Справа № 308/2267/24
1-кс/308/768/24
07 лютого 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, дізнавача Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області, -
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, дізнавача Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області.
Скарга вмотивована тим, що 11 січня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 до Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за № 776 було направлено повідомлення про кримінальне правопорушення передбачене статтею 337 Кримінального кодексу України - «Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів», скоєне громадянином ОСОБА_2 (додаток 1).
Проте, станом на дату подання цієї скарги, в порядку ст. 303 КПК України слідчими, органом дізнання (дізнавачем(ами) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) невнесені. досудове розслідування не розпочате.
Натомість, 29 січня 2024 року за № 653/106/25-2024 з Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення (додаток 2) з якого слідує: що звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.01.2024 р. № 776 стосовно дій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було зареєстроване в ІТС ІПНП Ужгородського РУП 11.01.2024 р. за № 653 та щодо нього проведено перевірку згідно вимог Закону України “Про звернення громадян”. 22.01.2024 року прийняте рішення про припинення подальшої перевірки та наголошено, що в разі незгоди з прийнятим рішенням, воно підлягає оскарженню в порядку ст.ст. 16, 17 Закону України «Про звернення громадян».
Заявник зазначає, що з огляду на те, що лист Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 29.01.2024 р. № 653/106/25-2024 на повідомлення про кримінальне правопорушення, не передбачений, як процесуальний документ, перелік яких чітко визначений КПК України, а містить лише ознаки листування, яке передбачено Законом України «Про звернення громадян», а діючи виключно в межах КПК України та враховуючи вимоги ст. 304 КПК України, хочемо зазначити, що про інформацію щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ІНФОРМАЦІЯ_5 стало відомо 29 січня 2024 року, отже строк оскарження в порядку ст.303 КПК України не порушено.
Заявник просить: поновити строк на подання скарги, оскільки про обставини невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від 11.01.2024 р. № 776 стало відомо лише 29.01.2024 р., після отримання листа 29 січня 2024 року за № 653/106/25-2024. Зобов'язати уповноважену особу (слідчого), дізнавача Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області невідкладно, але не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 січня 2024 року № 776 та розпочати досудове розслідування. Зобов'язати уповноважену особу (слідчого), дізнавача Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області надати ІНФОРМАЦІЯ_1 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення за повідомленням від 11 січня 2024 року № 776.
Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура..
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно вимог ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень…
Гарантоване ст.55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується шляхом встановлення порядку такого оскарження іншими нормативними актами.
Як вбачається зі змісту скарги, 11 січня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 до Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області за № 776 було направлено повідомлення про кримінальне правопорушення передбачене статтею 337 Кримінального кодексу України - «Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів», скоєне громадянином ОСОБА_2 . На підтвердження чого до матеріалів скарги доданок опію повідомлення з відміткою про отримання.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання зави чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення ( ст. 5 КПК України).
Отже законодавцем визначено 24 години, зі сплином яких, у випадку не внесення відомостей до ЄРДР, починається строк вчинення бездіяльності слідчого, прокурора, яка може бути оскаржена відповідно до ч.1 ст.304 КПК України.
Виходячи з вимог частини 1 статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає у невнесенні вказаних відомостей впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Оскільки заява про кримінальне правопорушення протягом доби повинна бути внесена до ЄРДР, відповідно, у разі невиконання цієї вимоги закону, саме від цієї дати і починається бездіяльність посадової особи, зобов'язаної за своїм службовим становищем, виконати цю вимогу закону.
В даному ж випадку перебіг строку на оскарження бездіяльності уповноваженої особи (слідчого) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за вказаною вище заявою розпочався з 12.01.2024 року.
При цьому слідчий суддя констатує, що з моменту отримання Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області (11.01.2024) до часу звернення із даною скаргою до слідчого судді (07.02.2024) минув значний час. Так повідомлення про кримінальне правопорушення було отримане Ужгородським РУП ГУПН в Закарпатській області 11.01.2024 року, а скарга в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді лише 07.02.2024.
При цьому заявник просить поновити пропущений строк, та як на причину пропуску такого, вказує на те, що про інформацію щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ІНФОРМАЦІЯ_5 стало відомо 29 січня 2024 року, отже строк оскарження в порядку ст.303 КПК України не порушено.
Проте відповідно до ст.ст. 5, 214, ч.1 ст.304 КПК України, законодавцем визначено 24 години, зі сплином яких, у випадку не внесення відомостей до ЄРДР, починається строк вчинення бездіяльності слідчого, прокурора, яка може бути оскаржена відповідно до ч.1 ст.304 КПК України.
Зі змісту частини 1 статті 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Вважаю, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до положень КПК України, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу. До їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії постанови слідчого); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Виходячи з вимог частини 1 статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає у невнесенні вказаних відомостей впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Оскільки заява про кримінальне правопорушення протягом доби повинна бути внесена до ЄРДР, відповідно, у разі невиконання цієї вимоги закону, саме від цієї дати і починається бездіяльність посадової особи, зобов'язаної за своїм службовим становищем, виконати цю вимогу закону.
В даному ж випадку перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого , дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , розпочався протягом доби з моменту отримання відповідного повідомлення.
Слід звернути увагу і на те, що в скарзі заявник фактично не заперечує, що ним було пропущено процесуальні строки на оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР, та просить такі поновити. Разом із тим як на аргумент про причини його пропуску вказує на те, що ним отримано листа Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області щодо результатів перевірки лише 29.01.2024, а тому вважає не пропущеними строки звернення зі скаргою.
Однак слідчий суддя вважає, що вказане не може бути розцінено як поважна причина, що в свою чергу слугувало б підставою для поновлення пропущеного заявником строку на оскарження бездіяльності прокурора.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність вказаних посадових осіб, після спливу 10 днів з моменту бездіяльності слідчого/прокурора. Зі змісту прохальної частини скарги вбачається, що заявник порушує питання про поновлення строку. Однак, відсутнє відповідне обґрунтування із зазначенням поважності пропуску такого з посиланням на відповідні докази, при дослідженні матеріалів, що надані заявником, встановлено що до матеріалів скарги такі не долучено.
Таким чином на переконання слідчого судді, поважність пропуску строку починаючи з 12.01.2024, з дня коли, заявник звернувся із повідомленням до поліції та до моменту звернення до слідчого судді 07.02.2024 в поданій скарзі заявником не наведено.
За змістом статті 304 КПК України, скарга повертається, зокрема, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже скаржником жодним чином не мотивовано та необґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення зі скаргою, натомість покликання на отримання листа із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області 29.01.2024, такою підставою бути не може. Сам заявник зазначає, що «лист Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 29.01.2024 р. № 653/106/25-2024 на повідомлення про кримінальне правопорушення, не передбачений, як процесуальний документ, перелік яких чітко визначений КПК України».
Інших причин пропуску строку на звернення із скаргою до слідчого судді, окрім наведеного вище, заявник не вказує.
Слідчий суддя вважає за необхідне вказати, на те, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи скаржника шляхом витребування відповідних документів , оскільки це не передбачено діючим КПК України.
Перекладання обов'язку доведення дотримання заявником строку на слідчого суддю чинним КПК України не передбачено.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
З огляду на ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, необхідно вказати і на правові позиції Європейського суду з прав людини стосовно доступу до правосуддя та права перегляду судових рішень.
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, виходячи із доданих до скарги документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, - скарга підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, так як слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення строку подання скарги.
Згідно ст.304 ч.2 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вказана стаття має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого, дізнавача, прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.
На вказаній стадії виклик до суду заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільця тимчасово вилученого майна не передбачено.
У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -
У задоволенні клопотання заявника про поновлення строку на подання скарги - відмовити.
Скаргу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, дізнавача Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області - повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1 .