до позовної заяви (а.с. 10, 16-17), суд прийшов до висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.
Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, з огляду на таке.
Так, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відправлення маршруту у кількості 53 вагонів з вантажем "руда залізна агломераційна" було оформлене накладними: №№ 45257391, 45257474, 45257482, 45257458, 45257433, 45257409, 45257417, 45257441, 45257425, 45257466, в які відповідачем внесено виправлення та зазначено нового платника провізних платежів ТОВ "ТК Євротранс Україна", код 8224037. Вагони передані залізниці 01.05.2023 о 14:00 год., про що складено пам'ятку про забирання вагонів № 99, яку сторони підписали без зауважень. При цьому, відповідач стверджує, що зміни в накладній щодо платника ним було внесено ще до передачі вагонів залізниці і до оформлення пам'ятки № 99. Таке твердження відповідача спростовується актом загальної форми № 830 від 01.05.2023, в якому зазначено, що маршрут призначенням Ужгород ЕКСП ЖСР в кількості 53 вагонів гх52374048-56833460 був прийнятий до перевезення згідно з пам'яткою про забирання вагонів № 99 01.05.2023 року о 14 год. 00 хв. Маршрут продовжує простоювати на коліях станції Шмакове з вини вантажовідправника АТ "Кривбасзалізорудком" через невірно оформлений перевізний документ. Документ був переоформлений відправником та прийнятий до перевезення 01.05.2023 о 15 год. 40 хв. Відповідно, на підставі вказаного акту за період з 14:00 год. до 15:40 год. 01.05.2023 було нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу. Як зазначає позивач, зазначений акт загальної форми № 830 від 01.05.2023 був складений без участі представника відповідача, оскільки його представник Чабарай О.В. для участі в підписанні акта не з'явилась, про що зроблено додаткове застереження у цьому акті. Однак відсутність у акті підпису представника відповідача не тягне за собою недійсність цього акту.
Слід відзначити, що Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як 2-ма особами (пункт 3 Правил складання актів). Таким чином, наявність у акті загальної форми № 830 від 01.05.2023 2-х підписів прийомоздавальників, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є достатнім для його дійсності. Сумніви відповідача щодо достовірності підпису прийомоздавальника Сабаєвої Н.П. носять характер припущення, отже розцінюються судом критично.
Отже, відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов'язку із внесенням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 96 993 грн. 12 коп., з яких 5 502 грн. 48 коп. - плата за користування вагонами та 91 490 грн. 64 коп. - збір за зберігання вантажів, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 502 грн. 48 коп. плати за користування вагонами та 91 490 грн. 64 коп. збору за зберігання вантажу.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 96 993 грн. 12 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (вулиця Симбірцева, будинок 1А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029; ідентифікаційний код 00191307) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, м. Дніпро, 49602; ідентифікаційний код 40081237) 5 502 грн. 48 коп. плати за користування вагонами, 91 490 грн. 64 коп. збору за зберігання вантажу та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 09.02.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко