06 лютого 2024 р. Справа № 902/1109/23
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1109/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 10.10.2023 року, зокрема, відкрито провадження у справі №902/1109/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 у справі №902/1109/23. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1109/23 арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича.
12.10.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі №902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
14.11.2023 року до суду від АТ "Ідея Банк" надійшла заява б/н від 06.11.2023 року (вх.№ 01-36/1219/23) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 165 653,08 грн у справі № 902/1109/23.
Ухвалою суду від 15.11.2023 року призначено вказану вище кредиторську заяву у цій справі, до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2023 року.
В подальшому, ухвалою суду від 11.12.2023 року призначено заяву АТ "Ідея Банк" б/н від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1219/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, до розгляду в судовому засіданні на 06.02.2024 року.
На визначену дату в судове засідання представники учасників справи не з'явилися.
Разом з цим, судом встановлено, що 06.02.2024 року до суду від арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. надійшло повідомлення б/н від 05.02.2024 року про результати розгляду заяви АТ "Ідея Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1109/23.
Водночас, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву АТ "Ідея Банк" про визнання грошових вимог до боржника за наявними матеріалами справи.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви АТ "Ідея Банк" б/н від 06.11.2023 року, 20.07.2020, згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - Договір) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку за посиланням: https://ideabank.ua/sites/default/ files/2022-06/dkbofo_vid_01.07.2020.pdf, між AT "Ідея Банк" (далі по тексту - Банк або Кредитор) та гр. ОСОБА_1 (надалі - Позичальник або Боржник) було укладено угоду № С-601-013167-20-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки та страхування (надалі - кредитний договір, угода).
Також, укладаючи кредитний договір сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 4).
Відповідно до кредитного договору Боржник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно- кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного Боржнику.
Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних.
Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч гривень 00 копійок) грн. Ліміт кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення угоди, становить 40 500,00 грн (сорок тисяч п'ятсот гривень гривень 00 копійок). Враховуючи, що зобов'язання Банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна Клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.
Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку Боржника (додається).
Станом на дату подання цієї заяви ОСОБА_1 , не повернув отриманий кредит в встановлені договором терміни та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі за кредитним договором, у зв'язку з чим, Банк був змушений звернутися до суду із цією заявою.
Так, сума боргу Боржника за кредитним договором станом на 10.10.2023 становить: 69353,88 грн - основний борг; 35 925,87 грн - прострочений борг; 52 321,33 грн - прострочені проценти; 2 684 грн - дебіторська заборгованість (судовий збір по справі № 461/3554/23).
Відтак, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 160 285,08 грн.
Заборгованість Боржника також підтверджується згаданими вище випискою по рахунку ОСОБА_1 , довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 10.10.2023, а також рішенням Галицького районного суду міста Львова від 12.07.2023 по справі № 461/3554/23.
Зважаючи на викладене, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Ідея Банк" до боржника - ОСОБА_1 , що складаються з суми 165 653,08 грн, в т.ч. 5 368,00 грн судового збору за подання цієї заяви; включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Ідея Банк" до боржника - ОСОБА_1 .
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. б/н від 05.02.2024 року про результати розгляду заяви АТ "Ідея Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, строк, передбачений ч. 1 ст. 45 КУзПБ на подання заяв з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 у справі № 902/1109/23 закінчився 11.11.2023 року.
Отже, заява про грошові вимоги АТ "Ідея Банк" подана в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Разом з цим, проаналізувавши заяву з грошовими вимогами та додатки до неї, керуючий реструктуризацією вважає, що заявлені грошові вимоги АТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 у справі № 902/1109/23 підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають визнанню в повному обсязі, а саме в розмірі 165 653,08 грн кредитної заборгованості та 5 368,00 грн відшкодування судового збору.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 12.10.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Ідея Банк" б/н від 06.11.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, надійшла до суду 14.11.2023 року за вх. № 01-36/1219/23 (здана на відправку до органу поштового зв'язку - 06.11.2023 року - дата поштового штампа на конверті, яким відправлено заяву поштовим зв'язком до суду), тобто відповідна заява подана в межах визначеного КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/1109/23.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 грудня 2022 року року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 20.07.2020 між AT "Ідея Банк" (Банк) гр. ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено угоду № С-601-013167-20-980 про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування, яка діє згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБОФО), що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями до нього.
Пунктом 3.2 цієї угоди обумовлено, що ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 40 500 грн та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено Клієнта додатково.
Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних та комісія за обслуговування основної картки згідно Тарифів (п. 3.3 угоди).
Нанесенням власноручного підпису під цією Угодою, Позичальник, зокрема, акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО, яка зберігається на офіційному сайті Банку https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts. Підтверджує, що в день укладення цієї Угоди у відділенні Банку або Кредитного посередника, за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Позичальник беззастережно погоджується з тим, що Банк має право в одностронньому порядку вимагати дострокового повернення кредиту відповідно до ДКБОФО (пп. 4.2, п. 4 угоди).
Відповідно до наявного в матеріалах справи договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого Правлінням АТ "Ідея Банк" № 07/01-08 від 01.07.2020 року у Розділі 1 "Перелік використаної в договорі термінології", наведені, зокрема, наступні терміни :
Акцепт - вчинення Позичальником дій, що свідчать про прийняття Позичальником Публічної пропозиції Банку на укладання Договору, а саме подання Позичальником Заяви на приєднання або підписання Договору про надання банківського продукту за формою, що встановлена Банком.
Банківський поточний рахунок (БПР) - поточний рахунок, який відкривається Клієнту Банком на договірній основі за наявності належним чином оформленої Заяви на приєднання та/або підписання Договору про надання банківського продукту.
У Розділі 10 "Кредитні картки фізичних осіб" вказаного вище договору, визначені такі умови :
Даним розділом встановлюються умови та порядок надання банківських послуг з відкриття та обслуговування поточних рахунків клієнтів Банку - фізичних осіб, операції за якими здійснюються за допомогою електронних платіжіпіх засобів із встановленням за такими рахунками Кредитної лінії (п. 10.1.).
Відкриття БПР і отримання кредиту в вигляді Кредитної лінії здійснюється на підставі Договору, а також укладеної між Сторонами Угоди. Угода між Клієнтом та Банком укладається в порядку, передбаченому цим Договором. Інформація про суму кредиту, строк надання кредиту, розмір процентів, що встановлюються за користування коштами Кредитної лінії, комісійних винагород (у випадку їх наявності), а також інші умови, погоджені Сторонами, зазначається в Угоді, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту/ Довідці-повідомленні (10.8.).
Кредит вважається наданим з дня відображення операцій, здійснених (повністю чи частково) за рахунок кредиту за БПР (п. 10.12.).
Повернення Кредиту, наданого Клієнту у вигляді Кредитної лінії, встановленої за БПР, здійснюється шляхом перерахування (внесення) Клієнтом грошових коштів на його БПР в строки, вказані в Угоді та виписці по БПР, що надається Клієнту способом, обраним Клієнтом згідно з п. 10.24. цього Договору (п. 10.13.).
Проценти за користування коштами Кредитної лінії нараховуються Банком у валюті кредиту, якою є національна валюта України - гривня, за методом "факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (п. 10.14.).
Повернення заборгованості за Договором здійснюється згідно з черговістю, передбаченою цим пунктом (п. 10.23.) :
сплата простроченої до повернення суми ліміту Кредитної лінії, в т.ч. простроченої Несанкціонованої кредитної заборгованості за Кредитною лінією, прострочених Обов'язкових мінімальних платежів, враховуючи проценти (пп. 10.23.1.);
сплата суми Обов'язкового мінімального платежу, включаючи проценти, за схемою погашення мінімальними платежами (ОМП). При цьому в частині заборгованості по тілу кредиту спочатку відбувається сплата частини поточної заборгованості за Кредитною лінією, яка використана як розрахунки з використанням БПК за товари/послугн, та виставлена до сплати в ОМП, далі відбувається сплата поточної заборгованості за Кредитною лінією, яка використана для інших ліцей та виставлена до сплати в ОМП (пп.10.23.2.);
сплата неустойки (штрафів і пені) за користування простроченою сумою Несанкціонованої та Санкціонованої заборгованості за Кредитною лінією, за прострочення Обов'язкових мінімальних платежів, враховуючи проценти та за вчинення інших порушень, передбачених цим Договором та Угодою (пп. 10.23.3.);
сплата поточної заборгованості за Кредитною лінією, яка використана як розрахунки з використанням БПК затовари/послуги (пп. 10.23.4.);
сплата поточної заборгованості за Кредитною лінією, яка використана для інших цілей та комісій, зазначених в Тарифах, які є невід'ємною частиною даного Договору (пп.10.23.5.).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписані між Банком та Боржником вказані вище заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та відкрив поточний рахунок у гривнях із встановленим кредитним лімітом у розмірі 40 500,00 грн, яким користувався Боржник, що підтверджується банківською випискою по рахунку клієнта - фізичної особи № 100000-2023/1101 від 01.11.2023 року за період з 20.07.2020 року по 10.10.2023 року (Одержувач - ОСОБА_1 ).
Водночас, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії рішення Галицького районного суду м. Львова від 12.07.2023 року у справі № 461/3554/23, вирішено : позов Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за Угодою №С-601-013167-20-980 від 20.07.2020 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в розмірі 157 601 (сто п'ятдесят сім тисяч шістсот одна) грн 08 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" сплачений судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Слід зазначити, що згідно відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення суду набрало законної - 11.08.2023 року.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, згаданим вище рішенням суду була встановлена заборгованість боржника - ОСОБА_1 перед АТ "Ідея Банк" за Угодою № С-601-013167-20-980 від 20.07.2020 року в розмірі 157 601,08 грн, на підставі якої Заявником заявлені кредиторські вимоги до боржника у цій справі.
Водночас, згідно доданої до кредиторської заяви довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-601-013167-20-980 від 20.07.2020 року станом на 10.10.2023 року, загальна сума заборгованості становить 160 285,08 грн, в т.ч. : 69 353,88 грн - основний борг; 35 925,87 грн - прострочений борг; 52 321,33 грн - прострочені проценти; 2 684,00 грн - дебіторська заборгованість.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Отже, договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідно до статті 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши угоду про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування, яка є індивідуальною частиною договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, який складаються із вищевказаної угоди та договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеного на сайті АТ "Ідея Банк" - www.ideabank.ua (обумовлено цим договором), та за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Ідея Банк" в загальній сумі 160285,08 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява АТ "Ідея Банк" б/н від 06.11.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, подана в межах строку встановленого КУзПБ, та відповідно підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги в розмірі 160 285,08 грн - визнанню, як такі, що підтверджені наданими доказами, з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 368,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Ідея Банк" б/н від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1219/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Ідея Банк" (вул. Валова, 11, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 160 285,08 грн - кредитної заборгованості (друга черга задоволення); а також 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1109/23.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Солов'ю Ю.А. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1109/23.
4. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси : ОСОБА_1. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Солов'ю Ю.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Ідея Банк" - info@ideabank.ua; 19390819@mail. gov.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.