79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" лютого 2024 р. Справа №921/584/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів І.Б. Малех
О.І. Матущака,
розглянувши у письмовому провадженні Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» б/н від 30.11.2023 (вх. № 01-05/3702/23 від 05.12.2023)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2023 (м. Тернопіль, суддя О.В. Руденко)
про повернення зустрічної позовної заяви
у справі № 921/584/23
за зустрічним позовом: Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», м. Збараж Тернопільської області
до відповідача: ОСОБА_1 , м. Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області
про
- визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», яке оформлене протоколом № 18/1-4 від 27.04.20180;
- визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод», яке оформлене протоколом № 18-2 від 10.12.2018.
На розгляді у Господарському суді Тернопільської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» про визначення розміру статутного капіталу підприємства та розмірів часток його учасників.
До Господарського суду Тернопільської області 22.09.2023 поступила зустрічна позовна заява № б/н (вх. №687) від 18.09.2023 Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» до ОСОБА_1 про визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника ПП «МДС Збаразький сирзавод», яке оформлене протоколом №18/1-4 від 27.04.2018; визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ПП «МДС Збаразький сирзавод», яке оформлене протоколом №18-2 від 10.12.2018.
Ухвалою місцевого господарського суду від 21.11.2023 зустрічну позовну заяву № б/н (вх. №687) від 18.09.2023 Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» разом із додатками повернути заявнику.
Ухвала мотивована тим, що станом на 21.11.2023 вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 25.09.2023 недоліки зустрічної позовної заяви не усунені. Відтак згідно із ч. 4 ст. 174 ГПК України, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Не погодившись з ухвалою суду Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2023 Приватне підприємство «МДС Збаразький сирзавод» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.11.2023 (вх. № 01-05/3702/23 від 05.12.2023) у якій просить скасувати ухвалу від 21.11.2023 у справі №921/584/23, справу передати до Господарського суду Тернопільської області для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічним позовом Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» та об'єднання вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Апелянт посилаючись на статтю 242 ГПК України вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки в матеріалах справи відсутні докази які підтверджують отримання Приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод» ухвали від 25.09.2023.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» про визначення розміру статутного капіталу підприємства та розмірів часток його учасників. Провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
До Господарського суду Тернопільської області 22.09.2023 поступила зустрічна позовна заява № б/н (вх. №687) від 18.09.2023 Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» до ОСОБА_1 про визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника ПП «МДС Збаразький сирзавод», яке оформлене протоколом №18/1-4 від 27.04.2018; визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ПП «МДС Збаразький сирзавод», яке оформлене протоколом №18-2 від 10.12.2018.
Ухвалою суду першої інстанції від 25.09.2023 вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху, надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків-протягом 10-ти днів з дня одержання ухвали від 25.09.2023.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 25.09.2023 направлено заявнику 25.09.2023 рекомендованим поштовим відправленням №4602510902054 з повідомленням про вручення на вказану у зустрічній позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу (вул. Грушевського, буд. 145, м. Збараж, Тернопільська область, 47302).
В подальшому поштове відправлення №4602510902054 повернулося на адресу суду 31.10.2023 із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Господарським судом Тернопільської області ухвала суду від 25.09.2023 повторно надсилалась Приватному підприємству «МДС Збаразький сирзавод» 11.10.2023. Разом з тим, поштове повідомлення знову повернулось на адресу суду не врученим адресату із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Разом з тим, ухвалою місцевого господарського суду від 01.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/584/23 з ініціативи суду на тридцять днів та повідомлено відповідачів про відкладення підготовчого засідання на 22 листопада 2023 на 09 год. 00 хв. Також, у цій судовій ухвалі повідомлено Приватне підприємство «МДС Збаразький сирзавод» про те, що його зустрічна позовна заява №б/н (вх. №687) від 18.09.2023 ухвалою суду від 25 вересня 2023 року залишена без руху. При цьому судом встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалу суду від 01.11.2023 направлено ПП «МДС Збаразький сирзавод» 02.11.2023 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення із позначкою "судова повістка" на адресу, вказану у зустрічній позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу (вул. Грушевського, буд. 145, м. Збараж, Тернопільська область, 47302).
Однак, поштове відправлення відділенням поштового зв'язку 10.11.2023 повернуто не врученим адресату із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Апелянт вказує, що стаття 242 ГПК України не передбачає днем вручення судового рішення проставлення відмітки з вказівкою «за закінченням терміну зберігання».
Так, порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21, від 06.06.2023 по справі №922/3604/21.
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» про зміну свого місцезнаходження, місцевим господарським судом неодноразово надсилалась ухвала суду про залишення позовної заяви без руху на адресу вказану самим апелянтом у зустрічній позовній заяві та вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу, однак вся поштова кореспонденція повертається до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду. З цього приводу колегією суддів враховуються висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).
Відтак, суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази які підтверджують отримання Приватним підприємством «МДС Збаразький сирзавод» ухвали від 25.09.2023.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала суду від 25.09.2023 про залишення зустрічної позовної заяви без руху була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.09.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113689981).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що неотримання позивачем за зустрічним позовом поштового відправлення з копією ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та її повернення до суду є наслідком суб'єктивної поведінки позивача щодо його належного отримання, тобто є власною волею позивача.
Відтак, оскільки станом на 21.11.2023 вказані в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2023 недоліки не були усунені, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2023 у справі №921/584/23.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МДС Збаразький сирзавод» б/н від 30.11.2023 (вх. № 01-05/3702/23 від 05.12.2023) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.11.2023 у справі №921/584/23 - без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя І.Б. Малех
Суддя О.І. Матущак