Єдиний унікальний номер судової справи 462/485/24
Номер провадження 2-н/462/401/24
про відмову у видачі судового наказу
08 лютого 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ,
встановив:
Рух справи.
Уповноважений представник ТОВ «Львівгаз збут» - Станько М. М., 23.01.2024 року (вх. № 1597) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 3 043 грн. 39 коп. основного боргу, 32 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 04 грн. 98 коп. 3% річних.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 5 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 23.01.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 08.02.2024 року.
Щодо можливості видачі судового наказу.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи - боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
Щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, передбачений для розгляду справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, спрямований на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно отриманої відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області від 08.02.2024 року, надісланої на запит Залізничного районного суду м. Львова від 23.01.2024 року у справі № 462/485/24 встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Щодо переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Проте до матеріалів письмової заяви не долучено доказів, про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває у власностіОСОБА_1 .
Інформації щодо права власності на вказане нерухоме майно суду не надано.
Окрім цього, до матеріалів письмової заяви не долучено доказів про безпосереднє укладення договору з ОСОБА_1 про надання житлово-комунальних послуг до вказаної квартири.
Отже жодних об'єктивних доказів виникнення права грошової вимоги стягувача до боржника, даних про належність квартири за адресою: АДРЕСА_3 суду не надано, як і об'єктивних доказів споживання комунальних послуг саме за вказаною адресою.
Підсумки.
Оскільки письмова заява про видачу судового наказу не містить переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а також інших документів або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, тому суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -
постановив:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко