смт Новомиколаївка
Іменем України
07 лютого 2024 року Справа № 322/166/24 (Провадження № 3/322/212/24)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 24.01.2024 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.01.2024 серії ВАВ №905873 ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: «19.01.2024 приблизно о 17:00 год гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно надала ляпаси, штовхала, кусала та ображала нецензурною лайкою по відношенню до свого чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , чим спричинила фізичне насильство».
Свідки зазначеного правопорушення, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, відсутні.
Потерпілий ОСОБА_4 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Неявка останнього не перешкоджає розгляду справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнала, заперечила факт вчинення домашнього насильства, повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_4 після того як вона подала на аліменти приблизно з кінця вересня 2023 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає. Останній не прописаний за вказаною адресою, однак має ключі від будинку і не хоче повертати їх. Стосунки вони не підтримують, зустрічаються тільки коли він провідує їх спільну дитину. Того дня ОСОБА_4 прийшов до дитини, однак був в стані алкогольного сп'яніння. Через це вона виштовхала його, оскільки попереджала щоб він не приходив п'яним. Останньому не сподобалось тому він і написав на неї заяву в поліцію. Ніяких ляпасів йому вона не давала і не кусала. Вважає, що у вказаному випадку потерпілою є вона, а не він. До розлучення ОСОБА_4 неодноразово притягався до відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо неї. Просила долучити і дослідити копію судових рішень щодо їх осіб, які містяться у ЄДРСР за останні 3-4 роки.
Під час перегляду фото файлів вказала, що не може сказати чи це дійсно на них сфотографована рука ОСОБА_3 зі слідами укусу. Навіть якщо так, то не зрозуміло коли і ким зроблена ця фотографія, і в будь-якому випадку це не свідчить про те, що укус зробила саме вона, а не хтось з друзів ОСОБА_3 з яким він вживав того дня спиртні напої. Вона категорично заперечує факт того, що кусала ОСОБА_5 .
Окрім згаданого протоколу до матеріалів справи додано: реєстрацію відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №135 від 19.01.2024, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), письмове пояснення ОСОБА_5 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №412393, DVD-R з відео- і фотофайлами.
Також суддею за клопотанням ОСОБА_1 були долучені і дослідженні копії таких судових рішень у справах: №322/551/20 від 09.07.2020, №322/364/20 від 27.07.2020, №322/161/22 від 05.05.2022, №322/202/23 від 15.03.2023, №322/1368/23 від 13.09.2023, №322/1404/23 від 18.09.2023.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Наявними доказами достеменно встановлено, що 19.01.2024 близько 17-00 год за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виникла сварка.
Втім встановити через які саме причини виникла ця сварка, неможливо, оскільки пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні суперечать письмовим поясненням ОСОБА_3 . Кожна сторона суб'єктивно зацікавлена не визнавати обставини, які зазначає протилежна. Наявними відеозаписами зафіксовані обставини після події, а не під час, вони однаково узгоджуються з версіями обох сторін і не спростовують якусь з них. При цьому ОСОБА_4 має невиразне мовлення, що є ознакою алкогольного сп'яніння, тоді як ОСОБА_2 ознак сп'яніння не має, хоча поводить себе досить агресивно.
Крім цього фабула викладена в протоколі усім встановленим фактичним обставинам не відповідає, зокрема у тому, що ОСОБА_4 є чоловіком ОСОБА_1 .
Сварка відбулась о 17-00 год, тобто з великою долею імовірності могли бути свідки чи очевидці події і навіть зі змісту пояснення ОСОБА_3 випливало, що ОСОБА_2 вживала алкоголь з друзями. Втім окрім самого ОСОБА_3 жодна особа не опитана, імовірні свідки чи очевидці не встановлені, хоча на відеозаписі на подвір'ї біля місця події зафіксована особа, яка назвалася ОСОБА_8 .
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом спростовували версію ОСОБА_1 , і вказували на вчинення нею домашнього насильства щодо ОСОБА_3 .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
За правилом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов