Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/713/22
1-кп/302/15/24
(в повному обсязі)
09.02.2024смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12022071110000055 від 18.04.2022 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уродженця села 2 Стрелиця, Шебекинського району Белгородської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , проживає в незареєстрованому шлюбі разом з ОСОБА_5 , непрацюючого, має на утриманні 5 малолітніх дітей, з неповною загальною середньою освітою (9 класів), раніше не судимого, засіб мобільного зв'язку: НОМЕР_1
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.2 КК України, -
23 березня 2022 року, біля 10.00 години, ОСОБА_6 , маючи на меті здійснити незаконну порубку деревини на території лісового масиву с.Присліп, Хустського району Закарпатської області, вступив в попередню змову з ОСОБА_4 , попрохавши останнього власним конем перевезти йому за місцем проживання незаконно зрубану деревину породи бук, діаметрами 0,26 м, 0.28 м, 0,31 м, всього - 1, 69 куб м3 та сухостійну деревину породи ялина діаметрами 0.35 м, 0.47 м, всього 0, 82 куб. м, - всього зрубаної деревини породи бук і ялина - 2, 52 куб. м.
Після цього, 23.03.2022 біля 16.00 годин, ОСОБА_4 , власним конем незаконно перевіз (трелював) зазначену вище деревину за місцем проживання ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 , де останній порубав її на дрова для опалення будинку.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_4 згідно висновку експерта № СЕ-19/107-22/2801-ЕК від 14.04.2022, заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 27069 тисяч гривень 81 копійки.
Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини, а також вину в учиненні ним кримінального правопорушення за статтею 246 ч.2 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і показав таке.
ОСОБА_4 підтвердив, що з ініціативи ОСОБА_6 , він власним конем перевіз до місця проживання ОСОБА_6 зрубані ним дерева, які зазначені в обвинувальному акті. Свої дії пояснив тим, що ОСОБА_6 пообіцяв йому за перевезення деревини розрахуватись сіном. ОСОБА_4 на це погодився, бо в його сім'ї є п'ятеро малолітніх дітей і йому необхідно було сіно для утримання худоби. Просить узяти до уваги, що змушений був виїхати на заробітки в Республіку Чехія, бо дружина не працює. Пояснив, що дружина продала коня та придбала корову для домашнього господарства з метою прогодувати дітей. Обвинувачений просить суворо його не карати. Згідний понести покарання з призначенням випробування з іспитовим строком.
За згодою всіх учасників кримінального провадження, роз'яснивши попередньо наслідки такої процесуальної дії, суд постановив обмежитись дослідженням показів обвинуваченого, показів представника потерпілої юридичної особи щодо розміру шкоди і документів, які характеризують особу обвинуваченого, тобто застосував положення статті 349 ч.3 КПК України, бо вище встановлені обставини ніким не оспорюються.
Згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.07.2022 (справа №302/432/22) ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.2 КК України, і йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки із застосуванням статею 75, 76 КК України, з випробуванням протягом іспитового строку одного року та встановлено обмеження на період іспитового строку.
Оцінивши встановлені обставини, покази обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке мало місце, і є винуватим за такими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.2 КК України: перевезення, незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
За вчинений злочин обвинувачений підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання до обвинуваченого, виходячи з альтернативної санкції статті 246 ч.2 КК України, суд зважає на таке.
Вчинене кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів і характеризується умисною формою вини.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, характеризується задовільно з місця проживання старостою села Присліп Міжгірської селищною ради. Обвинувачений не має постійного місця праці, заробляє з сезонних робіт за місцем проживання, а також за межами України. Його сім'я також живе з особистого селянського господарства. Обвинувачений проживає з гр. ОСОБА_5 в незареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу в нього п'ятеро малолітніх дітей (утриманців), що стверджено довідкою, виданою Міжгірською селищною радою, змістом свідоцтв про народження дітей, які є малолітнього віку ( до 14 років).
За змістом досудової доповіді до обвинуваченого доцільно застосувати покарання без ізоляції від суспільства з відбуттям покарання в умовах випробування на території громади за місцем проживання обвинуваченого. Досудовою доповіддю такою визначено середній ризик повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність обвинуваченого, суд визнає його розкаяння.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, в справі не має.
Отже, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення і характеризується задовільно, дають підстави суду призначити йому покарання, яке запропоновано прокурором, тобто у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті 246 ч.2 КК України, без ізоляції від суспільства.
Таким покарання суд визнає обмеження волі на мінімальний строк згідно з санкцією статті 246 ч.2 КК України, тобто на три роки із застосуванням положень статті 75 КК України.
Суд вважає, що достатнім іспитовим строком для випробування обвинуваченого є термін один рік. Обмеження під час відбування покарання з випробуванням є достатніми за змістом положень статті 76 ч.1 пункти 1,2 КК України.
Цивільного позову в кримінальному провадженні не заявлено потерпілою юридичною особою.
Запобіжний захід не обирався на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду справи, клопотань про його застосування не заявлено.
Судові витрати у виді вартості судової економічної експертизи (визначення розміру шкоди) за довідкою експертної установи в сумі 1372 грн. 96 коп. стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь держави згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.07.2022 (справа № 302/432/22).
Речовий доказ бензопила «Штіль», як знаряддя вчинення зазначеного кримінального правопорушення, яка належить обвинуваченому ОСОБА_6 , - конфіскована в користь держави, відповідно до положень статті 100 частина 9 пункт 1 КПК України, - згідно з вироком Міжгірського районного суду від 06.07.2022 (справа № 302/432/22).
Інші речові докази, а сама зрубана деревина ( у виді дров, які незаконно набув обвинувачений ОСОБА_6 ), у виді коня , раніше належного обвинуваченому ОСОБА_4 , яким перевозилась зрубана деревина, - не підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , яке виділено в окреме кримінальне судове провадження за ухвалою суду з кримінального провадження, в якому засуджено ОСОБА_6 (справа № 302/432/22). Неможливість вирішення цих речових доказів суд обґрунтовує таким : знаряддя вчинення злочину - кінь, який належав обвинуваченому ОСОБА_4 станом на час вчинення злочину, реалізований дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 за час його відсутності (обмін на корову для особистого селянського господарства багатодітної родини). Також неможливо вирішити в зазначеному кримінальному провадженні питання речового доказу, а саме зрубаної деревини у виді дров для опалення. Адже прокурор надав в розглядуване кримінальне провадження розписку обвинуваченого ОСОБА_6 про збереження вилученого майна у виді дров бука та ялини сухостою без детального опису, фотоілюстрацій, родових ознак, розмірів і т.д. Отже, питання конфіскації зазначених речових доказів, з урахуванням значного строку з дня вчинення кримінального правопорушення, викладених обставин з цього приводу, - є недоцільним, бо вирок в цій частині не може бути належно виконаним.
Окрім цього, суд констатує, що згідно з рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.07.2023 в справі № 302/1163/23, ухвалено задовольнити позов Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, третя особа без самостійних вимог філія «Міжгірське лісове господарство», і стягнуто з ОСОБА_6 шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.2 КК України за обставин, установлених цим вироком і вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.07.2022, який набрав законної сили (справа № 302/432/22), у розмірі суми 27069 гривень 81 коп. Це рішення в цивільній справі набрало законної сили 05.08.2023.
Отже, питання відшкодування шкоди, завданої злочином, вирішено в цивільному провадженні.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з статтею 76 ч.1 пункти 1, 2 КК України під час відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вирок в повному обсязі виготовлено 09.02.2024 року.
Суддя ОСОБА_1